Україна активно готується до посилення контролю за нарахуванням і сплатою податків шляхом впровадження спеціальних правил Європейського Союзу — ATAD (Anti-Tax Avoidance Directive). Ця директива спрямована на захист корпоративної податкової бази та протидію уникненню оподаткування. Про це повідомляє "Мінфін".

Що таке ATAD та чому вона важлива

Директива Ради (ЄС) 2016/1164 була ухвалена 12 липня 2016 року. Вона не створює окремого податку чи нової ставки податку на прибуток, а змінює правила визначення податкової бази (зокрема, щодо витрат, приросту вартості, доходів контрольованих іноземних компаній та транскордонних податкових розбіжностей). Оскільки ATAD є директивою, а не регламентом ЄС, вона визначає обов'язковий результат, тоді як методи його досягнення та конкретні опції чи винятки встановлює національне законодавство.

П'ять ключових правил ATAD

Система захисту корпоративної податкової бази спирається на п'ять механізмів:

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

  • Обмеження витрат на запозичення: мінімізує розмивання бази через надмірні вирахування витрат на виплату кредитів.

  • Оподаткування приросту капіталу при виведенні активів: застосовується, якщо активи чи резидентність переміщуються так, що держава втрачає право на оподаткування приросту вартості.

  • Загальне правило протидії зловживанням: дозволяє ігнорувати операції, основною метою яких є отримання податкової переваги всупереч законодавству за відсутності достатніх економічних причин.

    Продовження після реклами
    РЕКЛАМА

  • Правила контрольованих іноземних компаній (КІК): передбачають включення доходу КІК або постійного представництва до податкової бази контролюючого платника.

  • Правила нейтралізації гібридних розбіжностей: усувають податкові наслідки, що виникають через різну кваліфікацію одного платежу, інструменту чи суб'єкта в різних юрисдикціях.

Особливості імплементації в Україні

Процес впровадження ATAD в Україні у 2026 році перейшов у практичну законодавчу фазу в межах євроінтеграційних процесів та виконання програми з МВФ.

Проте Україна не починає цей процес з нуля, адже частина споріднених механізмів уже функціонує в Податковому кодексі. Поточний стан імплементації за ключовими напрямами виглядає так:

  • Обмеження витрат на запозичення: в Україні вже діють пункти 140.2–140.3 Податкового кодексу, водночас пропонується наближення до моделі статті 4.

  • Оподаткування приросту капіталу при виведенні активів: спеціального режиму за моделлю статті 5 наразі немає, тому пропонується нове регулювання.

  • Загальне правило протидії зловживанням: діють окремі правила (зокрема правило ділової мети), але пропонується запровадити загальне правило протидії зловживанням.

  • Контрольовані іноземні компанії: стаття 39² Податкового кодексу вже регулює цю сферу, проте її відповідність статтям 7–8 ATAD має пройти окрему оцінку.

  • Гібридні розбіжності: спеціальна система за моделлю статей 9–9б відсутня, тому готуються окремі правила нейтралізації.

"Апостроф" також пояснював, що виплата "Пакунок школяра" у розмірі 5 000 грн не оподатковується, тому з цієї суми не потрібно сплачувати військовий збір. Державна допомога призначена учням перших класів і фінансується з державного бюджету.

Завантаження...