Українська оборонна компанія Fire Point 13 липня представила антибалістичні ракети FP-7.x, які розробляються для системи протиповітряної оборони Freya, що має бути пан'європейським протибалістичним щитом у спільній власності країн-партнерів.
Головний конструктор і співвласник компанії Fire Point Денис Штілерман в інтерв’ю "Апострофу" розповів про балістичні ракети FP-7 і FP-9, застосування далекобійних дронів FP-1, протиракетний щит Freya та виклики, з якими стикається українська defense-індустрія.
Він також пояснив, як Fire Point фінансує власні розробки, як Міндічгейт вплинув на компанію та яка роль України у формуванні нової архітектури європейської безпеки.
– Ми з вами зараз пишемо цю програму, а буквально нещодавно були для росіян дуже неприємні події на Омському нафтопереробному заводі. Це неблизький світ. Ваша робота?
– Це Сили оборони зробили. У даному випадку ССО. Там 18 годин польоту було. Це нові дрони FP-1. Корисне навантаження — 60 кг бойової частини і збільшена дальність польоту.
– Скільки кілометрів пройшов?
– Не можу казати. Більше 2 900 км була дистанція, тому що якщо летіти через Казахстан, буде 2 500, і це від найближчої точки кордону.
– Але через Казахстан не можна.
– Не можна. Треба оминати і ще від кордону треба кілометрів 100-150 зробити, щоб безпечно було. Тобто, десь 2 900 км пройшли вони.
– А ворожі засоби ППО, РЕБ теж все треба обходити?
– Обходити не треба, треба летіти так, щоб вони вам не заважали. Як ви бачили, дрон добре маневрує, обираючи, куди йому влучити, прямо над Омським НПЗ.
– Дрон сам обирає. Штучний інтелект працює?
– Якось він маневрує, якось він обирає. За допомогою якогось приладу він обирає, маневрує і влучає.
– Але цікаво, ви бачите оцей маршрут, фінальну точку?
– Не знаю. Це до Сил оборони запитання. Вони якось влучають.
– Що у нас з балістикою?
– FP-7 готова, як балістика. Зараз є запит від військових, що нам потрібна коротка балістика. Я вважав, що вона не потрібна. Вони кажуть, що їм потрібна.
– Далека балістика — це скільки кілометрів?
– У нашому випадку в нас є дві моделі. FP-7 — це на 300 км, і FP-9 — це 850 км. FP-7 повністю готова, вона вже пройшла і ми почали на її базі робити панєвропейський антибалістичний щит Freya, і тому не виготовляли її у якості балістичної ракети, тому що там різний центр маси.
Якщо балістична ракета, ви там зміщуєте бойову частину у ніс, щоб політ був більш стабільним і легше нею керувати. А для ППО вам потрібна нестабільна ракета, і ви зміщаєте центр маси максимально для того, щоб вона значно легше маневрувала для перехоплення балістики.
FP-9 зараз на фінальному шляху. Ми побудували такі собі ПХЗ у іншому місті. Зараз робимо заливку двигуна, прожиг і побігли.
Як тільки ми побачимо, що там все відпрацьовує, а я не бачу, чому воно не буде працювати, потім зразу починаємо випробування на території Росії.
– Там вороги знайшли якусь вирву десь в Підмосков'ї і кажуть: "Це, очевидно, з України прилетіла балістична ракета". Вам про це щось відомо?
– Ні, це стовідсотково не наша ракета. Якщо Україна зробила щось, що досягло Москви, це дуже гарно.
– Тобто в Україні можлива конкуренція між виробниками?
– Звичайно, у нас завжди дуже велика конкуренція. Я не знаю, чи є хтось із балістичними ракетами, але в усіх інших засобах дуже велика конкуренція. Це наша велика перевага.
– Щодо технологій кажуть, що на розробку ракет потрібно дуже багато часу і дуже багато грошей. Як приклад наводять різні західні аналоги. Як у вас так виходить? І FP-7 готова, і FP-9 готова.
– FP-9 ще не готова. Зараз Україна — це країна з найменшою бюрократичною регуляцією у галузі defense-індустрії. Це зрозуміло, тому що ми у війні. У березні 2022 року була прийнята постанова, яка дуже знизила бюрократичний тиск на галузь. Це дозволило розквітнути купі компаній.
Ми не найбільша оборонна компанія країни, як ви знаєте. Згідно з дослідженнями НВ, ми навіть в топ-10 не заходили.
– Що ви можете сказати щодо темпів виробництва?
– Ми виготовляємо стільки, скільки нам законтрактували. Зараз у нас підходить достатньо великий контракт. Сподіваємося, що він буде підписаний і будемо більше виробляти.
– Держава контрактує?
– Держава контрактує. У нас був такий bottleneck, бо ми недооцінили бюрократичне регулювання у західних країнах з приводу експорту двоконтурних турбореактивних двигунів. Зараз з цим впорались. Зараз двигуни йдуть в достатній кількості. Зараз питання тільки одне — чи є замовлення, чи ні. Буде замовлення — будемо виготовляти.
