Заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, генерал-майор Вадим Скібіцький каже, що росіяни в паніці від того, що Україна буде застосовувати балістичне озброєння, й роблять усе для того, щоб цього не допустити.
В інтерв’ю "Апострофу" він розповів, скільки ракет здатна виробляти Росія, чи може Кремль вдатися до нової мобілізації, чи готові російські війська до атаки країн НАТО, що відбувається в Білорусі та чи піде РФ з Криму.
– Ми з вами говоримо після масованого обстрілу України. Такі проміжки часу між обстрілами є маркером того, наскільки Росія має можливості збирати ракети, безпілотники, проводити розвідку і все інше, щоб враховувати це на майбутнє?
– Це на сьогодні актуальне питання. ГУР МО постійно моніторить всю ситуацію і всі питання, які з цим пов'язані, тому що це комплекс заходів, які вживає Російська Федерація саме для ведення війни і нанесення таких ударів.
Ці заходи включають не тільки підготовку до удару, нанесення удару, залучення системи управління, при тому різних рівнів, а й виробництво.
Оборонно-промисловий комплекс Російської Федерації сьогодні працює на війну. 47% державного бюджету РФ на сьогоднішній день йде на війну. Це дуже велика цифра, але тим не менш, оцінка воєнної розвідки дуже проста. На сьогоднішній день Росія майже досягла піку по виробництву високоточного озброєння.
Загалом вони можуть виробляти 60-65 балістичних ракет для комплексу "Іскандер" щомісячно. Це, по суті, максимум, на що вони на сьогоднішній день здатні, тому що є інші типи озброєння.
Ми бачимо, що вони спочатку накопичують, а потім наносять удари. Воєнна розвідка порахувала, що, наприклад, таких ударів, який був сьогодні, може бути два-три за місяць, не більше. Можуть бути менші удари, їх більша кількість.
На сьогоднішній день Росія намагається досягти найбільш повного ефекту. І цей повний ефект насамперед стосується, на жаль, знищення нашої критичної інфраструктури, у тому числі нашого оборонно-промислового комплексу.
Росія дуже боїться наших діп-страйків, мідл-страйків. Вони в паніці від того, що ми будемо застосовувати балістичне озброєння. Усе робиться для того, щоб не допустити подальшого посилення наших спроможностей.
– Скажіть, наші удари, про які ви згадали, як впливають на ці можливості Росії?
– Ми перейшли на відповідні стандарти, стандарти, в тому числі НАТО, по так званому таргетуванню, по визначенню критичних елементів виробництва, озброєння, окремих компонентів.
Ці точкові удари, які зараз наносимо, спрямовані на те, щоб вибити компонентну базу, критичні компоненти для створення насамперед ракетного озброєння, безпілотних систем в Російській Федерації. Воно дає результат, тому що якщо припиняється виробництво будь-якого виду озброєння або якоїсь комплектуючої, значить вони перекидають кошти на інше озброєння.
Наступне питання, вони не можуть виконати ті плани, які поставили для себе. На жаль, оборонно-промисловий комплекс Російської Федерації дуже великий. Дуже велика кількість об'єктів. Ці об'єкти по масштабу займають велику територію. Тут найбільш важливо визначити отой критичний елемент, критичний цех, те місце, де виготовляється найбільш важлива продукція.
Ми, я думаю, що успішно це робимо, тому що результат є, і суспільство наше бачить той результат, тому що він не тільки фізичний, а й моральний. Це демонстрація сили, здатності нашої держави протистояти такому потужному ворогу, як Росія.
– Ви згадали про українські балістичні ракети, мабуть, недаремно, так?
– Так, є ракетні програми України. Дуже багато підприємств працюють над цим, і результат буде.
– З точки зору війни, удари по цивільному сектору не впливають на стратегічну ситуацію. Навіщо вони Росії потрібні?
– На це є декілька факторів або чинників, які визначають, куди прилітають російські ракети.
Перше, воєнна розвідка здобула інформацію стосовно того, як росіяни оцінюють ефективність свого озброєння. Перше питання, яке вони вважають основним, – це наша потужна система протиповітряної оборони і засоби РЕБ.
Друге, і це проблемне питання зараз для РФ, вони не можуть досягти тих параметрів технічних, які визначені для кожного виду озброєння. "Калібр", крилата ракета Х-101, "Іскандери" не можуть досягти точності менше 30 м, наприклад. Багато проводиться дослідних робіт для того, щоб модернізувати, але точність – це проблемне питання для РФ, хоча вони кажуть, що це дуже-дуже високоточна зброя.
Третє, це посіяти паніку серед нашого населення. Удари по житлових кварталах, удари по будинках, удари по критичній інфраструктурі. Та ж сама Нова пошта. Вони заявляють, що на Новій пошті збирають все, що завгодно, починаючи від FPV-дронів і так далі, перевозять. Але тут основне — психологічний ефект на наших людей.
