Росія завдала кількох ударів по АЗС у Києві, місця розташування яких підозрілим чином збіглися з тими, що вказані в списках потенційних ворожих цілей, які нещодавно потрапили в публічний простір.
"Апостроф" розбирався, яку мету ставить перед собою країна-агресорка, обстрілюючи столичні автозаправки, і чи можуть атаки на АЗС залишити столичний регіон без пального.
Росія 10, 11 та 15 вересня атакувала дронами автомобільні заправні станції у Києві.
До цього здебільшого обстрілювали автозаправки в інших регіонах країни, зокрема, у прифронтових, та й тих, що знаходяться ближче до кордону з РФ.
Удари по столичних АЗС збіглися у часі з появою в мережі списків автозаправок, які нібито є потенційними цілями для ворожих атак. Спочатку було опубліковано список без вказівки конкретних АЗС – лише райони та житлові масиви (понад 20 об’єктів), потім з'явився інший – з 18 автозаправними станціями – і вже з точними адресами.
Як мінімум дві атаковані АЗС виявилися з цих же списків, що породило побоювання, що, по-перше, ці списки є справжніми, по-друге, що з потенційних цілей ці об'єкти незабаром перетворяться на реальні.
Президент США Дональд Трамп 14 вересня оголосив, що Україна та РФ уклали "енергетичне" перемир'я, під дією якого АЗС потрапляють за умовчанням. Український президент Володимир Зеленський підтвердив, що наша країна утримається від ударів по енергооб'єктах у РФ, якщо та поводитиметься аналогічно.
Однак поки що перемир'я не виходить, і обстріли, зокрема, по автозаправках, тривають – лише 15 вересня були атаковані дві АЗС у Києві.
Як били, так і б'ють
Важко сказати, звідки взялися списки столичних АЗС як потенційних цілей для російських обстрілів.
За словами директора спеціальних проєктів науково-технічного центру "Псіхєя" Геннадія Рябцева, якщо йдеться про розвіддані, то вони точно не мали опинитися у відкритому доступі.
"Важко сказати, звідки це все взялося, але хтось на цьому клікбейтнув, а після цього стався ефект доміно", – сказав експерт у коментарі "Апострофу".
Він також зазначив, що атаки на АЗС у Києві бували і раніше – наприклад, у січні, лютому, травні, червні та серпні цього року.
При цьому, незважаючи на те, що у липні обійшлося без ударів по столичних автозаправках, той місяць був рекордним загалом для України – 133 атаки на АЗС.
"Проте в серпні – 65, а за перші 14 днів вересня – 15. Тобто, яка тут динаміка? Нічого нового не відбувається. Жодної інтенсифікації не відбувається. Жодної концентрації (ударів по АЗС) на Києві не відбувається", – сказав Геннадій Рябцев.
Що з паливом
Втім, ми вже маємо два нові прильоти по автозаправках у Києві 15 вересня – у перший день "перемир'я". І цілком можливо, що атаки продовжаться.
До яких наслідків призведуть обстріли – незалежно від того, чи буде ворог завдавати ударів відповідно до опублікованих списків, чи по якихось інших об'єктах? Чи може столичний регіон внаслідок таких атак залишитися без пального?
"Це абсолютно виключено – з усіх можливих точок зору, – заявив виданню директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн. – У Києві та Київській області 800 станцій. Проблеми з реактивними "Шахедами" є, але все одно багато їх збивають. Тому уявити, що вони можуть десятки АЗС хоча б пошкодити – я в цьому дуже сильно сумніваюсь".
За його словами, за останні чотири місяці ворог атакував по всій Україні близько 300 автозаправок, що, з одного боку, чимало, але, з іншого, все ж таки некритично. При цьому більшість атакованих АЗС відновила роботу.
"Нічого не змінюється – ні з точки зору наявності палива, ні з точки зору його ціни", – сказав Куюн.
Аналітик консалтингової компанії "Нафторинок" Олександр Сіренко також не бачить причин говорити про можливий дефіцит пального у Києві.
За його словами, поставки нафтопродуктів до столиці тривають, а якщо говорити про руйнування внаслідок ворожих обстрілів, то страждає, передусім, наземна інфраструктура.
"Підземна, яка дорожча, та яка і є суть АЗС, не пошкоджена, і пальне там залишається", – пояснив експерт "Апострофу".
У чому мета ворога
У чому тоді сенс таких обстрілів (ефективність українських ударів по російських НПЗ очевидна, оскільки йдеться про незрівнянно більші обсяги палива)?
По-перше, це створює суто побутові проблеми.
"Наприклад, виб'ють заправки в одному районі Києва – люди поїдуть заправлятися в інший район, так, як це відбувається в прифронтових регіонах. Це логістично довше і незручно", – пояснює Олександр Сіренко.
Але головна причина в іншому:
"Це виключно терористична історія – налякати, через страх зробити нестерпним життя людей у мегаполісах. Це методи терору – "методичка" КДБ".
Основна мета ворога – посіяти паніку серед населення, погоджується Сергій Куюн.
"Вже з'явилися на АЗС черги – люлі хвилюються, у них стрес. Тобто вони домагаються цього. Це і є тероризм", – резюмував експерт.