Можемо робити багато. 1 000 на рік, 2 000 на рік можемо робити. Це ж не якісь там вундерваффе. Треба розуміти, що це велика ракета, яка достатньо повільна. Вона дозвукова і як будь-яка крилата ракета, вона буде легко перехоплюватися за рахунок авіації, навіть якщо вона буде летіти дуже низько.
Тобто, є дуже велика перевага у нас над Росією, тому що у нас країна значно компактніша, ніж Росія. Їм захистити весь свій простір достатньо тяжко, як ми бачимо по Омську. Дрони пролетіли, і вони нічого зробити не змогли, навіть підняли свій А-50 у повітря, якийсь Су-57 там перехоплював FP-1. Це було дуже смішно.
Але це не те, що може вразити щось у Москві. Нам потрібно вразити щось у Москві, тому ми і робимо FP-9.
– По Москві ви ще не стріляли?
– Ні. Я думаю, коли ми будемо стріляти по Москві, це буде дуже легко побачити.
– Пане Денисе, вам і компанії Fire Point закидають, що держава забрала гроші у всіх виробників і передала вам. При цьому перераховують "Південмаш", КБ "Луч", ДП "Антонов", інших виробників. Таким чином передали всі гроші, які були на розвиток ракетних технологій, у тому числі, за рахунок тих програм, які вже розвивались в Україні, наприклад, ракета "Нептун".
– Це стовідсотково не так. Перше, ми не отримуємо гроші на ДКР, на відміну від інших державних компаній.
– Бюджетні виплати.
– Так. На ДКР, дослідно-конструкторські розробки, ми не отримуємо гроші. Ми все виробляємо за свій прибуток.
Ми один раз взяли у Brave1 грант десь 700 млн гривень і зразу повернули, тому що зрозуміли, що будуть розмови, що ми взяли у держави щось на ДКР. Навіщо нам це потрібно. Ми зразу повернули і все робимо тільки за свій прибуток. Ми не отримали жодної гривні на ДКР.
Це повна брехня. Ми за весь прибуток, який отримали з виготовлення FP-1, фінансуємо нашу ракетну програму.
– Це на RND ви не отримували, а на виробництво?
– Теж не отримували. Усі верстати, які ми купуємо, всі приміщення, які ми купуємо, орендуємо, — це за рахунок нашого прибутку.
– Тобто держава взагалі нічого не вкладала в Fire Point?
– Ні, нічого. Вона купувала у нас нашу продукцію. Більше нічого. Вона нічого не вкладала.
Президент дав доручення у 2024 році улітку негайно створити відкриту для стратегічних підприємств бібліотеку конструкторської документації українського ВПК часів СРСР. Цього, на превеликий жаль, досі не було зроблено.
Ми винаходимо велосипед по колу. Це дуже прикро. Якби це було зроблено, балістика вже б літала, але в нас пішла купа часу для того, щоб опанувати ливарні технології, потім виготовлення твердопаливних двигунів і інше, інше, інше.
– Ви користувалися хоч якимись розробками українських ракетників?
– На превеликий жаль, а може, і не на превеликий жаль, ні, ми не користувались. Ми все зробили з нуля. Ми зробили клон С-300, але він повністю побудований на інших рішеннях. Воно все зроблено для того, щоб працювати у сучасному світі.
– Цікаво, що доступ до технічної документації російської ракети ви маєте…
– Ми не маємо. С-300 у нас є в наявності. Ми просто розбирали і могли подивитися, як все зроблено. Головне, що ми думали отримати, — це аеродинамічні таблиці з приводу того, як вона керується, на яких швидкостях, які там зусилля, які там коефіцієнти керування, тобто алгоритм керування і всі аеродинамічні характеристики. Цього, на превеликий жаль, не було.
Потім з'ясувалося, що дуже добре, що цього не було. Ми вирішили питання. До трьох махів Ansys (програмний комплекс для інженерного моделювання, – ред.) дуже гарно моделює всі аеродинамічні характеристики. Після трьох махів вже йде похибка, яка унеможливлювала раніше робити підбір коефіцієнтів підрегуляторів для швидкісних цілей. Зараз ми цю проблему вирішили, і зараз ми вміємо підбирати коефіцієнти. Це підтвердили польоти FP-7 на значно вищих швидкостях, ніж три маха.
– Коли завершується випробування балістичної ракети FP-9?
– Зараз зробимо двигун, пропалимо, потім злітаємо, влучимо у ціль, потім виготовимо належну кількість і будемо вже влучати кудись у ціль на Московії.
– Чи можна сказати, що F-P7 і F-P9 — це такий конструктор, який ви збираєте з різних комплектуючих, в тому числі, в тому числі підбираєте…
– Ні, на превеликий жаль, все доводиться виготовляти з нуля. Приводи, двигуни. Єдине, одна маленька частина в системі керування — не наша. У нас тільки одна деталь з усієї ракети не наша.
– Радар?
– У нас нема радара для балістичних ракет. Навіщо радар? Не потрібен. Це дуже їхня велика перевага. Їм ніяка система донаведення не потрібна, тому що вона не буде працювати. Ми хочемо влучати у ціль на великій швидкості, де ніс ракети буде обтікатися плазмою і там через неї нічого… Ніякий радар, ніяке оптичне, нічого неможливо.
