Росія після можливого укладення мирної угоди з Україною переорієнтує свої війська на східний фланг НАТО, тож Європа має суттєво наростити фінансування оборони прифронтових держав.
Про це заявив премʼєр-міністр Фінляндії Петтері Орпо в інтерв’ю Financial Times.
За його словами, навіть у разі припинення бойових дій в Україні Росія не перестане бути загрозою для європейської безпеки. Орпо наголосив, що Москва, ймовірно, перекидатиме свої військові сили ближче до кордонів Фінляндії та країн Балтії, тому держави східного флангу потребують додаткової фінансової підтримки з боку ЄС.
Він закликав країни Євросоюзу до більшої солідарності з державами, які безпосередньо межують з Росією та Білоруссю і вже суттєво збільшують оборонні бюджети.
"Очевидно, що нам потрібна підтримка з Брюсселя", — підкреслив фінський премʼєр.
Як зазначає FT, 16 грудня Орпо проводить перший саміт східного флангу, в якому беруть участь вісім країн, що мають сухопутний або морський кордон з РФ чи Білоруссю. Під час зустрічі держави планують узгодити розвиток спільних військових спроможностей, зокрема у сфері протиповітряної оборони, безпілотних систем і сухопутних сил, а також обговорити логістику перекидання військ та озброєнь територією Європи.
У матеріалі також зазначається, що кілька країн НАТО попереджають: після завершення війни в Україні Росія може бути готовою до серйозного протистояння із Заходом уже через три–п’ять років.
Естонія, Литва та Польща, за словами Орпо, планують витрачати на оборону понад 5% ВВП у наступному році, що значно перевищує цільові показники, про які раніше говорив президент США Дональд Трамп. Інші країни східного флангу також послідовно збільшують військові видатки.
Фінський премʼєр наголосив, що Європі необхідно бути готовою до самостійного захисту, адже Сполучені Штати поступово зменшують свою участь у європейській безпеці.
"США мають багато інших викликів у сфері безпеки, тому їхня залученість у Європі скорочуватиметься", — зазначив він.
Водночас FT нагадує, що Фінляндія, на відміну від багатьох інших європейських країн, не послаблювала пильність щодо Росії. Проте країна переживає тривалий економічний спад і змушена скорочувати державні витрати на тлі швидкого зростання боргу. Орпо визнав, що економічна ситуація у Фінляндії залишається складною, зокрема через безпекові ризики.
Премʼєр також підкреслив зацікавленість країн східного флангу не лише у 1,5 млрд євро невикористаних коштів ЄС на оборонні проєкти, а й у значній частині приблизно 130 млрд євро, запланованих на оборону в наступному бюджетному періоді.
За словами Орпо, для Європи настає вирішальний момент: саміт ЄС 18 грудня має показати, чи здатен Союз перейти від заяв до конкретних дій задля підтримки України. Лідери також обговорюватимуть використання заморожених російських активів для фінансування Києва та подолання опору окремих країн, зокрема Бельгії.
Раніше ми писали, що Бельгія виступила проти пропозицій Єврокомісії щодо розблокування кредиту для України на 210 мільярдів євро із заморожених російських активів.
