Підготовка Києва до нового опалювального сезону ускладнюється не лише наслідками російських обстрілів, а й браком державної підтримки. За оцінками міської влади, кожна масована атака завдає столиці збитків на суму від 1 до 2 млрд грн, тоді як міський бюджет уже працює на межі своїх можливостей.

Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла депутатка Київради від фракції "Європейська Солідарність" Людмила Ковалевська.

За її словами, основне фінансове навантаження з ліквідації наслідків російських атак несе саме Київ. Якщо державна компенсація не покриває витрат на відновлення житла, місто фінансує роботи власним коштом.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

"Я вам хочу сказати, що в середньому один обстріл такий обходиться Києву, місту Києву, бюджету міста Києва в середньому від мільярда до двох мільярдів гривень. Це залежить від щільності обстрілу, від пошкоджень нанесених. Наприклад, чотири обстріли тому точний підрахунок вже є — це 1 млрд 250 млн гривень пошкоджень", — зазначила Ковалевська.

Вона наголосила, що хоча бюджет Києва становить близько 100 млрд грн, лише 20 млрд із них є бюджетом розвитку. Решта коштів спрямовується на захищені статті видатків — виплату зарплат, компенсацій, фінансування освіти, медицини та інших обов'язкових потреб.

"Станом на зараз, уявіть собі, всі говорять про те, що бюджет міста Києва дуже великий, кияни з усім самі справляться, впораються. Дійсно, у нас бюджет міста Києва — це 100 млрд грн. З них 80 млрд — це захищені так звані статті. Тобто це зарплати, це компенсація проїзду, це дуже багато різних речей, які треба платити в будь-якому разі. Це зарплати вчителям і так далі. А бюджет розвитку складає 20 млрд, складав раніше", — підкреслила депутатка.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

За словами Ковалевської, через масштабні руйнування, підготовку до зими та необхідність відновлення енергетичної інфраструктури місто гостро потребує допомоги держави. Водночас, як вона стверджує, попри неодноразові звернення Київради до уряду, такої підтримки столиця досі не отримала.

"Ми робили не одне вже звернення до державних інституцій, до Кабміну щодо того, що нам потрібна допомога з енергостійкістю, що нам потрібна допомога з відбудовою, але станом на зараз ніякої допомоги немає", — сказала вона.

За словами депутатки, місто регулярно виділяє кошти на ремонти, однак бракує будівельних бригад і працівників, які могли б оперативно виконувати необхідні роботи.

На її думку, Київ потребує не лише додаткового фінансування, а й законодавчих змін, які дозволили б бронювати працівників, залучених до відновлення критичної інфраструктури.

Вона повідомила, що у резервному фонді міського бюджету залишилося близько 600 млн грн, тоді як витрати на ліквідацію наслідків обстрілів значно перевищують цю суму.

Ковалевська також зазначила, що додатковою проблемою стало повернення 1,2 млрд грн, які місто раніше передало Державному агентству відновлення для закупівлі обладнання резервної генерації. За три місяці агентство не використало ці кошти та повернуло їх до бюджету Києва.

За її словами, для підготовки до зими вже виконано значний обсяг робіт: закуповуються та встановлюються генератори, ремонтуються об'єкти критичної інфраструктури, а також залучено кредити від міжнародних фінансових установ. Водночас вона вважає, що рівень готовності столиці наразі становить лише 20–30%.

"Я би оцінила підготовку станом на зараз на 20–30%. Чи цього вистачить для того, щоб ми вистояли? Я абсолютно не певна. Я на це сподіваюсь, тому що міські структури працюють максимально, але підтримка уряду насправді критично необхідна", — підсумувала депутатка.

"Апостроф" повідомляв, що 20 липня на Київщині завершилися роботи з гасіння масштабної пожежі, що виникла внаслідок російської атаки в ніч на 19 липня. Вогонь охопив два складські приміщення загальною площею близько 100 тисяч квадратних метрів.

У ніч на неділю, 19 липня, внаслідок чергової атаки Росії на Київ було знищено склад видавництва "Книголав".

Київ звернувся до Кабміну з вимогою повернути кошти, вилучені до державного бюджету, для підготовки столиці до зими та захисту населення. Загальна потреба на реалізацію плану енергостійкості становить майже 40 млрд грн.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА
Завантаження...