Українському бізнесу готують неприємні сюрпризи. Для того, щоб отримати кредит МВФ на понад $8 млрд, уряд збирається зобов'язати ФОПів, чий річний оборот перевищує 1 млн грн, платити ПДВ у розмірі 20%, а також заборонити компаніям наймати "спрощенців" як співробітників.
"Апостроф" розбирався, звідки взялися такі ініціативи, і до яких результатів може призвести їхнє втілення у життя.
Україна та МВФ попередньо погодили нову програму фінансування на $8,1 млрд, проте для отримання зазначених коштів наша країна має виконати низку умов, які навряд чи сподобаються пересічним громадянам.
Йдеться, зокрема, про те, що кілька сотень тисяч фізичних осіб-підприємців (ФОП), чий оборот перевищує 1 млн грн, повинні будуть стати платниками ПДВ у розмірі 20%, починаючи з 2027 року.
Зараз, нагадаємо, більшість українських ФОПів користуються спрощеною системою оподаткування, що дозволяє їм оптимізувати витрати.
Що потрібно МВФ
У наших громадян ще з 1990-х років, коли Україна розпочала співпрацю з МВФ, склалася думка, що фонд висуває нашій країні нестерпні вимоги, суть яких зводиться до того, щоб зробити українців якомога біднішими (згідно з найбільш радикальними версіями, це робиться для того, щоб дешево скупити всю Україну).
У зв'язку з цим час від часу звучать заклики відмовитися від співпраці з МВФ, проте слід розуміти, що відсотки за кредитами фонду - одні з найнижчих із можливих, крім того, МВФ є певним чином верифікатором для інших кредиторів.
МВФ дійсно ставить (і не лише нам) досить жорсткі умови надання фінансування, проте, як, насправді, будь-який кредитор, фонд дбає про те, щоб країна мала кошти розплатитися за отриманими позиками. А яким чином вона здобуде ці кошти, МВФ не дуже турбує.
Власне це сталося і з нинішньою програмою фонду.
"МВФ не вимагає від нас підвищення податків для ФОПів, йому все одно, яким чином буде збільшено дохідна частина бюджету, для них головне – зменшити частку зовнішнього фінансування (у бюджеті)", - сказав у коментарі "Апострофу" економічний експерт Руслан Чорний.
За його словами, ініціатива зробити ФОПів платниками ПДВ виходила від українського уряду, і МВФ погодився з цим, оскільки інших пропозицій зроблено не було.
Наслідки для всіх
Якими будуть наслідки такої ініціативи (те, що вона в тому чи іншому вигляді буде втілена в життя, майже не викликає сумнівів, оскільки це одна з ключових умов виділення кредиту)?
"Що таке оборот 1 млн грн на рік? Це - маленька кав’ярня з однією людиною, - каже Руслан Чорний. - Тому більшість ФОПів підуть у "тінь", тому що вони не зможуть вести бухгалтерію та платити нові податки".
І річ навіть не в тому, що багато ФОПів-"єдинників" для цього не мають зайвих коштів.
"Їхня поточна бізнес-модель не передбачає таких витрат", - пояснює в розмові з виданням експертка у сфері оподаткування Олександра Томашевська.
За її словами, просто взяти та зламати систему, яка складалася роками та навіть десятиліттями, зовсім непросто.
"Йдеться не про сьогоднішній день, а про 2029-2030 роки, тобто про нове покоління людей, які працюватимуть в абсолютно інших умовах, - каже експертка. - Реалії 2030-х років мають вже відповідати європейським вимогам. Ну, а в 2027 році ці норми будуть дуже болючими".
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
При цьому треба розуміти, що запровадження ПДВ для ФОПів позначиться не тільки на самих підприємцях, а й на кінцевих споживачах, тобто на всіх нас – у вигляді зростання цін на товари та послуги. І підвищення становитиме далеко не 20%. Адже ФОПам доведеться складати звітність зі сплати ПДВ, а без фахівця це зробити вкрай складно.
"Щоб бізнесу зберегти колишній рівень рентабельності, ціни доведеться підняти приблизно на 65%. А іноді і на всі 100%, якщо брати торговий та сервісний бізнес", - каже Олександра Томашевська.
Зробити як у Європі
Якщо уряд все-таки має намір зробити ФОПів платниками ПДВ, потрібно, принаймні, внести коригування у відповідне рішення.
Як уже було зазначено вище, 1 млн грн річного обороту - це вкрай невелика сума.