Росія ще вважає, що цим вона досягне тих цілей, які стосуються насамперед дестабілізації ситуації в нашій державі. Сюди ще додаються психологічний тиск, інформаційно-психологічні операції й інші заходи, які активно впроваджує РФ щодо нашої держави.
– Щодо точності російських ракет, вони працюють над вдосконаленням. Іноземні компоненти вони досі отримують?
– За рахунок обходу санкцій, так. Продовжується постачання, але вони розуміють критичність цього моменту. Почали дуже багато проводити дослідних робіт і навіть випускати вже власну продукцію електронно-компонентної бази, але точність і якість цієї продукції в рази менші, ніж в аналогах західного виробництва.
– Росія зараз може накопичувати всі ці засоби, включно з балістичними ракетами, чи фактично все, що вони виробили, вони вистрілюють?
– Ми збираємо та моніторимо всю інформацію стосовно виробництва. Можна з упевненістю сказати, що більше на склад, на арсенал працюють по ракетах морського базування "Калібр".
Це зрозуміло, тому що всі основні носії і всі основні бойові кораблі, підводні човни на сьогоднішній день Російської Федерації оснащені системою "Калібр". Відповідно, необхідно їх забезпечити. Крім того, впевнено можемо сказати, і це, мабуть, досягнення нашої протиповітряної оборони, що ми збиваємо майже 100% крилатих ракет "Калібр".
Відповідно, більшість з них зараз іде саме на склад, на поповнення. Решта – це все виробляється і зразу застосовується.
– Ви сказали, що 47% бюджету Росії працює на війну. Ми з вами пам'ятаємо ці політичні дискусії серед країн НАТО про те, що треба оборонний бюджет до 2% ВВП підвищувати. Зараз цей диспаритет вирівнюється, як ви вважаєте?
– Альянс чітко поставив завдання підвищити оборонні витрати до 5%. Це пов'язано не з тим, що необхідно витрачати на оборону, а з тим, що необхідно нейтралізувати чітку та зрозумілу для більшості країн Європи загрозу від РФ. Особливо для тих країн, які знаходяться на не дуже великій відстані від Росії.
Ті "Калібри", Х-101, "Іскандери", крилаті ракети, "Орєшник" спрямовані на те, щоб залякати західні країни. Це однозначно посилює загрозу для країн-членів Європейського Союзу, країн-членів НАТО, і вони реагують.
Реагують не тільки тим, що підвищують оборонні витрати. Вони проводять навчання уже з новими елементами. Вони враховують всі особливості сучасної війни. Це безпілотні системи, розвідка, швидке реагування, перекидання військ, створення інфраструктури. Це комплекс заходів, які розроблені і впроваджуються в країнах-членах НАТО і навіть Європейського Союзу.
– У вас є надія, що саміт НАТО в Анкарі суттєво допоможе Україні в обороні?
– Ми маємо надію. Наші союзники зацікавлені, насамперед, в розвитку відносин з нами, тому що Україна — це потужне джерело досвіду, нових технологій, які показали свою ефективність.
Усі країни Європи, усі країни-члени НАТО хочуть наших технологій, нашого досвіду застосування в сучасному конфлікті. Це зовсім інша війна, ніж у минулому столітті.
– Путін продовжує озвучувати свої максималістичні вимоги. Він демонструє, що досі не готовий до розмови про будь-які компроміси. Ви вирахували, як воєнна розвідка, в яку гру грає російський диктатор?
– Для Росії зараз дуже складний період. По-перше, невиконані ті завдання, які ставилися перед початком і на період проведення так званої спеціальної військової операції. Однозначно вони не виконані. Ті терміни, які весь час РФ посуває далі, далі, далі, це свідчення того, що можуть в один день спитати: так що ми досягли? Це перше питання.
– Це ж Путін сам у себе має спитати.
– Можуть спитати інші. Населення, олігархи, бізнес може.
Інший чинник — у вересні вибори. Усі питання, які пов'язані з мобілізацією, фронтом, успіхами, можливістю підписання договору на російських умовах за рахунок пропаганди висвітлюється. Путін однозначно буде вимагати по максимуму. Максимум — залиште всі наші так звані нові території, складіть зброю, нікуди не йдіть і взагалі виконуйте те, що ми хочемо. Але так не буде.
– Ми бачимо, що якесь дефіле виконує білоруський диктатор Лукашенко. Спочатку в Москву їде, далі в Китай. Про що все це свідчить з точки зору можливої підготовки до використання Путіним Білорусі як бази або для провокації проти країн Європейського Союзу або проти України?
– По-перше, ця історія почалася не сьогодні і не вчора.У них є так звана їхня союзна держава. Є угруповання військ, яке призначене для оборони і захисту цієї союзної держави. Є плани стратегічного застосування цього угруповання, і вони були, як кажуть, намальовані не вчора і не сьогодні.
