США та Іран підписали мирну угоду, і, якщо не станеться чогось екстраординарного, на Близький Схід повернеться довгоочікувана стабільність. А разом із нею - прийнятні ціни на нафту.
"Апостроф" з'ясовував, що потрібно для того, щоб нафтотанкери почали спокійно курсувати Ормузькою протокою, яка була заблокована внаслідок військового конфлікту, яких цін на нафту чекати незабаром, і як обвал котирувань позначиться на фінансовій ситуації Росії, яка опинилася серед небагатьох, хто виграв від війни в Ірані.
США та Іран, схоже дійшли згоди щодо припинення війни, яка тривала з кінця лютого цього року.
Про досягнення миру повідомив у свій день народження 14 червня американський президент Дональд Трамп. Іранська сторона не стала спростовувати його заяву, як це бувало раніше вже не раз, а тому з’явилася надія, що таки домовились. І це невдовзі підтвердилося. Спочатку планувалося, що меморандум про припинення війни підпишуть 19 червня в Женеві, проте зрештою зійшлися на тому, що сторони затвердять його дистанційно 17 червня.
Документ, крім іншого, стосується розблокування Ормузької протоки, через яку до конфлікту в Ірані проходило до 20% усієї світової нафти.
Нафтові котирування відреагували на цю інформацію значним зниженням. Якщо ще нещодавно барель еталонної марки Brent коштував понад $90, то 15 червня, тобто наступного дня після оголошення про відкриття Ормузу, його ціна вже становила близько $83. І є тенденція до подальшого падіння — станом на 18 червня, котирування були вже близько $78. Це поки ще далеко від лютневих цін, але, треба визнати, що й нафта, що застрягла на танкерах біля входу в Ормузьку протоку, ще не ринула на ринок, який по ній нудьгував.
Швидко не вийде
Ормузьку протоку нібито відкрили, але чи означає це, що нафтотанкери, як, втім, й інші судна, вже можуть вільно снувати нею туди-сюди?
Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар сумнівається, що Ормуз миттєво розблокують. По-перше, досягнуті домовленості поки надто крихкі через різні причини. До того ж, є суто технічні моменти, які не так просто вирішити.
"Щоб політична декларація з обох сторін наповнилася реальними кроками, необхідно провести заходи щодо розмінування чи організувати супровід суден мінними тральщиками. І тут таке питання - Іран якось у цьому допомагатиме?", - сказав експерт у коментарі "Апострофу".
У зв'язку з цим поки що складно прогнозувати динаміку зміни цін на нафту:
"Можливо буде ще просадка на кілька доларів за барель, але оскільки ризики зберігаються, повернення до цін на рівні $60+ як на початку року зараз не буде".
Крім того, за словами Гончара, країни-споживачі енергоресурсів мають поповнити свої стратегічні нафтові запаси, які вони розконсервували через ризик енергодефіциту внаслідок війни в Ірані, тож попит на нафту збільшиться.
Також треба враховувати і те, що нафтові компанії і навіть цілі країни непогано заробляють на нинішніх високих цінах, і вони не зацікавлені в їх падінні.
"Багато чого залежатиме від того, наскільки сильним буде бажання заробити на зниженні котирувань, і від того наскільки воно буде підтверджено відновленням судноплавства в Ормузькій протоці, – сказав виданню директор спеціальних проєктів науково-технічного центру "Псіхєя" Геннадій Рябцев. – Якщо у найближчі кілька тижнів кількість танкерів, які проходять через протоку, відновиться до довоєнного рівня або хоча б буде близькою до нього, то тоді котирування можуть обвалитися дуже сильно - наприклад, до $60 за барель".
При цьому ціни можуть впасти ще більше, якщо сторони конфлікту домовляться з усіх спірних питань:
"Почнеться нарощування видобутку, тому що у всіх втрати, всі не влазять у дохідну частину бюджету, і їм все це потрібно компенсувати. А відновлення обсягів (видобування) призведе до появи на ринку тих 12-13 млн барелів (на добу), яких не вистачало для задоволення попиту".
Страшний сон Путіна
Одним із головних бенефіціарів війни на Близькому Сході через зростання цін на нафту стала Росія.
Як раніше писав "Апостроф", економіка РФ неухильно деградує, проте дорога нафта, яка є головним експортним товаром країни-агресорки, помітно покращила її фінансове становище. На якийсь час.
І зі зниженням нафтових котирувань цей час невблаганно скорочуватиметься.
За словами економіста, колишнього члена Ради Національного банку України (НБУ) Віталія Шапрана, відкриття Ормузької протоки та зниження цін на нафту є, ймовірно, найстрашнішим сном російського диктатора Владіміра Путіна.
Він вважає, що події на світовому ринку нафти відбуватимуться в три хвилі, і на першому етапі сотні танкерів, які застрягли в протоці і біля неї, нарешті доставлять свій вантаж споживачам.
"Складно говорити про миттєвий ефект, але тільки на новинах про підписання угоди між Іраном та США нафта марки Brent втратила $7 на барелі", – сказав експерт "Апострофу".
На наступному етапі - під час другої хвилі - відбудеться заміщення або значне скорочення російської нафти на ринку Індії за рахунок поставок з інших країн, насамперед з ОАЕ, які сильно постраждали від атак з боку Ірану, і які при цьому не обмежені загальною політикою ОПЕК+, оскільки нещодавно вийшли з альянсу:
"ОАЕ потребують ресурсів на відновлення, і найпростіший спосіб для них – це збільшувати видобуток та експорт нафти. Нафта з Еміратів у будь-якому випадку матиме простішу доставку на індійський ринок, а за властивостями вона така ж сама, як і (російська) Urals”.
Фінансові втрати від скорочення експорту нафти зазнали не тільки ОАЕ, але й інші країни Близького Сходу — Саудівська Аравія, Катар, Бахрейн, Кувейт, а тому вони також нарощуватимуть видобуток.
Все це неминуче призведе до зниження цін на нафту, і якщо Brent подешевшає до колишніх $60+ за барель, російська нафта знову продаватиметься з солідним дисконтом по $40–45.
Далі – більше, а точніше, менше.
"Вважаю, що росіянам у разі настання сталого миру на Близькому Сході доведеться згадати, як вони місяцями були змушені продавати свою нафту індійським НПЗ по $25", – резюмував Шапран.
Від себе ж додамо, що якщо навіть зараз, на піку надходжень до бюджету завдяки дорогій нафті, РФ не вистачає коштів для ведення війни, з обвалом котирувань фінансів стане набагато менше. Наскільки це буде критично для країни-агресорки? Ймовірно, це стане зрозумілішим ближче до кінця року.