Для чого нам потрібна ця велика швидкість? Щоб нас було значно важче перехопити за рахунок ППО. Все. Тому там не потрібно.
Радар потрібен, головка самонаведення потрібна для антибалістичної ракети на FP-7, як будемо ставити.
– Тобто більшість комплектуючих виробляється в Україні?
– Так, 95% локалізація. Ми зараз працюємо над тим, щоб останню деталь теж локалізувати в Україні.
– Проєкт Freya — це такий пан'європейський проєкт антибалістичного захисту. На якому він етапі?
– Ми закінчили іспити. Ми запропонували всім, сказали: "Дивіться, у нас є достатньо велика ракета, яка спочатку будувалася для перехоплення балістичних цілей. Вона проєктувалася в Радянському Союзі. Вона має достатньо велику бойову частину".
Тобто 150 кг для антибалістичної ракети — це дуже багато. Наприклад, якісь ракети, які декларують, що вони можуть перехопити балістику, мають бойову частину 15 кг. Це не hit-to-kill, а це там proximity fuze, який вибухає біля ракети. Я не знаю, що 15 кг може зробити боєголовці від Іскандеру. Ви її на відстані навіть 2 м не зруйнуєте з ракетою на 15 кг.
Ми кажемо, у нас велика ракета, ми можемо її робити дешево і відкриваємо алгоритми керування. Ви бачите, що вона не має у собі ніяких kill-switch, ми не можемо її дистанційно вимкнути, не можемо ніяк впливати на долю цієї ракети після того, як вам дали. Ви забажаєте нею збити якийсь літак? Ви його зіб'єте. Забажаєте перехопити якусь балістичну ракету? Ви це зробите.
Ми кажемо: "Зараз у Європи головна проблема — це відсутність антибалістики. Ті ракети, які присутні на ринку, коштують якісь величезні гроші. Від 3 млн і навіть більше.
– Це ракети до системи Patriot.
– Aster 30 теж коштує якісь шалені гроші. Aster 30, Patriot за постріл 6 млн. Куди? Що це таке?
– Їх же не вистачає хронічно.
– Їх і не вистачає, і воно коштує стільки грошей. Уся ця зброя стільки коштує, тому що там вони все роблять під бюрократичним навантаженням. Коли ви зробили зброю, вам потім ще потрібно років сім її кодифікувати, ставити на озброєння. Усі ці сім років ви годуєте команду інженерів, які її виготовляли. Найголовніше, ви годуєте менеджерів і юристів, які заповнюють якісь безглузді папери. Для чого це робити, я не розумію.
– В Україні ви нікого не годуєте?
– Ні, ми нікого не годуємо. У нас є відділ, який заповнює наші папери, які вимагає від нас Міноборони. Але якщо порівняти з тим, що було до війни і що на Заході є, чи в будь-якій іншій країні, це просто відсотків п'ять. Тобто в разів 20 менше паперової роботи вам потрібно зробити для того, щоб отримати дозвіл на експлуатацію.
– Міндічгейт як вплинув на вас?
– Він загальмував проєкт Freya на рік. Ми запропонували цей проєкт Норвегії і всім країнам.
– А в зв'язку з чим загальмували?
– Compliance. У посольств європейських країн в Україні є перелік медіа з високою репутацією. Якщо там виходить якась стаття про їхніх контрагентів, яка в чомусь звинувачує або дає якусь інформацію, яка дискредитує їхнього контрагента, вони автоматично ставлять себе на hold мінімум на місяць і роблять compliance з цієї статті. Все.
Коли люди розсилали нашу конструкторську документацію, казали, що ми наші дрони, які найдешевші у своєму класі, продаємо з націнкою 300% замість 25%, це дуже гальмувало.
– Як вони отримали вашу технічну документацію?
– Ми не знаємо. З приводу цього йде слідство. СБУ займається. Ми написали заяву і все. Ми ж не помстою займаємося, у нас є обов'язок виявити якісь кримінальні порушення і про це повідомити. Ми про це повідомили.
– Що показали результати перевірки compliance?
– На прикладі Норвегії цей compliance був з червня 25-го по лютий 26-го. Доки до нас не завітав прем'єр-міністр Норвегії і не побачив все на власні очі і сказав все, давайте швидко рухатись, тому що це потрібно, і не звертайте увагу.
Потім вийшли відкриті читання Ткача у ніч перед тим, як ми повинні були підписати контракт з Данією. На превеликий жаль, він досі не підписаний. Зараз ми тільки наближаємося до того, щоб підписати.
– Тобто данці теж проводять перевірку?
– Так, данці теж проводять перевірку. Вона, наскільки я розумію, досі триває, тому що ми досі не отримали підписаного контракту.
Умєрова повинні були репрезентувати усім головам Рад безпеки як людину, яка буде з боку України вести проєкт Freya. Я в такі співпадіння не вірю дуже.
– А що ви підозрюєте?