Друге, як би ми не хотіли, але Білорусь значною мірою залежить від Російської Федерації. Це потужний гравець у білоруській економіці. Приведу декілька прикладів.
Воєнна розвідка здобула і узагальнила всю інформацію, яка стосується оборонно-промислового комплексу Білорусі. Більше 20 підприємств безпосередньо працюють у кооперації з оборонно-промисловим комплексом Росії.
Та криза, яка є зараз на паливно-енергетичному ринку Російської Федерації, дозволяє Білорусі збільшити поставки і бензину, і дизельного палива на цю величезну територію. Це бізнес, це гроші.
Третє, Лукашенко розуміє, що втягування його, а тим паче безпосередня участь в Білорусі у війні, може бути катастрофою для держави. Тому що Збройні сили Білорусі не готові до такої війни.
Здобуті документи свідчать, що ті перевірки, які проводить Міністерство оборони Білорусі, Генеральний штаб, чітко вказують на ті недоліки і говорять, що вони дуже далекі від того стандарту, який дозволить вести або брати участь в конфлікті на достойному рівні.
Крім того, хочемо підкреслити, що цей приклад свідчить, що Російська Федерація може використовувати територію Білорусі навіть без дозволу керівництва цієї країни. Це було в 2022 році. Це, відповідно, всі заходи, які проводяться і які воєнна розвідка разом з іншими підрозділами Сил оборони нейтралізує.
Ми говоримо не просто про надання, наприклад, території Білорусі для розміщення певних підрозділів Збройних сил Росії, які були і є там тривалий час. Але і ті заходи, які вживає РФ, щоби підвищити ефективність застосування своєї зброї.
Ті ж самі Гєрані Сікери, Гербери Сікери, mesh-мережі, вишки, на яких розміщується певна російська апаратура, системи управління і контролю, для того, щоб наносити більш ефективні удари по нашій території. Це комплекс таких заходів.
Дуже багато зараз інформації про те, що вдосконалюється інфраструктура, наприклад, на території Білорусі біля нашого кордону. Дійсно, вона вдосконалюється, але воно проводиться відповідно до спільного плану союзної держави Росії і Білорусі, який був розрахований на 2020-2026 роки.
Це оперативне вдосконалення саме території Білорусі, як підготовка до війни. Звідки вона і почалася.
– А що вам як воєнній розвідці відомо про те, до речі, як почалося це вторгнення? Лукашенка поінформували, не поінформували, формально він давав згоду, не давав згоду?
– Я дуже добре пам'ятаю всі ті питання, які саме стосувалися розгортання угруповання російських військ на території Білорусі. Воно було потужним. Потужний елемент був повітряно-десантних військ, сухопутний компонент.
Спочатку це було під виглядом спільного навчання. Потім розгортання вже безпосередньо біля нашого кордону. Три доби і початок бойових дій. Основне, що в ті райони, де були розміщені з'єднання частин Російської Федерації, не допускався ніхто. Навіть керівництво або силові структури Білорусі. Вони абсолютно не знали, що відбувається насправді.
– Що зараз Лукашенко робить з цими ретрансляторами? Їх то вимикають, то вмикають. Чи взагалі він має вплив на роботу ретрансляторів, які координують роботу російської mesh-мережі?
– Була чітка заява нашого президента, був визначений термін. Скажу впевнено, що сьогодні вночі вони не працювали. Хоча Російська Федерація застосовувала в тому числі сьогодні безпілотні літальні апарати.
Чи це діє? Я вважаю, і ми все робимо для того, щоб це діяло. Ми реально моніторимо ситуацію, ми чітко знаємо, де воно стоїть, коли воно може вмикатися, коли вимикатися, й інформуємо нашого президента про всі заходи, які вживає РФ на території Білорусі.
– Я тоді уточню. А не працювали вони під час масованого удару по Україні з української ініціативи, чи все-таки Лукашенко пішов на те, щоб їх відключити?
– Це вже, мабуть, якісь домовленості, які є між Лукашенком і Путіним, тому що Лукашенко не хоче бути безпосередньо втягнутим у війну. Він це розуміє.
– Аналогічним чином росіяни можуть свою союзну державу, як вони це називають, використати для удару, наприклад, по країнах Балтії?
– Такі варіанти вони розглядають. Воєнна розвідка України тісно працює з нашими колегами з країн Балтії, Польщі, інших країн Північної Європи, тому що наш досвід і наша розвідувальна інформація доповнює те, що є в них.
Вони розуміють, що це може бути наступною ціллю дій РФ. Воно видно по тим заходам, які здійснює РФ з території Білорусі. Наприклад, зовсім недавно проводилися військові навчання країн-членів НАТО на території країн Балтії, Польщі.
У цей же період у повітряному просторі Білорусі працював літак-розвідник РФ, який спостерігав за цими навчаннями.
