Київ звернувся до Кабміну з вимогою повернути кошти, вилучені до державного бюджету, для підготовки столиці до зими та захисту населення. Загальна потреба на реалізацію плану енергостійкості становить майже 40 млрд грн.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла депутатка Київради від фракції "Батьківщина" Алла Шлапак.
За її словами, звернення Київради до Кабінету Міністрів щодо повернення частини коштів, вилучених до державного бюджету, є насамперед політичним інструментом у переговорах між містом і центральною владою. Вона нагадала, що торік із бюджету столиці вилучили 8 млрд грн, які досі не повернули.
Шлапак зазначила, що загальна потреба Києва для реалізації плану енергостійкості напередодні опалювального сезону становить майже 40 млрд грн. За попередніми домовленостями фінансування мало здійснюватися порівну — за рахунок державного та міського бюджетів.
Водночас, за її словами, ситуацію ускладнює не лише нестача фінансування, а й затягнуті бюрократичні процедури.
"По плану енергостійкості ми маємо найвищий серед усіх програм рівень освоєння — це 17%, але цього однозначно недостатньо. Пов'язано це зі складними процедурами проходження експертиз, тендерів, які затягнуті. І сьогодні вірогідність того, що до жовтня місяця план енергостійкості до опалювального сезону буде реалізований на 100%, я б такого не говорила", — сказала вона.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За словами депутатки, частину коштів планували використати для закупівлі обладнання для будинків у зоні ТЕЦ-4. Однак відповідне агентство протягом двох місяців так і не розпочало реалізацію проєкту.
"За два місяці Агенція не використала ці кошти і через два місяці просто повідомила про те, що вони не готові виконувати свої зобов'язання. Відповідно, було прийнято рішення передати їх уже КП тепломереж Києва, для того, щоб вони розпочали ці роботи", — зазначила Шлапак.
Вона наголосила, що найбільшою проблемою сьогодні залишається не стільки фінансування, скільки реалізація плану енергостійкості через затягнуті процедури.
"На сьогоднішній день є величезні проблеми навіть не з фінансуванням, а з процедурами, які направлені на те, щоб план енергостійкості був реалізований. Зокрема, мова йде про тендерні закупівлі", — пояснила депутатка.
Шлапак зазначила, що через неспроможність окремих державних структур вчасно провести закупівлі місту доводиться в авральному режимі перебирати реалізацію проєктів на себе. Через бюрократичне затягування процедур та складні експертизи рівень освоєння коштів за планом енергостійкості залишається низьким, що ставить під загрозу повну готовність Києва до початку опалювального сезону.
Вона також звернула увагу на критично низькі темпи реалізації проєктів із відновлення пошкоджених об'єктів.
"По відновленню сьогодні також ситуація критична — 11% освоєння. Це дуже мало. Є райони, по яких взагалі нуль, а є райони — біля 20%. І знову-таки є об'єктивні, а є суб'єктивні причини, в першу чергу пов'язані з проведенням тендерів. На жаль, законодавство живе не за воєнним станом", — наголосила Шлапак.
"Апостроф" повідомляв, що підготовка Києва до нового опалювального сезону є значно масштабнішою, ніж у попередні роки. Водночас близько 20% багатоквартирних будинків столиці досі не мають резервного джерела теплопостачання на випадок пошкодження великих ТЕЦ.