– Я нічого не підозрюю, нехай відповідні органи розбираються, навіщо це мені.
– А ви ж звернулись до НАБУ після оприлюднення записів. Ви вимагали, щоб оприлюднили повний запис розмови.
– Так. Я вимагаю, щоб були оприлюднені всі плівки, де я фігурую. Я взагалі вважаю, що потрібно оприлюднити всі записи, де фігурують якісь держслужбовці, якісь PEP. Нехай всі знають, що там було.
– А нам ви можете розказати, що там було на цих записах, які не оприлюднені з вашою участю?
– Ми проговорювали ціну компанії з Міндічем, за скільки він бажає її купити. У нього був опціон, що він може купити з дисконтом десь 20% до ринку. Я це вже розповідав.
Коли в нас з’явилися араби, то йому потрібно було збирати десь мільярд. Він сказав: "Я пул інвесторів зберу" і побіг збирати. Звичайно, було неможливо зібрати вже такі гроші офіційно й неофіційно теж.
– А з НАБУ вам щось відповіли?
– З НАБУ нам відповіли, що нема ніякого кримінального провадження проти компанії Fire Point, ні проти її менеджерів, ні проти її власників.
– У скільки ви зараз оцінюєте компанію?
– Це не ми оцінюємо. Була пропозиція від одного інвестбанку за закриту підписку на десь 10-15% наших акцій за мінімальної гарантованої оцінки 5,8 млрд доларів. Це було після запуску FP-7. Якщо Freya запуститься і запуститься FP-9, то це будуть значно інші гроші.
– Це збільшує капіталізацію, так?
– Так, це дуже збільшує капіталізацію.
– Щодо Freya, як європейці ставляться до цього проєкту, розуміючи, що Європі потрібна балістична ракета і антибалістичний захист.
– Звичайно, вони розуміють, що якщо вони будуть втрачати на перехоплення ракети, яка коштує 700 000 доларів — це ціна російського Іскандера, дві ракети, кожна з яких коштує по 6 млн, то вони не витримають такої напруги.
Тому що Іскандер — достатньо проста ракета. Перше — треба знищити не стріли, а лучника. Пускові установки, заводи, які виготовляють. Насамперед треба знищити Російську імперію.
Якщо у вас немає сили волі на це, давайте будемо перехоплювати балістику. Для цього треба зробити якийсь дешевий перехоплювач. Перехоплювач не може коштувати 6 млн. Не може він стільки коштувати.
– Це штучна ціна, ви вважаєте?
– Стовідсотково штучна і пов'язана з дуже великим бюрократичним навантаженням з дуже великим часом, який видатні європейські компанії втрачають на те, щоб поставити це на озброєння.
– Це монополія, як ви вважаєте?
– Та ні, це не монополія. Перше перехоплення балістичної ракети було в 63-му році у Радянському Союзі зроблено. Вона рухалася не як Іскандер, десь 2000 м/с, а рухалася 8 км/с. Якось її перехопили. Якось влучили без комп'ютерів. Там всі ці потужності і обчислювання менші, ніж у моєму iPhone, розумієте?
– Так у чому ж проблема тоді?
– Чому в 60-х роках у Boeing 747 від ідеї до першого комерційного польоту — це шість років? А Dreamliner або А-380 — це 25 років? У чому проблема? Бюрократія. Вам на кожну деталь потрібен папірець. На кожен папірець вам ще парочку паперів потрібно підписати.
Я, коли проводжу перемовини з якоюсь західною компанією, у них завжди там купа менеджерів і один інженер. Я кажу, можна змінити пропорцію? Один менеджер, дайте мені п'ять інженерів, щоб вони відповідали на всі питання, які в мене є з інженерної точки зору.
Ви годуєте велику кількість нікому не потрібних людей. Навіщо сотні юристів, сотні якихось менеджерів, які що роблять? Заповнюють папери? Навіщо?
– Європейці будуть вкладати гроші в цей проєкт?
– Після того, як будуть перехоплення, так.
– Я так розумію, що вам треба показати ефективність ракети.
– Та ні, всі компанії провідні маленьку узгоджувальну нараду провели і розуміємо, що зараз ми покажемо, як ми перехопимо балістичну ракету. Ми зі своїми FP-7 будемо перехоплювати свої FP-9 або FP-7.
– Коли ви плануєте це зробити?
– Це залежить 100% від європейської бюрократії. Коли нам дадуть всю технічну документацію, необхідну для інтеграції головок самонаведення, для інтеграції нас у систему радарів, ми це зробимо достатньо швидко.
– На якому етапі зараз ця робота?
– Зараз підписані вже між країнами угоди, наприклад, Федоров підписав на Рамштайні з Німеччиною, ще з купою країн. Зараз чекаємо від їхніх органів дозволу на експорт і розкриття технологій. Це дуже зарегульована галузь, але європейці стали рухатися значно швидше.
– Це ж планується як спільний продукт, правда?
– Так, це буде спільний продукт, тому що є дві головки самонаведення, які можуть бути використані. Є купа радарів, які можуть бути використані. Купа команд-центрів.