"Поки що це питання залишається відкритим, - сказав "Апострофу" координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. - Аналітичні центри вважають, і підштовхують до цього депутатів і Міністерство фінансів, щоб був європейський поріг - 85 тис. євро (за нинішнім курсом 4,16 млн грн). Якщо встановити поріг у 1 млн грн, то це буде вкрай негативною нормою, це сприятиме дробленню на менші ФОПи, “тінізації”, і жодних додаткових надходжень до бюджету це не принесе”.
Втім, в уряді поки що вважають по-іншому.
"Вважається, що ринок це переварить, і що введення цих норм дасть шикарний фіскальний ефект (уряд розраховує додатково отримати за рахунок стягування ПДВ з ФОПів 15-20 млрд грн на рік – "Апостроф"). 80% ФОПів закриються, а решта перекриє ці втрати", – розповідає Олександра Томашевська.
При цьому вона вважає, що якщо й запроваджувати ПДВ для ФОПів, то потрібно диференціювати ставки цього податку залежно від сфери, в якій працює бізнес.
"Немає сенсу в ресторанному бізнесі ставити ставку 20%, оскільки якщо твій кінцевий споживач купує чашку кави або тарілку борщу, нелогічно йому накрутити 20% ПДВ, оскільки це не та додана вартість", – пояснює експертка.
До речі, диференціація ПДВ використовується у багатьох європейських країнах. Так, у польських супермаркетах ціни нерідко нижчі, ніж в українських, оскільки у Польщі застосовуються знижені ставки ПДВ на продукти харчування.
ФОП як прихована зайнятість
Введення ПДВ – не єдиний сюрприз, який очікує українських ФОПів у найближчому майбутньому.
За погодженням з МВФ уряд готує зміни до законодавства, які мають закрити лазівку для роботодавців наймати персонал, видаючи їх за ФОПів.
Не секрет, що багато компаній з метою оптимізації витрат замість того, щоб наймати працівників "у білу", тобто зі сплатою податку на доходи фізосіб (ПДФО) на рівні 18% і єдиного соціального внеску (ЄСВ) за ставкою 22%, а також військового збору в розмірі 5%, користуються послугами нібито ФОПів, яким, треба сказати, і самим вигідна така схема, оскільки для них ПДФО, ЄСВ та військовий збір виходять істотно меншими, ніж якби вони були оформлені як співробітники.
І ось тепер влада вирішила, як то кажуть, прикрити лавочку.
Очікується, що у відповідному законопроєкті будуть прописані критерії постійної зайнятості, і, якщо послуги, що надаються псевдо-ФОПом, відповідатимуть більшості з них, такий ФОП повинен буде перереєструватися як найманий працівник.
Крім того, окремим законопроєктом планується виключити з другої групи ФОПів (яка якраз і використовується при прихованій зайнятості) деякі види діяльності, зокрема у сферах IT, бухгалтерських, юридичних та інших послуг.
За великим рахунком, йдеться про закриття схеми ухилення від сплати податків, що також має забезпечити надходження до бюджету додаткових коштів.
Однак зараз бізнес змушений йти на значні витрати, підвищуючи зарплати через дефіцит робочих рук, і посилення правил залучення ФОПів як співробітників ще збільшить витрати роботодавців, що може призвести до скорочення кількості нових робочих місць і, як наслідок, до уповільнення економічного розвитку країни.
Втім, як вважає Олег Гетман, ризик реалізації такого сценарію невеликий.
"Зараз цим займаються не більше 30% компаній, тобто 70% платять повні зарплати, платять повні податки, - розповідає експерт. – Тому, якщо прибрати "схемотозників", нічого страшного не станеться".
Але побоювання викликає ось що: адже багато "айтішників", юристів, бухгалтерів, податкових консультантів дійсно надають послуги клієнтам, яких може бути, насправді, один-два, і вони не є штатними працівниками тієї чи іншої фірми.
"Багато підприємств діють через ФОПів, це досить поширена практика, і (міністр фінансів Сергій) Марченко каже, що він збирається боротися саме з такими, - каже Руслан Чорний. - Але як він збирається це робити, я, чесно кажучи, не розумію, тому що складно відрізнити нормальних підприємців від тих, хто ділить свої компанії на кілька ФОПів, щоб обійти оподаткування. Напевно до 2027 року він зможе придумати механізми, як відокремити "білих" ФОПів від "чорних".
