Російська економіка продовжує утримувати війну за рахунок тотального перерозподілу коштів із цивільного сектору на фронт, продажу золота Китаю та кредитування оборонного комплексу. Водночас Фонд національного добробуту РФ стрімко виснажується, і в перспективі 1–2,5 року ресурсів може просто не залишитися, що стане серйозним ударом по стійкості російської воєнної машини.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив голова Центру аналізу та стратегії Ігор Чаленко.
За його словами, економічна стійкість Росії у лютому 2026 року тримається на радикальному перерозподілі ресурсів на користь фронту та критичній залежності від Китаю. Попри скорочення Фонду національного добробуту й падіння доходів від енергоносіїв у січні, Кремль продовжує фінансувати агресію, використовуючи внутрішні фіскальні інструменти та масовий продаж золота Піднебесній.
Експерт зазначив, що російська влада чітко визначила пріоритет: усе для війни. Фінансування бойових дій відбувається коштом цивільного сектору, що навіть подається як елемент державної пропаганди у стилі гасел часів Другої світової війни. Водночас такий підхід уже створює внутрішні проблеми — зростає податкове навантаження й фіскальний тиск, що провокує локальні протести в регіонах. Однак ці виступи мають переважно соціально-економічний, а не антивоєнний характер.
"Станом на зараз гроші у них не закінчаться на війну. Вони роблять постійний акцент на тому, що фронт — це пріоритет. І роблять це за рахунок цивільного сектору економіки. Якщо говорити про Фонд національного добробуту, то за нинішніх темпів його скорочення десь від року до двох з половиною років є вікно, коли цього фонду просто фізично не стане", — пояснив Чаленко.
Він повідомив, що Фонд національного добробуту РФ скорочується через низькі світові ціни на нафту та необхідність продавати її з великими знижками — подекуди до 50%. Це змушує навіть великі російські компанії звертатися до влади по податкові послаблення. Додатково Кремль активно продає золото, і обсяги таких операцій суттєво зросли; ключовим покупцем виступає Китай.
Експерт наголосив, що Пекін не лише скуповує російське золото, а й забезпечує РФ компонентами для нарощування виробництва ракет, зокрема "Іскандерів".
Окремим механізмом фінансування війни, за словами Чаленка, є приховане кредитування оборонних програм через цивільний бізнес. Формально це виглядає як підтримка підприємництва, однак значна частина коштів фактично спрямовується на військові потреби. Така модель формує фінансову "бульбашку" та поглиблює структурні дисбаланси в економіці.
"Китай чітко показує, що Росія вже остаточно і безповоротно — це частина, по суті, східного світу і китайського полюса. У Китаю є всі ключі не лише для економічної підтримки Росії в межах цієї війни, але й для її завершення. Як тільки відбувається інтенсифікація контактів росіян з американцями, представники Китаю одразу з'являються в Кремлі", — зазначив голова Центру аналізу та стратегії.
Він також звернув увагу, що Дональд Трамп намагається вдарити по "нафтовому гаманцю" Путіна через тиск на Індію та пропозиції зі зниження мит для індійського бізнесу. Хоча доходи РФ від енергоносіїв уже скоротилися вдвічі, Чаленко вважає, що партнерам слід діяти жорсткіше, насамперед у питанні ліквідації "тіньового флоту".
"Я не вірю, що Сполучені Штати дотиснуть Індію в питанні повної відмови від економічної співпраці з Російською Федерацією. Але сигнали з боку Вашингтона діють навіть не стільки на владу, скільки на індійський бізнес, який розуміє, що співпраця з РФ — це токсичний елемент, від якого варто відмовлятися. Треба максимально різати експортну складову Росії. А тема тіньового флоту — number one у нинішніх подіях", — підсумував експерт.
"Апостроф" повідомляв, що підготовчі зустрічі до можливих перемовин, що наразі відбуваються в Абу-Дабі, є радше "дипломатичним спектаклем" для міжнародної аудиторії, аніж реальним шляхом до завершення війни. Без залучення Китаю як головного вигодоотримувача та гаранта ресурсів РФ будь-які розмови залишатимуться безрезультатними.
Лідер Кремля Володимир Путін та глава КНР Сі Цзіньпін провели розмову через відеозв’язок. Сторони обговорювали двосторонні відносини та ключові міжнародні питання.
Стратегічне прагнення адміністрації Дональда Трампа витіснити Росію з енергетичного ринку Індії стикається з глибокою технологічною та економічною залежністю Нью-Делі від російської нафти. Попри публічні заяви про можливу відмову від ресурсів держави-агресора, реалізація такого сценарію потребує значного часу та створення альтернативних ланцюгів постачання, зокрема за рахунок венесуельського видобутку.