Ми просто кажемо: "Ось робимо на відкритій архітектурі", тому що деякі країни, наприклад, не бажають купувати в інших країн команд-центри, якщо в них є свої. Добре, ми відкриті, давайте інтегруватись. Давайте ваші протоколи відкривайте, ми будемо у них інтегруватися і все.
– А відкриті протоколи не бачитимуть вороги?
– Вони зараз вже є. Не відкриті. Зараз вже є деякі стандарти, наприклад, як спілкується радар з командним центром. Ми єдине, що хочемо, — щоб ми бачили теж, що те програмне рішення, яке нам дають партнери, теж не має у собі жодних kill-switch.
Треба там реалізувати так зване IP scrawl, щоб там не залежали від компанії Fire Point у виготовленні ракет. Там вибирається scrawl-агент IP з репутацією, який у разі того, якщо компанію Fire Point, наприклад, заблокували, рейдернули або щось з нею трапилося, він бере і каже: "Окей, зараз компанія не здатна вже виготовляти і забезпечувати перехоплювачами, тому ми відкриваємо IP. Ось вам IP, беріть конструкторську документацію, беріть технічні карти, виготовляйте самі. З вас тільки платіж за інтелектуальну власність".
– Якою ви бачите участь Fire Point у цьому проєкті? Виробництво самої ракети?
– Так, виробництво самої ракети, інтеграції. Ми ж кажемо, що це буде відкрита архітектура, ми готові інтегруватись до будь-якого Data Link, до будь-якого командного центру. Ми кажемо: "Хлопці, у нас ракета, яка здатна перехоплювати значно далі, ніж існуючі ракети в Європі, зі значно більшою бойовою частиною, давайте її експлуатувати. І вона коштує значно дешевше, ніж ті ракети, які у вас стоять на озброєнні".
– Яка орієнтовна вартість?
– Вона без всього коштує 500 тисяч доларів, без сікера. З сікером буде десь 750-800. Це все одно дуже дешево.
– Завод з виробництва двигунів будується вже в Європі?
– В Європі він зараз стоїть on hold, тому що ми чекаємо. Там достатньо великі гроші треба вкладати. У нас повністю все обладнання готове, і ми його можемо вивезти і інсталювати.
Ми чекаємо контракт. Навіщо нам це робити, не маючи ніякого контракту? Нам значно легше це будувати в Україні, тому що за ті гроші, за які ми будуємо в Європі, ми зможемо декілька заводів побудувати в Україні.
– Ви відчуваєте якийсь певний спротив з-за кордону щодо того, що Україна може знову навчитися робити ракети різних класів і різних типів?
– Європа зразу зрозуміла, що американська парасолька закрилася над Європою. Вони зараз повністю незахищені. Ніяка п'ята стаття НАТО нічого не важить.
Зараз вся Європа розуміє, що їй потрібна якась суб'єктність у зброї. Вона розуміє, що вся зброя, яку вона раніше купувала в Америці, повністю підконтрольна Америці. Єдина країна, яка пішла шляхом незалежної розробки, — це Франція.
Зараз вся зброя, яка є у Європі, розроблялася для якоїсь іншої війни, не такої, яку ми зараз ведемо. Коли Європа в 25-му році купує танки і витрачає на це десятки мільярдів євро, навіщо? Їх можуть зруйнувати дрони, які будуть коштувати тисячу разів дешевше.
– А навіщо французам та італійцям український партнер, якщо у них є SAMP-T, наприклад, який теоретично теж може збивати балістику.
– Теоретично. Давайте подивимось. Хлопці, беріть свій SAMP-T, ми будемо робити балістичні пуски, а ви збивайте ракети. Це раз. Два. Скільки ви їх можете виготовляти? Дуже мало.
Тобто, ми кажемо, хлопці, ми зробили достатньо просту ракету. Ми зробили її одразу так, щоб вона була мас-продакшн, щоб у неї не було ніяких bottleneck. Все, ми готові.
– Я от не можу зрозуміти, по суті, у світі немає ефективного антибалістичного захисту. Тут з'являється Денис Штілерман і каже: "Спокійно, зараз у нас одна ракета на підході, другу вже зробили практично. Це коштує недорого, і кількістю ракет ми можемо забезпечити безпеку всього європейського континенту".
– А тому що я дуже спокійно ставлюся до будь-якого IP, яке зараз є, тому що ера штучного інтелекту іде і всі компанії сидять на своєму IP.
Ми там всіх якось роззброюємо тим, що ми кажемо: "Окей, ми відкриваємо своє IP, дивіться, як все зроблено". Більше того, ми готові відкривати підприємства з розробки, з виготовлення цих ракет, щоб ви не залежали від України і від компанії Fire Point.
– Слухайте, ви ж не благодійник, ви бізнесмен.
– У мене перше правило зароблення грошей — не хотіти заробити гроші. Гроші по-іншому не з'являються. Якщо ви бажаєте заробити великі гроші, то у вас їх ніколи не буде. У вас повинна бути якась мета. Гроші якось до неї доєднаються самі.
