У ніч на 5 серпня ворог випустив 24 балістичні ракети та 4 гіперзвукові ракети, жодну з яких не вдалося нейтралізувати, що призвело до влучань на 26 локаціях і значних жертв.
Головною причиною того, що українська ППО не змогла збити жодної балістичної ракети під час останніх масованих атак, є гострий дефіцит ракет-перехоплювачів для сучасних комплексів протиракетної оборони типу Patriot та SAMP/T.
За інформацією Повітряних Сил ЗСУ та офіційними заявами керівництва держави, запаси протиракет критично виснажені через затримки або скорочення поставок від міжнародних партнерів.
Як повідомив президент Володимир Зеленський, від початку 2026 року обсяги отримання дефіцитних перехоплювачів PAC-2 та PAC-3 скоротилися приблизно втричі, порівняно з 2025 роком.
Своєю чергою, президент США Дональд Трамп під час нещодавньої зустрічі з Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті відмовив у наданні кількох сотень додаткових ракет-перехоплювачів. Офіційне обґрунтування — необхідність зберегти власні запаси Пентагону для захисту американських об'єктів.
За інформацією Financial Times, Трамп пояснив це дефіцитом перехоплювачів у запасах США та сказав, що вони зараз потрібні для захисту американських об'єктів на Близькому Сході та близькосхідних союзників у межах війни з Іраном.
За даними CNN, американські військові за час кампанії проти Ірану вистріляли близько 80% ракет-перехоплювачів для систем THAAD і близько 65% – для Patriot.
Примітно, що на тлі цих заяв американські посадовці офіційно попередили, що до цієї зими жодної угоди про виробництво підписано не буде. Навіть у разі успішного ліцензування, перші ракети зійдуть з конвеєра не раніше ніж через 1–3 роки. А розгортання повноцінних ліній зазвичай триває від 3 до 7 років.
Через жорсткі експортні правила США та загрозу безпеці технологій, найбільш імовірним сценарієм є виготовлення окремих компонентів ракет в Україні з їхнім подальшим фінальним складанням на заводах у Німеччині чи Польщі. Також розглядається залучення України до виробництва дешевшої та масовішої ракети-перехоплювача ACE.
Наразі МЗС України та посли ведуть екстрені переговори з країнами-власниками Patriot. Україна просить передати ракети зі складів, обговорює довгострокові закупівлі модифікацій PAC-3 та варіанти "обміну поставками".
Заступник міністра закордонних справ Польщі Роберт Босацький заявив, що союзники роблять усе можливе, і Україна отримає нову партію ракет до зими, проте об'єктивно цих обсягів все одно буде недостатньо для повного захисту.
На тлі критичного дефіциту протиракет до комплексів Patriot військове керівництво України, вітчизняні інженери та західні аналітики пропонують асиметричні й альтернативні методи протидії балістиці. Вони полягають у переході від суто статичної оборони до активного знищення загрози на землі та створення дешевшого повітряного щита.
.jpg)
Одним із засобів протидії є принцип — "бити по джерелу загрози".
Справа у тім, що від моменту приїзду ОТРК "Іскандер" на позицію, підняття ракети й до самого пуску минає до 30 хвилин. Щоб спіймати їх у це вікно часу, Сили оборони мають ефективно використовувати супутникові дані партнерів та далекобійні безпілотники. Зокрема, дрони Hornet або FP-2, підключені до захищених каналів зв'язку.
Час обробки та передачі супутникової розвідінформації від стратегічних партнерів до ЗСУ зазнав кардинальних змін і наразі становить від 15 хвилин. Наразі українські військові на передовій використовують спеціалізоване програмне забезпечення, яке дозволяє бойовим підрозділам отримувати високодетальні знімки комерційних супутників США прямо на планшети, телефони чи ноутбуки вже за 15 хвилин після зйомки.
Сили оборони України мають низку успішних підтверджених операцій із ліквідації російських комплексів балістичного захисту та нападу. Так, наприклад, у липні 2026 року у Брянській області було виявлено та повністю знищено дві пускові установки С-400 та РЛС "Небо-У". Ці установки готувалися випустити зенітні керовані ракети 48Н6 по українській столиці.
Крім того, у лютому 2026 року оператори Сил спеціальних операцій (ССО) ЗСУ знищили поблизу Сімферополя транспортно-пусковий контейнер та пускову установку С-400.
У листопаді 2025 року та квітні 2026 року безпілотники Сил оборони України знищили пускові установки "Іскандер-М" та склад ракет, які готували для обстрілів південних областей України
Наразі ворог виготовляє балістику швидше, ніж країни НАТО виробляють антибалістичні ракети. Тому Україні варто переносити удари на територію країни-окупанта.
Є позитивний досвід атак по підприємству у Воткінську (основний завод балістики), Коломні (модернізація "Іскандерів"), Реутові (виробництво "Цирконів") та заводах ракетного палива. Для масованих атак на ці об'єкти були задіяні новітні українські ракети та дрони.
Оскільки Patriot є дефіцитом Пентагону, Україна переорієнтовується на системи SAMP/T (MAMBA) франко-італійського виробництва. Ці комплекси використовують новітні європейські протиракети Aster-30 та Aster B1NT, які здатні виявляти цілі на відстані до 80 км і знищувати балістику, що падає, на висоті до 25 км.
Україна офіційно замовила чотири комплекси SAMP/T NG у межах фінансового пакета Позики на підтримку України (USL) на 2026–2027 роки. Оскільки виробництво нових систем триває, Емманюель Макрон оголосив, що Франція терміново передає Україні дві діючі батареї SAMP/T зі своїх запасів, щоб закрити небо вже зараз. Щоправда, після розгортання версій "NG" ці два старі комплекси повернуться французькій стороні.
Показово, що Франція та Італія спільно видали Україні офіційні ліцензії та дозволи на внутрішнє виробництво зенітних ракет Aster 30. Це основний перехоплювач для SAMP/T, здатний збивати балістику.
Поки розгортатимуться українські потужності, уряди обох країн зобов'язалися максимально прискорити прямі поставки Aster 30 зі своїх складів, зафіксувавши дедлайн найближчої великої партії до жовтня 2026 року.
Франція також офіційно підтвердила свою участь в українській антибалістичній програмі FREYJA. Оскільки Україна самостійно будує швидкісну ракету та пускову установку для цього проєкту, французька сторона (разом із німецькими та норвезькими партнерами) інтегруватиме у цю систему свої системи управління вогнем та радарні технології.
Нагадаю, українська оборонна компанія Fire Point у кооперації з 13 підприємствами ЄС створює протиракетну систему на основі української ракети FP7.
Вартість одного перехоплювача FREYJA не перевищуватиме 1 мільйона євро, що в 4–6 разів дешевше за американську ракету PAC-3. Прототип системи вже пройшов 5 випробувань, а перше реальне перехоплення балістичної ракети планують здійснити до середини 2027 року.
Крім того, у червні 2026 року Україна та Німеччина підписали офіційну угоду про спільну розробку абсолютно нових систем протиракетної оборони з відкритим кодом, до якої вже залучено 7 німецьких оборонних гігантів.
На поточний момент міжнародні партнери визнають критичність ситуації щодо постачання ракет-перехоплювачів. Тому Україна змушена шукати баланс між закупівлями залишків ракет у світі та екстреним розвитком власних далекобійних засобів для знищення російських пускових установок ще до моменту вильоту балістики.