Інші питання, які пов'язані з підготовкою, оснащенням. Російська Федерація дуже чітко моніторить все, що пов'язано з розвитком спроможності Збройних сил Білорусі. ГУР має підтвердження, що навіть ставляться спеціальні завдання щодо оцінки якості підготовки і виконання планів щодо модернізації та розвитку Збройних сил Білорусі.
– А що це означає? Путін планує включити білоруську армію до складу контрольованих ним Збройних сил?
– Спільне угруповання створено, навіть якщо і на папері. Проводяться спільні навчання, штабні навчання. Можу сказати інше: Путін не довіряє і тому контролює.
– Тобто можлива ситуація, як кажуть білоруські дисиденти, що у випадку, якщо Путін спробує застосувати білоруську армію проти України, то можливий зворотний ефект, коли підрозділи підуть не на Київ, а на Мінськ? Чи це надто оптимістично?
– Це надто оптимістично.
– Щодо ядерних погроз, що ви відстежуєте? Тут, знову ж таки, на жаль, використовується майданчик під назвою Білорусь, що вони там збираються розмістити.
– Давайте подивимося з міжнародної правової точки зору. Лукашенко каже: "Так, ми будемо мати ядерну зброю". Але він її не матиме. Це ядерна зброя РФ, яка розміщена просто на території Білорусі.
– Жодного впливу на використання він не має.
– Абсолютно. Це перше. ГУР МО постійно відстежує всі заходи бойової оперативної підготовки, які проводяться на території Білорусі. Для нас дуже важливо знати стан, характер дій, підготовки, плани, які відпрацьовуються.
Навесні проводилися потужні навчання стратегічних ядерних сил Російської Федерації. Одна із частин цього навчання — Збройні сили Білорусі. Вони теж відпрацьовували питання, що стосується ракетного комплексу Іскандер, бойової авіації по можливості застосування ядерного боєприпасу.
Усе, що стосується інших питань — розміщення, доставки ядерних боєзарядів, це теж проводилося безпосередньо за участю 12-го головного управління Міністерства оборони РФ.
Більше того, ми чітко розуміємо, що навіть якщо ядерного боєзаряду немає на території Білорусі, то є відповідні сховища, які залишилися ще після Радянського Союзу. Є ознаки і є інформація про відновлення деяких із них.
Протягом однієї доби РФ може доставити ядерний боєзаряд з території Росії на території Білорусі. Всі ці процедурні питання саме і відпрацьовуються під час таких навчань. Так що це постійний моніторинг повсякденної діяльності.
Що стосується взагалі ядерного шантажу, це абсолютно не нове для РФ. Зараз цей шантаж пов'язаний, в тому числі, з балістичною ракетою системи "Орєшник".
Це ж зрозуміло, що в більшості випадків з території Білорусі вона спрямована не проти України. Мертва зона для цієї ракети — це 700 км від точки запуску. Те, що показується, — це все Європа на всю глибину від Білорусі до Португалії і навіть до інших територій, які підпадають під зону досягнення саме "Орєшника".
Тут теж необхідно зрозуміти, що систему називають новою, але вона стара, тому що більшість елементів були розроблені в Україні на наших підприємствах в Радянському Союзі. Основна мета створення такої системи — це доставка ядерного боєзаряду.
Тому що це просто кінетичний удар, який здійснюють ці блоки. Ми, на жаль, маємо досвід цей. Це Дніпро, це Львів. Ми бачимо, що це потужна зброя в ядерному спорядженні.
– На вашу думку, якщо ГУР зафіксує факт, що росіяни переміщають ядерну зброю на територію Білорусі, якими мають бути дії і України, і наших партнерів?
– По-перше, так, це партнери однозначно, тому що вся система ядерного стримування зав'язана на НАТО, на Сполучені Штати Америки. Це система раннього попередження. Це система, яка дозволить нанести відповідний удар у відповідь. Це міжнародні визнані договори, деякі припинили свою діяльність, деякі відтермінувалися.
Це буде дуже потужний удар взагалі по всій системі ядерного стримування в світі, тому що ядерну зброю мають не тільки Росія і Сполучені Штати. Зараз дуже всі хочуть мати ядерну зброю. Це система стримування. Не стільки система нападу, скільки система стримування.
– Що ви думаєте, системою міжнародних договорів на Путіна ще можна вплинути? Наші партнери можуть сформулювати такі умови, які його зупинять?
– Так. Під час переговорного процесу було багато пропозицій стосовно продовження договору про стратегічні ядерні сили. Ті питання, які висувала Російська Федерація, були сприйняті, але були певні умови, які стосувалися залучення не тільки Росії до таких договорів, а й Китаю. Це теж потужна ядерна країна. Підписання таких договорів сприймається дуже серйозно.
Китай має свою позицію, вона однозначна. Вона проявилася, мабуть, ще в 2024 році, коли пішла перша інформація, що Путін може застосувати ядерну зброю проти України. Позиція Китаю була однозначна — жодної ядерної зброї будь-якого рівня, включаючи тактичну.
