Україна зіткнеться з фінансовою кризою на межі 2025 і 2026 років, а у лютому їй загрожує вичерпання грошових коштів, якщо Бельгія не припинить блокування плану надання репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Ці кошти планується залучити шляхом використання заморожених активів Російського центрального банку, що зберігаються у Брюсселі.
Про це повідомляє видання Politico у своїй аналітичній статті.
Politico зазначає, що доля України протягом цієї "важкої зими" значною мірою залежатиме від західних союзників, оскільки країна зіткнеться з трьома основними викликами: фінансовою кризою, військовим тиском на полі бою та енергетичною війною.
Критична фінансова загроза
Запропонована схема репараційного кредиту передбачає обмін російських активів на безкупонні облігації AAA, з подальшим перерахуванням коштів Києву. Україна зобов'язана буде повернути ці кошти лише в тому випадку, "якщо Москва погодиться виплатити Києву репарації за війну".
Однак, час до вирішального саміту ЄС наступного місяця спливає, а "ознак виходу з глухого кута між чиновниками ЄС і бельгійським урядом, який побоюється судових позовів проти себе і помсти з боку Росії, майже немає". Ситуація ускладнилася після того, як прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо "оголосив минулого тижня, що він також виступить проти використання заморожених російських активів для фінансування оборонних витрат України".
Видання зазначає:
"Без позики на репарації ЄС буде важко знайти необхідне Україні фінансування, яке є ще більш нагальним зараз, коли фінансова підтримка США була припинена за президентства Дональда Трампа"
Корупційні скандали та тиск на фронті
Politico також наводить думку іноземного радника українського уряду, який прокоментував зростання галасу навколо звинувачень у корупції в Києві:
"Все це відбувається в дуже невдалий момент, саме коли Брюссель має прийняти рішення про додаткове фінансування Києва... Це створює українцям величезні проблеми з переконанням західних союзників продовжувати фінансування. І це аргумент для прихильників MAGA та тих у Центральній Європі, наприклад угорців, які кажуть: 'Навіщо ми це робимо?'"
На полі бою Україна відчуває зростаючий тиск і, за даними видання, знаходиться "на межі втрати міста Покровськ", яке є важливим логістичним та транспортним вузлом. Втрата міста може посилити позиції російських командирів, які зможуть загрожувати стратегічно важливим містам Краматорськ і Слов'янськ.
Енергетична війна
Третім великим викликом є енергетична війна. Politico попереджає, що "цього разу російські атаки мають набагато більший масштаб", і вони націлені не тільки на енергомережу, а й на інфраструктуру природного газу. За місяць до настання зими країна могла втратити "третину своїх потужностей з видобутку природного газу, а може, і більше".
Експертка з енергетики, колишня виконувачка обов'язків міністра енергетики Ольга Богуславець Ольга Богуславець попередила:
"Вже зараз зрозуміло, що ця зима буде набагато важчою за всі попередні".
Як писав раніше "Апостроф", у спільній заяві, опублікованій Міністерством закордонних справ Канади, країни-учасниці G7 визнали "триваючі дискусії щодо широкого спектру варіантів фінансування, включаючи подальше скоординоване використання заморожених російських суверенних активів у наших юрисдикціях для підтримки України".
Нагадаємо, що лідери Європейського союзу відклали рішення щодо плану виділення заморожених активів Росії для допомоги Україні до грудня 2025 року. Причиною стала позиція Бельгії, яка вимагає великих гарантій.
