Протягом майже двох місяців Національний банк України (НБУ) продає на міжбанківському валютному ринку більш, ніж $1 млрд щотижня, в результаті чого золотовалютні резерви країни вже скоротилися на кілька мільярдів доларів.
"Апостроф" з'ясував, чим викликані такі дії Нацбанку, які вони матимуть наслідки, чи впадуть резерви НБУ до загрозливого мінімуму, та чи чекати нам наприкінці року долар за 50 грн.
Валютні інтервенції Національного банку України протягом восьми тижнів поспіль перевищують $1 млрд. Про це свідчать дані НБУ.
При цьому в останні чотири тижні продажі іноземної валюти регулятором були взагалі рекордними: 10–14 серпня (з понеділка по п'ятницю) – $1,101 млрд, 17–21 серпня – $1,194 млрд, 24–28 серпня – $1,272 млрд, 31 серпня – 4 вересня – $1,329 млрд.
Як бачимо, від тижня до тижня обсяги інтервенцій Нацбанку лише збільшувалися.
Відповідно, через продаж такого великого обсягу іноземної валюти скоротилися міжнародні резерви НБУ – якщо у серпні вони перевищували $51 млрд, то станом на 1 вересня вони складали вже $48,7 млрд.
Експорт-імпорт
Чому НБУ продає стільки валюти останнім часом?
В першу чергу це пов'язано зі скороченням валютних надходжень через блокування морського експорту внаслідок ворожих обстрілів.
"Відповідно, утворюється дефіцит (валюти) на ринку, і Нацбанк мусить його закривати", – пояснив у коментарі "Апострофу" фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
При цьому на тлі падіння експорту, який забезпечує надходження валюти, зростає імпорт, за який треба платити валютою.
"Певний тиск на ринок зараз здійснює дорога нафта та нафтопродукти. І в мирний час ми були нетто-імпортером енергоносіїв, а тепер така залежність від імпорту зросла, – розповідає "Апострофу" економіст, колишній члена Ради НБУ Віталій Шапран. – Якщо ціни на нафту повернуться до позначок лютого 2026 року, то тиск на торговий баланс ослабщає, і резерви знов почнуть зростати під впливом допомоги з ЄС та інших країн".
Значну частину того, що Україна купує за кордоном, становить так званий "критичний імпорт".
"Де взяти комплектуючі для дронів, військової техніки, якщо не по імпорту? Зруйнували склади фармацевтичних компаній – де нам брати ліки? Звичайно, через імпорт. Де взяти трансформатори для зруйнованої енергетики? Це також імпорт", – каже Андрій Шевчишин.
Час витрачати резерви
Як було зазначено вище, інтервенції Національного банку скорочують його міжнародні (золотовалютні) резерви.
Чи доцільно це робити?
Засновник інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак у розмові з виданням нагадав, що золотовалютні резерви потрібні для того, аби стабілізувати національну валюту у кризові моменти.
За його словами, на сьогодні резерви НБУ значно перевищують ті, що були до початку широкомасштабної війни (звичайно, через багатомільярдну фінансову допомогу партнерів).
"Тобто вони накопичуються у спокійні моменти, а у моменти кризи використовуються і, відповідно, зменшуються, – пояснює експерт. – Золотовалютні резерви – не просто для меблів, щоб ними просто пишатися, вони якраз для важких моментів. Зараз якраз такий момент (збільшення розриву між імпортом та експортом), і тому ми їх використовуємо".
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Звичайно, так не може продовжуватися увесь час, адже можна спалити більшу частину резервів.
"Так, є межа, і у нормальній ситуації вона вимірюється як три місяці імпорту. У нас імпорт на рівні десь $7-8 млрд на місяць,а наші резерви покривають п'ять місяців імпорту, – каже Тарас Козак. – Але звісно обсяги інтервенцій досить великі. На рік нам вистачить, якщо продовжиться такими темпами, але десь наприкінці 2027 року може виникнути питання достатності наших золотовалютних резервів. І тут ми розуміємо, що ми критично залежимо від Заходу. Якщо ми не будемо виконувати взяті на себе зобов'язання, Захід може прикрутити цей краник, і ми швидше стикнемося з цією межею".
Пояснимо – тут мова йде про те, що через невиконання умов меморандуму про співпрацю з МВФ Україна може до кінця року недоотримати близько $20 млрд допомоги від наших закордонних партнерів.
Резерви чи гривня
Скорочення золотовалютних резервів – навіть за умови продовження фінансування з боку союзників – цілком реальна перспектива, хоч і не дуже близька. І українській владі треба щось з цим робити.
Зокрема, можна піти на зменшення імпорту, звичайно, некритичного, щоб витрачати менше іноземної валюти.
"Уряд чи президент може сказати, що ми в кризі, а тому не будемо закуповати по імпорту, наприклад, банани, будемо їсти яблука, які ростуть у нас. Якщо імпорт скоритится, попит на валюту зменшиться", – пояснює Тарас Козак.
НБУ також може зменшити обсяги валютних інтервенцій, але тоді є ризик значної девальвації гривні.
Чи піде на це регулятор? Скоріше за все, ні.
"Якщо допустити девальвацію, це спричинить значний інфляційний тиск, скоріш за все, збільшить витрати на обслуговування державного боргу та спонукає НБУ далі підвищувати ставку (останній раз регулятор підвищив облікову ставку 31 липня з 15% до 15,5% річних через прискорення інфляції – "Апостроф")", – каже Віталій Шапран.
На думку експерта, є ще одна причина того, що керівництво Нацбанку стримує зростання валютного курсу:
"Це бажання чинного голови НБУ (Андрія Пишного) зберегти свою посаду, оскільки після корупційних скандалів він залишається за крок від звільнення".
Головне – баланс
Теоретично, НБУ може скоротити інтервенції та дозволити гривні впасти. Проте це призведе до наслідків, які будуть навіть більш серйозними, ніж скорочення золотовалютних резервів.
Один з наслідків вже був вказаний – подорожчання держборгу та його обслуговування.
Є й інші.
"Якщо Нацбанк скоротить інтервенції, курс (долара) піде вгору, і тоді імпорт, зокрема, той самий критичний імпорт, стане дорожчим", – каже Андрій Шевчишин.
На його думку, НБУ в ситуації, що склалася, продовжить балансувати – з одного боку, він буде стримувати падіння гривні, з іншого – буде намагатися не допустити виснаження валютних резервів.
Девальвація гривні є й зараз, але цей процес відбувається керовано й повільно. Тож, долар по 50 грн найближчим часом очікувати не варто.
Принаймні, такого не має статися.
"Якщо говорити про логіку, то 50 не буде цього року, – заспокоює Тарас Козак. – Такий курс може бути наприкінці 2027 – на початку 2028 року. Це – розумний темп девальвації".