– Росіяни здатні перекинути серйозний контингент, який може загрожувати Україні чи країнам Європейського Союзу, в Білорусь достатньо оперативно?
– Питання дуже серйозне, цікаве і дуже вчасне. Тому що дуже багато говорять: "От завтра почнеться війна з території Білорусі". Вона не може початися. Так, вони можуть перекинути, наприклад, за один тиждень, 10 днів, і там буде угруповання. Але такого угруповання нема.
На сьогодні РФ не здатна виконати плани по формуванню нових з'єднаних частин, які вони запланували ще в 2023 році. Втрати на полі бою не дозволяють здійснити ці плани.
У 2024 році вони хотіли сформувати 14 нових дивізій. У 25-му уже 10-12. Запланували в 26-му дев'ять нових дивізій, але їх нема. При цьому ці дивізії на базі бригад, які вже ведуть бойові дії. Це перше.
Друге, з початку року повністю змінилася парадигма втрат РФ на полі бою. Якщо класичний підхід — це один вбитий і три поранених при активних бойових діях, то зараз навпаки. Три вбитих, один поранений. На сьогодні на полі бою 60% вбитих і 40% поранень.
– Це так дронова війна змінила картинку?
– Абсолютно. Дронова війна, FPV, інші засоби, які зараз застосовуються, не просто змінили, а повністю вплинули навіть на тактику ведення бойових дій.
Ми не бачимо зараз ні танкових колон, ні переміщення не те що з'єднань, а просто підрозділів рівня роти, батальйону, тому що це неможливо. Зараз іде інфільтрація військовослужбовців, якісь одиночні штурмові дії. Життєвий цикл на полі бою сьогодні складає не більше трьох хвилин.
Вони запланували набрати 409 000 на контракт з Міністерством оборони. Ми чітко відстежуємо всі ці цифри. На сьогодні вони виконали план десь на 48%. Так, їм вдається набирати, підписувати контракт.
На початку року з’явилася нова когорта людей, яких змушують підписувати контракт. Це ті люди, які винні великі суми грошей в банках за рахунок іпотеки, кредитів. 9% людей, хто підписує зараз контракт, мають проблеми з банками. Банки подають інформацію і людей заставляють підписувати контракти.
– І списують їм цей борг?
– Вони потім гасять за рахунок виплат. Кредит не втратиться. Навіть якщо людину вб'ють, то ті виплати, які підуть родині, підуть на погашення кредиту в банк.
На жаль, фінансовий аспект в РФ зараз залишається основним при підписанні контракту з Міністерством оборони. Хоча люди розуміють, що їм обіцяють службу в тилових підрозділах, але насправді всі вони йдуть в штурмові підрозділи.
– Але гроші у росіян на війну ще є?
– Є, але є теж проблема. ГУР здобуло документи, які чітко свідчать, наприклад, що Міністерство оборони РФ у травні вже зверталося до уряду, тому що їм не вистачає грошей на соціальні виплати. Мається на увазі пораненим, інваліди після поранення, виплати сім'ям, у тому числі загиблим. У них уже дефіцит коштів саме на такі виплати.
– Що цікаво, у цей же період керівниця їхнього Центробанку Набібуліна пішла на лікарняний.
– Так, у неї позиція зовсім інша. У неї жорстка позиція стосовно економії коштів, як і в усіх банкірів. Це її обов'язок.
Ми чітко відстежуємо все, що пов'язано з державним оборонним замовленням РФ. Ми бачимо, що на 26-й, на 27-й рік кошти на програми зменшуються, припиняється фінансування довгострокових програм, малоефективного озброєння. Навіть зараз уже не згадаємо, коли останній раз Росія застосовувала Х-22 або Х-32.
Давно, тому що всі кошти, які повинні були йти на модернізацію виробництва цих ракет, пішли на інші ракети, більш ефективні. Х-101, Калібр наземного базування, безпілотники, шахеди і таке інше.
– Ви верифікуєте, як воєнна розвідка, втрати росіян? Ці цифри, які оприлюднюють медіа, — це півмільйона вбитих і майже втричі більше поранених.
– Ми верифікуємо це за рахунок даних, які ми отримуємо з Генерального штабу РФ. На те й є воєнна розвідка, щоб отримувати дані не з медіа. Дані про вбитих і поранених з вільного доступу та закритої інформації майже однакові.
– Що цікаво, джерела в Генеральному штабі РФ говорять про те, на якому етапі Путін вимушений буде спинити цю війну?
– Військові мало говорять про це. Давайте скажемо відверто, більшість із них, особливо командний склад, зробила дуже потужну кар'єру дуже швидко.
Усі командувачі військових округів, окремих родів військ, командувачі армій пройшли через Україну, починаючи з 2014 року.
