Україна реструктурувала свою зовнішню комерційну заборгованість і позбулася так званих ВВП-варантів, за якими, інакше, довелося б виплачувати кредиторам величезні суми. Це стало підставою для перегляду кредитного рейтингу країни, який раніше визначався як вибірковий дефолт.
Державний та гарантований державою борг України залишається значним, і на сьогодні становить майже 100% ВВП. Крім того, у найближчі роки нам доведеться виплатити за боргами кілька трильйонів гривень.
"Апостроф" розбирався, звідки взялися такі цифри, і чи не загрожує нам боргова кабала на десятиліття.
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підвищило довгостроковий кредитний рейтинг України в іноземній валюті до CCC+. Прогноз щодо рейтингу – стабільний.
До цього країна мала рейтинг SD (вибірковий дефолт). Поліпшення рейтингу пов'язане з тим, що український уряд наприкінці 2025 року зміг реструктурувати заборгованість щодо так званих ВВП-варантів.
Епопея довжиною у 10 років
ВВП-варанти – один з видів державних цінних паперів. Вони були випущені у 2015 році у складний для України час – після Революції гідності, анексії Криму та окупації частини територій Донецької та Луганської областей Росією. Країні загрожував дефолт, у зв'язку з чим були проведені переговори з кредиторами щодо реструктуризації боргів.
Тоді вдалося домовитися про списання 20% заборгованості, а решту зобов'язань було обміняно на ті самі ВВП-варанти.
Особливістю цих цінних паперів було те, що виплати за ними прив'язані до показників зростання ВВП – вони здійснювалися, якщо українська економіка зростала більш ніж на 3% на рік, при цьому, чим більшим було економічне зростання, тим більшими ставали виплати за цими паперами.
В експертному середовищі досі точаться суперечки про те, чи стали ВВП-варанти для України порятунком чи ще більшим, ніж раніше, борговим тягарем. При цьому навіть ті, хто виправдовував реструктуризацію боргів шляхом випуску ВВП-варантів, визнавали, що умови виплат за ними є дуже невигідними для країни.
Хоч як парадоксально, вирішити проблему ВВП-варантів допомогла війна. У 2024 році Україні вдалося реструктурувати більшу частину зовнішнього комерційного боргу, проте невелика частина власників ВВП-варантів категорично відмовлялася міняти їх на звичайні єврооблігації.
Однак у 2025 році прийняли закон, який дозволив призупиняти виплати за комерційними боргами, що змусило кредиторів стати поступливішими, і з третьої спроби уряду все ж таки вдалося з ними домовитися.
У результаті всі ВВП-варанти на суму $2,6 млрд були обмінені на звичайні держоблігації за коефіцієнтом 1,34 (близько $3,5 млрд) із терміном погашення у 2032 році (плюс два випуски облігацій на $16,91 млн кожен із термінами погашення у 2030 та 2034 роках).
Таким чином, 10-річна епопея з ВВП-варантами, які найжорсткіші критики називали міною уповільненої дії, завершилася.
Борг розміром у цілу економіку
Україні вдалося вислизнути з пастки ВВП-варантів, однак і без них державний борг країни чималий. Станом на грудень 2025 року він перевищував 8,6 трлн грн. Фактично це майже 100% національного ВВП.
Понад 75% держборгу країни – зовнішні зобов'язання, що не дивно, оскільки з початку російського вторгнення західні партнери надають нам фінансову підтримку на мільярди доларів та євро (а також фунтів стерлінгів, ієн та інших валют). І далеко не вся ця допомога безоплатна.
Виплати за боргами також будуть чималими.
Так, згідно з розрахунками Міністерства фінансів, у 2026 році вони становитимуть 1,17 трлн грн (11,3% ВВП), 2027-го – 1,26 трлн грн (10,5% ВВП), 2028-го - 1,29 трлн грн (9,5% ВВП).
Даних по наступних роках поки немає, але, враховуючи, скільки фінансової допомоги ми отримали за майже чотири роки великої війни, відповідні виплати також будуть значними.
У зв'язку з цим постає питання: чи не загрожує нам усім, а також нашим дітям і, можливо, навіть онукам, боргова кабала на багато десятиліть?
Потрібно зауважити, що державний борг обсягом 100% ВВП – не така вже й рідкість, особливо серед розвинених країн, проте обслуговування боргів таких країн не дуже дороге через їхні високі кредитні рейтинги. Україна з об'єктивних причин високого рейтингу не має, тому обслуговування боргу обходиться нам не дуже дешево.
Проте зростаюче боргове навантаження – це об'єктивна реальність для сьогоднішньої України.
"Ми беремо і на внутрішньому, і на зовнішньому ринку більше коштів, ніж віддаємо, тому наш борг поступово зростає. Ми наближаємося до 100% (ВВП), але це абсолютно адекватна і передбачувана ситуація для країни, яка воює чотири роки проти величезного безумного агресора", – сказав у коментарі "Апострофу" координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
За його словами, більша частина коштів, які наша країна отримує від закордонних партнерів, надається на безповоротній основі, хоча частину фіндопомоги, безумовно, становлять класичні кредити, які доведеться повертати, причому з відсотками.
Можемо скоротити
Однак, звідки взялися ці трильйони, які нам потрібно буде виплачувати протягом найближчих кількох років?
Спочатку варто розібратися в структурі нашого боргу.
Він складається із зовнішнього (як було сказано вище, понад 75% всієї заборгованості) та внутрішнього боргу (відповідно, близько 25%).
"Якщо говорити про внутрішній борг, який виражений в ОВДП (облігації внутрішньої державної позики), він взагалі не страшний, - пояснив виданню засновник інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак. – На сьогодні це приблизно 2 трлн грн, і саме за внутрішнім боргом у нас найбільша частина погашення. Але це зовсім не страшно, тому що у нас відбувається rollover – одні облігації погасили, і одразу ж інші випустили, тобто цей борг ми не погашаємо з резервів".
Якщо говорити про зовнішній борг, то він складається з кількох частин.
"Є МВФ, це невелика частина, і по ній багато погашень. Але за цим боргом у нас також традиційно rollover – щорічно ми віддаємо МВФ $1-2 млрд і приблизно стільки ж від них отримуємо, – розповідає експерт. – Тобто внутрішній борг і борг перед МВФ – це велика частина боргу, яку ми маємо погасити у найближчі три роки".
Ми також маємо комерційні борги, які, як було зазначено вище, уряду вдалося реструктурувати наприкінці минулого року.
Ну, і, нарешті, заборгованість перед міжнародними партнерами – Європейським Союзом, США, Великою Британією, Японією тощо.
"Цей борг найбільший, але він довгостроковий, і погашення щодо нього будуть дуже нескоро", – заспокоює Козак.
Таким чином, ситуація з держборгом досить стабільна як для країни, яка перебуває у стані повномасштабної війни.
Однак слід чітко розуміти, що доки війна триває, наш борг збільшуватиметься. Відповідно, необхідна (але не достатня) умова – це завершення бойових дій.
Крім того, потрібно, щоб росла економіка, оскільки зі зростанням ВВП скорочуватиметься частка боргу до нього.
"Ми можемо вирости вдвічі за 5-7 років, і тоді по боргу буде падіння. Наприклад, з 2016 по 2019 рік наш держборг упав приблизно з 90% ВВП до менш ніж 60%", – каже Тарас Козак.
При цьому, додамо від себе, на кінець 2021 року держборг становив лише 51,1% ВВП.
"І після війни ми знову його скорочуватимемо", – з упевненістю каже Олег Гетман.