Якщо ви будете пробувати заробляти гроші в існуючому всесвіті, це буде дуже довго. Краще побудувати якийсь інший всесвіт зі своїми правилами, де гроші вам будуть зароблятися значно легше.
– Ви все ж таки більше менеджер, чи розробник, конструктор, чи і те, і інше?
– Ні, я не менеджер. На щастя, у нас з'явилися люди, які взяли на себе весь тягар. Для мене це дуже нудно.
– Ви маєте на увазі розвиток компанії?
– Ні, оцей мас-продакшн. Я можу щось зробити, розробити, зробити так, щоб це виготовлялось дуже масово. Дуже швидко можу відділити там брехню від небрехні з точки зору інженерної або фізики.
У нас завжди підхід, що ніякі сценарії не треба робити послідовно. Треба одразу все паралельно робити. Витрачати велику кількість грошей на RND і розуміти, що найголовніше — це час.
– Яка ваша мета?
– Мета маленька — це знищення Російської імперії. Це остання імперія на планеті, і доки вона буде існувати, Україна завжди буде залишатися бідною, непривабливою країною для інвестицій.
– Коли ви кидаєте виклик всьому існуючому ринку ракетних озброєнь, як до цього ставляться виробники? Це великі корпорації.
– Ні, всі зараз розуміють, що раніше, коли не було війни, були дуже обмежені кількості замовлень, всі розуміли, що треба якось ділити цей ринок. Зараз кількість замовлень на ППО така, що це неможливо. Всі компанії, всі виробничі спроможності не покривають і 15% від існуючих замовлень в Європі, не у світі.
– Іноземців ви будете впускати в компанію?
– Якщо прийдуть, то так. Якщо якісь іноземці, якісь прайми прийдуть, які дадуть тобі більше зв'язку, більше компетенції в плані швидшого розвитку компанії, звичайно, так.
– Зараз якісь пропозиції ви маєте?
– Маємо багато пропозицій. З усіх країн практично. Запускати собі якихось людей з незрозумілою репутацією… Уже Міндічгейта вистачило. Давайте ми якось обережно в цьому будемо працювати.
– У вас є ще один “друг”, військовий Юрій Касьянов, який каже, що його підрозділ розформували, тому що він першим бомбив Москву. Мені цікаво почути вашу реакцію, що ви розкажете.
– Я один раз з ним поспілкувався. Він був упевнений, що я маю якусь причетність до його розформування. Я сказав, що я ніякої причетності не маю. Це стовідсотково правда. У мене немає часу цим займатися.
Більше того, я ніколи про нього не чув, поки мене мій товариш Євген Друзенко не попросив з ним поспілкуватися. Я з ним поспілкувався. Потім почав дивитися, що він про нас пише. Зараз я навіть не знаю, що там відбувається у цьому напрямку.
– Що ви взагалі думаєте про конкуренцію всередині України? Окрім Fire Point, справді можуть бути виробники, які будуть ефективно бити по різних цілях, в тому числі по імперському центру?
– Я сподіваюсь, що такі люди будуть. Ми ж бачили, що в Москву не тільки Fire Point делетів, і "Барси" долітали, і "Мороки" долітали, і "Люті" долітали. Коли Україна проломила ППО Москви, то всі спокійно заходили, всі більш-менш одні й ті самі принципи використовують для досягнення там цілей.
– Ви відчуваєте внутрішню конкуренцію?
– У 2023-25 роках держава скуповувала все з діпстрайків, що було на ринку. У кінці 25-го року нам держава сказала, що ми скупимо все, що у вас буде. Виробники діпстрайків зібралися і сказали, що тепер ми не конкуренти, ми партнери, тому що немає сенсу.
Тому я кажу, давайте між собою шерити досвід. Ми погодились і ми почали. У нас є видатна людина, якій усі в галузі довіряють, і вона дуже розумна, Саша Чендеков. Ми почали під його керівництвом робити якісь заходи, але, на превеликий жаль, потім ми побачили, що грошей так у нас і не з'явилося.
У нас досі немає грошей, які нам по єврокредиту обіцяли ще в грудні. Це гроші з 90 млрд євро. Вони повинні прийти.
– Виробники це відчують?
– Звичайно, просто нема контрактів і все. Усі перетворилися з партнерів знову на конкурентів. Уся ця ідея заглохла. Зараз начебто гроші прийдуть, і знову можна буде пошерити досвід і вибрати одне рішення, яке буде справно працювати.
– Ви поширюєте досвід, наприклад, щодо виробництва FP-1, до прикладу?
– Так, ми всім запропонували. Кажемо, хто може виробляти, приходьте, виробляйте, ми дамо конструкторську документацію. Як франшиза, будемо брати платіж за франшизу, виробляйте, постачайте. Найголовніше, щоб воно літало, долітало і зробити його масовим.
– Ви відчуваєте сприяння з боку держави, уряду, президента?
– Так, звичайно, держава зараз дуже сприяє. Я сподіваюсь, не тільки нам, а всім, хто щось виробляє.
– Тобто у вас немає якогось особливого становища?