– Ми для них такий полігон.
– Це бойовий досвід, це кар'єра. Це однозначна кар'єра. Вони вже всі генерал-полковники, вони вже герої Росії, вони поважні люди. Плюс ще Сирія. Вони мають реальний бойовий досвід, потужні заробітні плати. Так що військові такого високого рівня навряд чи будуть проти. Це перше.
А друге, воєнні злочинці. Воєнний злочин не має терміну давності. Вони розуміють, що рано чи пізно, а це буде однозначно, вони будуть притягнуті до кримінальної відповідальності саме за воєнні злочини.
– Путін зустрічався з випускниками російських військових вишів і академій, молодими лейтенантами і розповідав про те, що російська армія "всех побеждает всегда на всех фронтах". Це ІПСО розраховано не на українців, а на наших партнерів. У мене відчуття, що там вже є імунітет щодо пропаганди про тотальні перемоги Росії. Можливо, таким маркером буде рішення в Анкарі на саміті НАТО? Наскільки успішно Україна протидіє цій дезінформації?
– Протидіяти дезінформації дуже просто, якщо ти маєш об'єктивну, достовірну інформацію і її оприлюднюєш. Якщо ти не виходиш в ефір, не говориш правду і не даєш нашому суспільству реальну інформацію, тоді цю прогалину заповнює російська пропаганда. Це перше.
Друге, якщо говорити про Європу, і ми ж працюємо з партнерами, вони це розуміють. Складно боротися з російською пропагандою, яка відновилася після 2022 року. Тоді Спутник, Russia Today і так далі позакривали, але залишився такий елемент, як Россотрудничество.
Це потужна державна організація, яка фінансується не за якимось залишковим принципом, а повністю. Це Русский Дом, русские культурные центры, це елементи впливу саме на західну аудиторію. Крім того, медійні технології, кібертехнології дозволяють впливати.
Когнітивна війна — це, по суті, перший етап до більш широкої війни. Це боротьба за думки, за мислення, за людський мозок. Російська Федерація не шкодує коштів на все це. Вона повністю ізолювала свій інформаційний простір, взяла його на контроль і це було багато років.
Вони, до речі, відновили всі військові училища, які були під час Радянського Союзу, тому що необхідна велика кількість офіцерів.
– Щодо Русских домов. Уряди європейських країн розуміють, що практично в центрах їхніх столиць працюють вербувальні російські хаби?
– Вони розуміють, але працюють не так ефективно, як ми. Були дуже серйозні заходи, проведені європейськими країнами, от саме 22-23 рік. Потім це, як і скрізь, знаєте, демократія теж передбачає, що Росія використовує цю м'яку силу потихеньку. Європейці навіть так трошечки не зрозуміли.
Я пам'ятаю, що ми проводили потужну конференцію в Брюсселі з залученням Європарламенту і багатьох фахівців європейських країн стосовно російського впливу. Русские дома, Россотрудничество, російська пропаганда. Один із представників встає і, говорить: "Ми все прекрасно розуміємо, але тільки в Брюсселі минулого місяця відкрився Русский дом".
Є розуміння, але, мабуть, недосконале їхнє не те, що законодавство, а все-таки підхід до цього. Вони більше звикли, що це демократія, це нормальні підходи, це гра за правилами. А в Росії правила нема. Хто сильніший, то й правий.
– Повертаючись до Путіна з молодими лейтенантами. У нас же немає сумнівів, що незабаром він цих лейтенантів кине в бій проти України?
– Однозначно. Я оперую тими даними, які має воєнна розвідка України. Укомплектованість офіцерським складом бойових підрозділів, які ведуть бойові дії на нашій території, складає мінімум 98%. Командир взоду, зам командира роти, командир роти. На рівні батальйону вони майже повністю укомплектовані, у тому числі цими молодими лейтенантами.
– А як ви оцінюєте їхній фаховий рівень зараз?
– Ми оцінюємо не тільки за їхніми «досягненнями» на полі бою, а й за рахунок спілкування з військовополоненими.
Я дуже чітко пам'ятаю, що був майор, командир танкового батальйону, бойовий статут і все, що стосується тактики застосування танкових підрозділів, знав напам'ять. Тому що в нього була довоєнна підготовка, коли був час готуватися. На сьогоднішній день рівень підготовки набагато нижчий.
– Щодо того, на що готовий піти російський диктатор в плані мобілізації, нам відомо?
– Ми знаємо ті плани, які є в Кремля. Однозначно, ми їх враховуємо. Можемо сказати, що пройдуть вибори, і тоді буде все зрозуміло. Буде він мобілізовувати чи ні.
Тому що, повторюся, створення нових з'єднаних частин, а це по суті стратегічного резерву, на сьогоднішній день без мобілізації здійснити неможливо. Це розуміє Генеральний штаб РФ. Він однозначно говорить, що створення потужного ударного угруповання РФ без мобілізаційних заходів неможливе. Дуже великі втрати.
