Україна входить в осінньо-зимовий період із підготовленою, але суттєво послабленою через російські атаки енергетичною інфраструктурою. Водночас повністю гарантувати стабільне проходження опалювального сезону неможливо через ризик нових ракетних і дронових ударів.

Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат від фракції "Батьківщина", перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.

За його словами, комунальні служби та енергетики традиційно готуються до опалювального сезону. Однак головною проблемою залишається вразливість енергетичної інфраструктури, від якої залежить теплопостачання у багатьох містах.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

"Це різні речі. Якщо брати питання, наскільки ми готові до зими, ну комунальники, як завжди, енергетики готуються. Зрозуміло, що послаблена в першу чергу енергетична інфраструктура, від якої залежить теплопостачання в багатьох містах, починаючи з Києва. Але тим не менше відповідні роботи проведені. Тобто якби не воєнний фактор, не можливі, неможливі, а ймовірні потужні атаки — ракетні, дронові, відповідні аварії, там відключення, — то зрозуміло, що комунальники, енергетики, вони готові, як завжди, не гірше, ніж минулого року, думаю, що краще", — сказав Кучеренко.

Водночас депутат наголосив, що навіть якісна підготовка до зими не гарантує відсутності проблем у разі масштабних російських атак.

Кучеренко зазначив, що додатковою проблемою є розширення російського арсеналу атак. Йдеться не лише про ракети та звичайні дрони, а й про реактивні "Шахеди" та керовані авіабомби.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

"Але ж бачите сьогодні, наскільки оця спроможність збивати їх атакуючий потенціал, наскільки вона викликає питання. І тут же не тільки ракетні удари. Ви тут і реактивні "Шахеди", і прості дрони, і все, які КАБи. Які КАБи в тому ж самому по Харкову, Сумах — це просто авіабомбами, розумієте. Це авіабомбами вивели з ладу. І така сама ситуація, на жаль, і в Одесі, куди вже якось там дістають авіабомби", — зазначив нардеп.

На цьому тлі, за словами Кучеренка, важливим залишається питання можливого енергетичного перемир'я між Україною та Росією. Він вважає, що для оцінки перспектив таких домовленостей необхідно враховувати позицію російської сторони.

Кучеренко пояснив, що російське керівництво також використовує удари по енергетичних та паливних об'єктах для формування відповідної картини для власного населення. Водночас він вважає, що Україна навряд чи зможе залякати Росію лише демонстрацією власної здатності завдавати ударів у відповідь.

"На цю ситуацію не тільки нашими очима, але й очима ворога і їх керівника. Путін же продає ситуацію своїм 150, 100 мільйонам росіян. Він же абсолютно по-іншому в умовах монополізованого інформаційного простору, в умовах повної там авторитарної системи, він же показує постійні щоденні атаки там і пожежі там на нафтопереробних заводах і каже: у вас, росіяни, у вас немає бензину, у вас проблеми там зі спаливом, з бензином", — сказав Кучеренко.

За його словами, удари по російських нафтопереробних заводах можуть створювати для РФ економічні проблеми, зокрема через скорочення експорту та надходжень до бюджету. Однак Кучеренко не вважає, що це автоматично призведе до енергетичної кризи в Росії.

За словами депутата, Росія має значно більші людські, енергетичні та фінансові ресурси, тому Україні необхідно реалістично оцінювати співвідношення можливостей сторін.

Кучеренко наголосив, що Україна не повинна переоцінювати ефект від ударів по російській території та водночас має враховувати вразливість власної енергетики.

Олексій Кучеренко також додав, що Росія має значний запас ресурсів для продовження війни, тому Україні необхідно зважати на реальні можливості сторін, особливо напередодні нового опалювального сезону.

"Апостроф" повідомляв, що Україна та Росія можуть домовитися про обмежене перемир’я на зимовий період. Один із можливих варіантів – взаємна пауза в ударах по енергетичних об’єктах.

8 вересня президент України Володимир Зеленський заявив про готовність знайти компроміс із Росією щодо енергетики та зерна.

Він наголосив, що на зустріч має йти не лише Київ, а й Москва.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА
Завантаження...