– Ні. Я ходжу з усіма виробниками на Ставку, я бачу, коли виникає якесь питання, воно миттєво вирішується.
– НАБУ, здається, досліджувало тему ціноутворення FP-1.
– Так, досліджувало. Більше того, там ще одна велика аудиторська світова компанія досліджувала цю тему. Вона робила аудит узгоджених процедур щодо того, чи відповідає наше ціноутворення чинному законодавству. Вони побачили, що середня націнка — це 21,52% замість дозволених 25%. Це по 2024 року.
Компанія подивилась нашу документацію, зробила опитування, подивилась документацію всіх наших посередників, наших постачальників, аудіювала всі наші ланцюги постачання, потім зробила такий висновок.
– А з НАБУ ви дочекались відповіді чи ні?
– З НАБУ ні, але вони ж дали нам відповідь, що в них є справа проти чиновників з ДССЗЗІ і Міноборони. У рамках цієї справи досліджуються ціноутворення шести компаній. Ми одна з цих шести компаній.
– Чи можливо розгорнути масове виробництво, у тому числі балістичних ракет, в Україні, чи доведеться все це виносити за кордон?
– Ні, звичайно, можливо. Будуть прильоти завжди. Якщо попадуть у завод, який виготовляє тверде паливо, буде не дуже приємно. Тому він завжди будується дуже далеко від міста і має дуже великі санітарні зони.
Буде не дуже приємно. Але враховуючи те, що за ті гроші, за які в Європі ми будуємо одне підприємство, ми тут побудуємо три мінімум, то нам легше побудувати три підприємства.
– А з кваліфікованими кадрами? Як вирішувати?
– Ми зараз велика компанія, у нас 7 000 працівників вже працює. У нас є вже свої власні навчальні заклади де-факто, які прямо на робочому місці навчають людей. Це дуже гарний приклад.
У нас дуже проста конструкція у FP-1 була. Для того, щоб некваліфікований персонал міг її збирати в будь-якій кількості. Зараз у нас за три роки праці люди отримали дуже великий досвід, наприклад, у роботі з композитами. Зараз вони можуть робити масово значно більш складні речі.
Немає ніякого секрету, що можна взяти більш аеродинамічний профіль, який складно викладати з композиту, поставити туди бак пального і воно буде далі летіти. Це начебто не забирає ніякого часу, але фахових людей не було. Зараз вони набрали фах, зараз ми це рішення імплементували, і ви бачите, як FP-1 летить значно далі, ніж 3 000 км.
Найголовніше, коли молодий інженер приходить до тебе, у нього є якісь прогалини в освіті, ти йому заповнюєш всі прогалини, а потім він бере і робить двигун чи ракету. І вона летить, і вона влучає, і там щось горить. Він розуміє, що він робить найбільшу крилату ракету у світі. У нього досвід і самооцінка дуже підіймається. Я дуже пишаюсь тим, як вони ростуть як інженери і фахівці.
– Перетягуєте конструкторів старої ракетної школи, яка була в Україні?
– У нас є люди, які працювали колись на підприємствах, але нам не дуже вдалося когось перетягнути.
– А FP-1 ви теж розробляли як конструктор?
– FP1 — це просто мій виріб. Я сказав, що буде такий профіль крила, буде так воно розташовано. Ми зробили перший шпангоут із мотаного карбону і потім це тільки почали якось застосовувати в авіації, тому що потрібно було якось швидко все виробляти.
– Аеродинаміку ви вивчали в Московському університеті?
– Московський фізико-технічний інститут. Це колишній фізико-технічний факультет Московського університету, який розрісся потім до інституту. Це був такий самий фаховий заклад.
Якось ми в рамках термодинаміки і звичайної механіки, динаміки в'язких речовин все це вивчали. Це з того часу ще все. Це достатньо проста і відкрита інформація. Людина, яка уміє швидко опанувати якісь галузі знань, і вона швидко це опанує. Там нічого такого складного нема.
– У вас є особиста образа на росіян?
– У мене немає ніякої особистої образи на росіян, крім того, що вони сенсом свого існування обрали територіальний зріст своєї імперії. Вони приходять на будь-яку територію і просто знищують там мінімум 20% населення. Це було в XIX столітті, в XVIII, в XX столітті. У нас Голодомор, Естонія, Литва, Латвія, Західна Україна. Усе це було.
У XXI сторіччі прийшли, порушили Хасав’юртовські угоди і знищили 25% чеченців. Це були діти, бабусі, жінки. Ми повинні розуміти, що, коли вони сюди прийдуть, вони просто профілактично 20% населення виріжуть і все.
– Мені просто цікава мотивація того, що ви хочете, щоб Російська імперія була знищена.
– Ідея компанії — це зробити так, щоб ми уникли парадокса Фермі. Щоб ми не знищили себе як цивілізацію. Росія цьому дуже заважає. Росія робить все, щоб була війна, якась конфронтація, щоб Європа була неспокійним місцем життя.
– Як перемогти Росію?
– Треба розуміти, що зараз ми почали переломлювати ситуацію, але це не перемога ще. Може статись так, що нам потрібно буде ще дуже великий час, наприклад, рік, півтора ще добивати цю гадину.