– Тобто можлива на Росії така загальна мобілізація?
– Так. У нас є всі індикатори, що всі підготовчі заходи до мобілізації проведені. Зроблена оцифровка, все уже автоматизовано, чіткий контроль за переміщеннями, чіткий контроль обліку всіх, хто може бути або повинен бути призваний по мобілізації або підписати контракт. На сьогоднішній день ці заходи на постійному контролі.
– Залучення північнокорейських військових. Це була якась акція, чи російське командування і Путін планують розширювати залучення цих вояків?
– Якщо говорити на той період часу, це був був такий хід, який дозволив вирішити багато проблем для двох сторін, що для Північної Кореї, що для РФ.
З політичної точки зору, Росія показала, що її підтримують. Особливо це був потужний сигнал для країн-членів ОДКБ. Дивіться, за нас воює навіть Північна Корея, а ви, члени ОДКБ, не підтримуєте нас в агресії проти України.
Друге, це потужні сигнали були країнам Далекого Сходу. Та ж сама Японія, Південна Корея, як від Північної Кореї, так і Росії.
Третє, це боєприпаси, в тому числі балістичні ракети від Північної Кореї для Росії. За нашими підрахунками, Росія за весь цей час отримала не менше 7,5 млн боєприпасів. Якщо говорити про великий калібр. 122, 152, РСЗВ і так далі.
Основне для Північної Кореї — це технології, знання, інші питання, які пов'язані з участю регулярних підрозділів. Це не якісь найманці, яких Росія вербує. Це регулярні підрозділи Збройних сил Північної Кореї, які отримали бойовий досвід ведення сучасної війни з дронами, з артилерійськими системами, створення ударно-розвідувальних комплексів, тому що поєднання нових технологій зі старим озброєнням, яке є в Північній Кореї, дало певні результати.
Наприклад, вони за цей період удосконалили свою балістичну ракету KN-23. Вона застосовувалася проти наших об'єктів. Вони ж за рахунок цього могли її вдосконалювати, і не просто навчатися, а отримати досвід бойового застосування в бойових умовах.
– Що ви думаєте, ОДКБ померло, зважаючи на те, що Росія втрачає вплив на Азербайджан, Вірменію?
– Оцінка ГУР дуже проста. ОДКБ буде жити, поки туди будуть заходити російські гроші, дешеве російське озброєння і поки Росія буде не просто тиснути, а зберігати свою військову присутність на території країн-членів ОДКБ. Три важелі впливу, які залишилися в Росії.
Є відцентрові тенденції в країнах Центральної Азії, Вірменії. Є переорієнтація чи диверсифікація відносин цих країн з іншими країнами. Європейський Союз, Китай, США. Зараз вони вже не просто дивляться тільки на Росію — вони дивляться туди, де є інвестиції, де є технології і інші питання.
Включаючи навіть транспортування газу й нафти в обхід території РФ через транспортний коридор через Кавказ. Це на сьогоднішній день один із основних шляхів постачання енергоносіїв з Центральної Азії в Європу.
– У Казахстані розуміють, що у них можливі проблеми з Росією дуже серйозні, аж до спроби анексії частини казахстанських територій на півночі?
– Усі керівники цих країн розуміють. Кожен у різний ступінь може протистояти цьому, але загрозу розуміють всі.
– Повертаємося зараз в Україну на поки що окуповані території. Яка тенденція на окупованих територіях щодо місцевого населення і наскільки будуть активними спроби мобілізувати українців в російську армію?
– Тут навіть не тенденція. Є програми РФ стосовно повного переведення тимчасово окупованих територій на російський простір. Культурний, економічний, навчання, освіта, законодавство. Дітей мілітаризують по-повній. Все, що стосується законодавчого поля і взагалі простору РФ.
Воно йде планово. Певні заходи сплановані до 30-го року, далі — входження повністю в економічний простір РФ і досягнення рівня такого ж, як в Росії до 45-го року. Плюс вибори. Якщо не помиляюся, то 11 — це мажоритарники. 20 — це по партійним спискам. Чітко визначена квота окупованих територій у Держдумі РФ.
Стосовно мобілізації. На тимчасово окупованих територіях повністю виконуються плани по рекрутингу, по підписанню контрактів. На жаль, проблем нема. Але є умови, які створила РФ, щоб цього досягти. Це суцільний контроль. Це російська пропаганда і повністю ізольований інформаційний простір від будь-яких можливостей змінити ситуацію там.
Там створюється зараз система суцільного контролю всього інформаційного простору, всіх мереж, які використовуються населенням для того, щоб отримати інформацію.
Крім того, мілітаризація суспільства теж іде, починаючи з такого маленького віку. До речі, ці заходи, які проводить РФ на наших територіях, — це не нове. Така ж ситуація, наприклад, у Придністров'ї.
