В Україні планують запровадити у школах спеціальні уроки доброчесності та антикорупційної політики. Це системна відповідь на високий рівень толерантності до корупції, який, за даними соціологів, залишається однією з найбільших проблем суспільства.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів заступник голови Асоціації інноваційної та цифрової освіти (AIDE) Дмитро Бондаренко.
За його словами, ідея створення таких уроків ґрунтується на досвіді країн із найнижчим рівнем корупції у світі. Серед них — скандинавські держави, Сінгапур та Велика Британія, де громадяни з дитинства засвоюють принципи доброчесної поведінки.
"Що таке доброчесність? Це просто діяти правильно навіть тоді, коли тебе не бачить ніхто. І оце є основний меседж, який сьогодні потрібно донести до українців", — наголосив Бондаренко.
Він зазначив, що попри зміну політичних еліт за роки незалежності Україні досі не вдалося суттєво знизити рівень корупції. На його думку, причиною цього є висока суспільна толерантність до корупційних практик.
"Ми ж з вами дивимось: шість президентів України, десятки прем'єр-міністрів, сотні міністрів, тисячі депутатів різних рівнів за всі роки незалежності. А рівень корупції як був високий, так і залишався", — підкреслив експерт.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За словами Бондаренка, Асоціація інноваційної та цифрової освіти вже створила громадянську антикорупційну платформу, де зібрано інформацію про антикорупційне законодавство, освітні курси, громадські ініціативи, гарячі лінії та цифрові сервіси, які допомагають мінімізувати контакти громадян із чиновниками.
Нові уроки доброчесності планують розробити спільно з фахівцями у сфері запобігання корупції та інтегрувати в освітню програму Міністерства освіти і науки. Спочатку проєкт можуть запустити в Києві як пілотний, а згодом поширити на всю країну. Особливу увагу приділятимуть сучасним форматам навчання. Замість традиційних лекцій учням пропонуватимуть інтерактивні заняття з елементами гейміфікації, де через гру пояснюватимуть поняття доброчесності, законності, відповідального громадянства та протидії корупції.
Водночас Бондаренко наголосив, що школа не може самостійно сформувати у дітей правильні цінності. Вирішальну роль у вихованні відіграє сім'я.
"Є дослідження, які чітко говорять, що 80% поведінки дитини або її установки, її цінностей життєвих, вони формуються саме в родині, а не в школі або за межами родини", — зазначив він.
Саме тому боротьба з корупцією потребує комплексного підходу, який охоплюватиме не лише дітей, а й дорослих, державні інституції, громадські організації та медіа.
За словами Бондаренка, зміна суспільної культури потребуватиме років, адже толерантне ставлення до корупції формувалося десятиліттями. Проте без системної роботи Україна ризикує й надалі залишатися серед країн із високим рівнем корупції.
"Сьогодні, на хвилиночку, за соціологічними дослідженнями, понад 50% українців вважають побутову корупцію нормою, а 18% вважають взагалі, що це частина національної ідентичності", — наголосив він.
Він переконаний, що лише спільні зусилля держави, освітян, громадських організацій, бізнесу та громадян дадуть змогу поступово сформувати культуру доброчесності та зміцнити державу.
"Апостроф" повідомляв, що у 2026 році до Служби освітнього омбудсмена надійшло 168 звернень щодо насильства, жорстокого поводження, дискримінації в закладах освіти.
У столиці відновили проведення конкурсів на вакантні посади директорів шкіл та інших освітніх закладів. Перші відбори можуть відбутися вже цього літа.