Але перекрити весь нафтовий експорт Росії через Балтійське та Чорне море — це одна доба для України. Ми цього не робимо, я не розумію, чому. За одну добу ми можемо перекрити весь нафтовий експорт.
– Якісь політичні міркування?
– Я думаю, так. Ми дуже залежимо від наших західних партнерів у грошах. Ми повністю від них залежимо.
– Ви про це спілкуєтесь, наприклад, з Майком Помпео? Ви ж його взяли в наглядову раду Fire Point. Я розумію, що Майк Помпео зараз мало що вирішує в американській політиці, але цікава думка американського політика.
– Зараз, на превелике щастя, ми не дуже залежимо від Америки, ми дуже залежимо від Європи.
– Я хотів у вас запитати, коли наші дрони летять так далеко, вони ж можуть використовувати американські розвіддані?
– Які? Де знаходиться ППО? Я не знаю. Я думаю, що у нас дуже гарні системи, які агрегують будь-які дані і, звичайно, супутникові дані, які мають американці, британці, і всі наші європейські союзники — це дуже важливо.
Також дуже важлива інформація, яку українська розвідка сама збирає. Частіше воно важливіше, ніж те, що ми отримуємо від партнерів.
Ми можемо перекрити весь нафтовий експорт. Просто зробити морську блокаду нашими повітряними дронами у Чорному й Балтійському морі. Це 80% їхнього експорту морем. Треба політична воля від Європи. Європа повинна прийняти рішення і покінчити з останньою імперією у світі.
– Ви думаєте, що Україна, не очікуючи на політичну волю від наших партнерів, самостійно вирішити це питання не може?
– І нам перекриють гроші — і що ми будемо робити? На що ми будемо воювати?
У мене немає всієї інформації. Може, там є якісь збитки, які я не бачу. У мене дуже обмежена інформація.
Давайте віддамо належне, президент, Міністерство закордонних справ і весь уряд кожен раз викручують ситуацію на користь України. Здавалося б, така трагедія з Трампом, цей Анкоридж, цей конфлікт в Овальному кабінеті, а ні, все одно якась методична, планова робота, і все перероблюється на користь України.
– Кількість виробництва продукції Fire Point, тих же FP-1, обмежується лише грошима?
– Звичайно, тільки грошима. Зараз все робимо ми самі. Можемо випускати і 1 000 на добу в Україні. Зараз ми 300 випускаємо.
– І людей, які будуть це робити, вистачить?
– Там небагато людей. Це дуже простий дрон. Уся його ідея була в тому, що ніяких фахівців для цього не потрібно було. Все тяжке виготовляється роботами.
– Скільки він коштує?
– 50 000 євро.
– Щодо Помпео ви не відповіли. Що каже ваш партнер, коли ви говорите: "Дивіться, Україна може завершити цю війну". Відбуваються якісь спроби переговорів, а Україна може завершити цю війну.
– Найголовніше те, що ми постійно переломлюємо ситуацію і в якийсь момент, попри симпатії, які уряд Сполучених Штатів відчуває до Росії, їм вже набридло мати справу з лузерами.
Вони вже до Росії ставляться як до лузерів. Вони постійно бачать, що ми їм дали дозвіл на парад, то під час Петербургського економічного форуму все палає, потім оця кришка над Москвою, яку вони самі собі зробили. Це ж дуже все показово.
Путін вважав, що можна налякати. Ми не злякались. Європа вже не злякалася. Всі вже об'єдналися.
– Ви цікавитеся політикою. На День Конституції ви зробили таку ревізію від себе української Конституції і отримали різкі відгуки. У чому був сенс?
– Сенс був у тому, що зараз ми живемо за Конституцію, яку нам зробив Медведчук. Ми живемо по Конституції 96-го року, яка була в 2004 році зіпсована руками Медведчука. Єдине, що 21 лютого вимагали росіяни від України — це повернення конституційних змін Медведчука. Чому?
Тому що ці зміни роблять країну повністю некерованою. Мені кажуть: "Ви хочете авторитарний стиль правління, ви бажаєте всю владу віддати президенту". Мені все одно, кому її віддати: президенту, парламенту. Нам потрібна автівка з кермом. У нас автівка зараз без керма. Ми всім народом її кудись штовхаємо, кудись її ведемо.
– Але парламент не виявляє ознак політичної активності. Це проблема самого парламенту і того, як з ним працює Офіс Президента.
– Це дуже великий збіг обставин, що ми зайшли у війну керованими. Якби не було монобільшості, яку ненавидять прогресивні люди, країна була б повністю некерованою, і я боюся, ми б не змогли прийняти всі закони, які спростили бюрократію. Нічого б з того, що ми бачимо зараз, не було.
Я кажу, що повинна бути керованість. Зараз країна може керуватися тільки мафіозними засобами.
– Я кажу, що на кожну ракету, яка прилітає по нас з вами, у відповідь має летіти три. Ми на це спроможні?
– Звичайно, спроможні. Треба просто воля для того, щоб зруйнувати Російську імперію.