У 2000-х роках на Black Sea Security Forum, де збиралися країни Чорноморського регіону, воєнні розвідки обговорювали питання загроз, ризиків, небезпек, які існують.
Тоді чітко говорили, що мілітаризація суспільства Придністров'я починалася з дитячого садочка і школи. Ці Зарніци, потом Юнармії. Те саме переноситься зараз і на тимчасово окуповані території.
– Ви вже кілька разів згадали про вибори на Росії. Ми з вами розуміємо, що домалюють, але для Путіна важливий теж об'єктивний показник. Він хоче побачити, яка температура по країні. Чого чекати від ворога до російських виборів?
– Насамперед дії будуть спрямовані на показ ефективності і досягнень російського керівництва, в тому числі, на нашій території. Інші питання будуть спрямовані на демонстрацію успішності і глобального гравця Російської Федерації.
Третій елемент — населення.В одному із своїх звернень наш президент демонстрував реальні дані, які стосуються рейтингів Путіна, партії Єдина Росія, який суттєво знизився. Адміністрація президента Росії якраз промоніторила цю ситуацію перед виборами. Вони зробили дуже прості висновки.
Що вплинуло? Рівень життя. Раз. Друге. Українські діп-страйки. Третій елемент, це ті обіцянки, які робилися урядом, Путіним, що війна скоро закінчиться на російських умовах. Зустріч лідерів США і Росії, і народ каже: "А де результат?" Три елементи, які суттєво вплинули на рейтинги.
Відповідно, це все буде виправлятися певними заходами. Комусь підвищать зарплату. Десь побудують нову дорогу. Десь пропаганда підпрацює, але в будь-якому випадку вони контролюють і тримають руку на пульсі для того, щоб розуміти, що може статися. Те, що намалюють відсоточки – це зрозуміло. Але критичні сигнали для Кремля вже є.
– Палаюче літо в Криму, правда? Мабуть, і росіяни не очікували, що Україна може взяти під вогневий контроль логістику. Може настати момент, коли Крим для Росії буде тягарем, який вона вже не зможе тягнути?
– Важко відповісти. Я вважаю, і ми бачимо це за документами, за діями, що вони не хочуть кидати Крим. Вони будуть брати гроші з інших регіонів, але будуть кидати в Крим.
У будь-якому випадку Крим залишається потужною воєнно-морською базою. Навіть попри те, що ми їх вигнали звідти, але це потужний елемент тиску в тому числі на країни Чорноморського регіону. Це перше.
Друге, відступати назад нема сенсу, тому що це дуже боляче. Це вдарить по іміджу Путіна, по іміджу російської влади. Крим наш. Як це так, Крим віддали? Це буде дуже потужний удар.
Третє найголовніше. Крим — це значний логістичний маршрут для забезпечення угрупування російських військ на нашій території. Коли вони починали широкомасштабну війну, воно ж було пов'язано не просто з самим Кримом.
Вони завжди говорили, що необхідно зробити сухопутний коридор. Вони зробили сухопутний коридор. По цьому сухопутному коридору, як через територію Росії, так і через територію Криму, йде повністю забезпечення всього угрупування на півдні.
Крім того, ми розуміємо, що ті діпстрайки, ті удари, які були нанесені по нафтопереробній промисловості, по іншим об'єктам паливо-енергетичного комплексу, — це удари, спрямовані на зменшення потенціалу для ведення війни, і друге — на зменшення доходів, які йдуть на війну. Паливна криза, не паливна криза — це вже їхня внутрішня проблема.
Замість того, щоб давати населенню, вони це витрачають на війну. Ми повинні чітко розуміти, що спроможність вести Російською Федерацією довгострокову війну залежить від того, наскільки вони здатні економічно забезпечувати цю війну.
– Ми з вами от неодноразово під час розмови відзначали, що, Росія використовує Україну в якості полігону. Що робити українцям, щоб вижити і зберегти свою державність?
– Перше, мабуть, стабільність і об'єднання суспільства, тому що йде боротьба за існування України як єдиної держави.
Крім того, це суттєва підтримка наших партнерів. Різні бувають етапи. Різна допомога від різних країн, але вона йде. Без потужної допомоги наших партнерів складно вести боротьбу з таким серйозним противником, як Російська Федерація.
Воєнна розвідка ніколи не дооцінювала противника. Тому що та інформація, яку ми добуваємо, ті напрацювання, які вони роблять, вдосконалення зброї, навіть всі заходи, які пов'язані з війною, з забезпеченням війни, вони на контролі.
Основне, мабуть, — розвиватися далі, вдосконалювати наше озброєння, а це залежить від наших людей, освіти, тих ноу-хау, які ми маємо. Працювати на перемогу.
Як показує досвід і показує наша історія, якщо Росія досягне будь-якої цілі, то українському народу буде складно. Це історичний факт. Тільки згуртована нація спроможна вистояти в такій війні.
