Незалежний луцький театр "Гармидер" продовжує всеукраїнський тур із виставою "Озерний вітер" та паралельно розпочав роботу розпочав роботу над виставою-дослідженням "Кімната Левчанівської", яку створюють за підтримки Українського культурного фонду. Про це Апострофу повідомила команда театру.

Проєкт присвятять політикині, інтелектуалці та громадській діячці Олені Левчанівській, яку переслідувала радянська каральна система та стратив НКВС, а також її доньці Ірині Левчанівській – дослідниці Луцька та зберігачці родинної пам'яті.

Майбутня вистава базуватиметься на документальних джерелах. Команда театру проводить ґрунтовне дослідження біографій обох героїнь, працює з архівними матеріалами та планує низку публічних обговорень про те, як спадок Олени та Ірини Левчанівських впливає на сучасне сприйняття історії.

Читайте також: Секс, рок-н-рол і допомога в'язням: 10 фактів про неймовірного Юрка Покальчука.

Команда театру "Гармидер" під час дослідницької поїздки в с. Линів, де був маєток родини, шкільний музей
Фото: Марія Марченкова
Фото: Марія Марченкова

Режисерка та очільниця театру "Гармидер" Руслана Порицька розповіла:

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Для мене цей проєкт – не лише про повернення імені Олени Левчанівської в українську історію. Це розмова про те, як формується суб'єктність людини і нації. Олена Левчанівська народилася в середовищі, яке було пов'язане з Російською імперією, здобула європейську освіту, але свідомо обрала українську ідентичність. Вона стала однією з найвпливовіших громадських діячок Волині, будучи сенаторкою, захищала права українців, виступала за освіту, права жінок і розвиток українського суспільства.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

За її словами, важливим особистим відкриттям стала історія доньки Олени Левчанівської – Ірини, яка протягом усього життя зберігала пам'ять про матір та родину:

Ірина Левчанівська прожила майже 98 років і все своє життя зберігала пам'ять про матір, про свій рід, дбайливо документувала родинну історію, фотографувала та збирала світлини, кіноматеріали, листи, спогади та водночас осмислювала суспільно-політичні процеси, свідком яких була. Саме завдяки Ірині до нас дійшла значна частина цієї пам'яті. Мене надзвичайно хвилює ця оптика доньки, яка після арешту й убивства матері не дозволила її історії зникнути. Це не лише цінне історичне свідчення – це дуже чуттєва історія про любов, пам'ять, втрату і відповідальність перед наступними поколіннями.

Прем'єра вистави відбудеться у Луцьку в мистецькому просторі "Ангар". Її запланували на жовтень 2026 року. Наразі команда театру "Гармидер" працює над документальною частиною проєкту, зокрема досліджує матеріали у Державному архіві Волинської області, де зберігається 6712 експонатів родини Левчанівських, а також проводить інтерв'ю з експертами.

Напередодні в театрі "Золоті ворота" відбулася феєрична прем'єра вистави "Тигролови" за романом Івана Багряного з елементами японського театру Но.

Ірина Левчанівська з мамою Оленою Левчанівською
Фото: volynnews.com

Про родину Левчанівських

Олена Левчанівська (1881 – 1940) народилася в Городно, сучасному селі Линів на Волині. Вона була українською політичною та громадською діячкою, членкинею Сенату Речі Посполитої приблизно у 1922 – 1930 роках, вчителькою, учасницею "Просвіти", авторкою волинських часописів та співорганізаторкою Українського клубу.

Левчанівська також цікавилася фотографією та залишила свій слід у культурному й громадському житті Волині. Після встановлення радянської влади вона пережила відчуження родинного маєтку та арешт.

У листопаді 1939 року хвору сенаторку викликали на допит у Горохів, а невдовзі заарештували. З січня 1940 року жінка перебувала у луцькій в'язниці. Невдовзі Олену Левчанівську засудили до розстрілу 24 квітня 1940 року.

Донька Олени, Ірина Левчанівська, була краєзнавицею, громадською діячкою та однією з перших учасниць волинського "Пласту". Після відновлення Незалежності України вона долучилася до відродження діяльності організації.

Вона працювала фотографкою, створювала слайд-фільми та за радянських часів, ризикуючи життям, зберігала сімейні архіви й пам'ять про репресовану матір. Завдяки Ірині збереглися важливі свідчення про життя Луцька ХХ століття – у світлинах, кінозйомках, записах та книгах спогадів.

У Державному архіві Волинської області нині зберігається 6712 експонатів родини Левчанівських.

Команда театру "Гармидер" під час дослідницької поїздки в с. Линів, де був маєток родини, шкільний музей
Фото: Марія Марченкова

Про "Гармидер"

Луцький незалежний театр "Гармидер" заснували у 2003 році Руслана та Павло Порицькі як студентську ініціативу. Понад 10 років театр працює з історичною тематикою, досліджуючи маловідомі або штучно забуті локальні імена, серед яких Микола Кумановський, Юрко Покальчук, Олена Пчілка та інші.

Вистави театру переважно проходять у просторі "Ангар" – ревіталізованому промисловому приміщенні в Луцьку.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Постановка "Кострубізми. Кумановський" у 2021 році увійшла до фіналу фестивалю-премії "Гра". Вистава "Озерний вітер", створена за повістю Юрка Покальчука у режисурі Руслани Порицької, нещодавно завершила всеукраїнський тур.

Ця робота стала початком масштабного проєкту, присвяченого поверненню до культурного простору родини Покальчуків та відновленню родинної садиби "Дім Пако".

Раніше "Дикий театр" вперше в Україні поставив виставу "Кроляча нора".

Цікаві новини для вас:

Завантаження...