Україна розраховує завершити 2026 рік із показником виробництва біометану на рівні близько 150 млн кубометрів. Перспективи розвитку цього сектору обговорили під час спільної зустрічі представники Міністерства економіки, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Міністерства аграрної політики та продовольства України із делегацією Європейського інвестиційного банку.
Про це повідомляє Міністерство економіки України.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький підкреслив, що головним орієнтиром для галузі залишається експорт палива до ЄС. Він нагадав, що перші успішні кроки у цьому напрямі вже відбулися у 2025 році, коли українські приватні компанії вперше експортували через вітчизняну газотранспортну систему понад 11,2 млн кубометрів біометану власного виробництва.
"Україна має значний ресурс для виробництва біометану з агровідходів, залишків тваринництва, соломи та цукрового буряка, що відповідає європейським вимогам щодо "зеленого" палива. Україна планує завершити 2026 рік із виробництвом близько 150 млн кубометрів біометану, а реалістична ціль до 2030 року — збільшити обсяги до 500 млн кубометрів", — повідомив Висоцький.
Серед основних викликів на найближчий час посадовець назвав повну інтеграцію України до європейських сертифікаційних систем та формування необхідної технічної бази даних. За підсумками засідання українська сторона та представники ЄІБ домовилися про подальшу систематичну координацію роботи над визначеними пріоритетами.
Загалом під час зустрічі урядовці наголосили на важливості переходу від точкових заходів до масштабної стратегії в управлінні водними ресурсами та виконанні профільної Стратегії до 2030 року. Як зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко, першочерговим завданням є проведення суцільного технічного аудиту та паспортизації наявних меліоративних систем. Це дозволить оцінити їхній реальний стан, провести інвентаризацію та визначити ключові об'єкти для інвестицій і подальшого відновлення.
"Для напрацювання ефективних рішень необхідно оцінити реальний стан меліоративної інфраструктури, провести інвентаризацію систем та визначити пріоритетні об’єкти для відновлення. Нам необхідно перейти від точкових рішень до системного підходу в управлінні меліорацією та водними ресурсами. Для цього потрібен якісний технічний аудит, паспортизація меліоративних систем та чітке розуміння пріоритетних інвестиційних проєктів", — підкреслила Овчаренко.
Наразі відомство вже розробило проєкт наказу щодо паспортизації меліоративних систем, а також триває підготовка до їхньої масштабної інвентаризації, яка закладе основу для формування комплексного плану модернізації. Учасники зустрічі також скоординували майбутні дії з міжнародними партнерами, зокрема щодо синхронізації подальших кроків із проєктами, які вже опрацьовуються Світовим банком.
Окремо сторони розглянули великі інфраструктурні проєкти у басейні річки Дунай та водної інфраструктури південних областей України. Серед потенційних спільних ініціатив розглядалося питання розчистки окремих водних об’єктів, які мають стратегічне значення для стабільного водозабезпечення Бессарабського регіону.
Ми писали, що у березні в Україні запустили новий біометановий завод, який належить "Теофіпольській енергетичній компанії".
