Росія та Україна дедалі активніше переходять від боротьби з безпілотниками у повітрі до ударів по підприємствах, де ці дрони виготовляють, збирають або оснащують електронікою.
Про це пише Forbes.
Аналітики зазначають, що обидві сторони намагаються знищувати виробничу інфраструктуру ще до того, як безпілотники потрапляють на фронт. Така тактика стала відповіддю на обмежену ефективність традиційних засобів протидії — систем ППО та радіоелектронної боротьби.
Україна останнім часом значно посилила удари по російських об’єктах, пов’язаних із виробництвом БПЛА. Однією з найрезонансніших атак став удар 19 квітня 2026 року по підприємству "Атлант Аеро" у Таганрозі Ростовської області. За інформацією джерел, для атаки могли використовуватися крилаті ракети "Нептун".
Підприємство, за даними Forbes, займалося виробництвом ударно-розвідувальних дронів "Молнія" та комплектуючих для безпілотників "Оріон". Супутникові знімки після удару зафіксували значні пошкодження виробничих і логістичних об’єктів.
Крім того, українські удари були спрямовані по центру "БАРС-Сармат" на окупованій частині Запорізької області, заводу "Прогрес" у Тамбовській області та спеціальній економічній зоні "Алабуга" у Татарстані, де збирають дрони типу "Шахед".
Також на початку травня ударів зазнало підприємство "ВНІІР-Прогрес" у Чувашії, яке виробляло навігаційні модулі "Комета", що використовуються в безпілотниках і керованих авіабомбах.
Водночас Росія також активізувала атаки по українських об’єктах, пов’язаних із виробництвом дронів. Російське Міноборони заявляло про серію далекобійних ударів по підприємствах навколо Києва, де, за версією РФ, виготовляють далекобійні безпілотники "Лютий".
Окрім цього, під удари потрапляли майстерні зі складання FPV-дронів, а також підприємства у Харкові та Дніпрі, які займаються системами зв’язку, навігації та радіоелектронної боротьби.
Експерти пояснюють зростання кількості таких атак тим, що безпілотники стали набагато технологічнішими та стійкішими до засобів РЕБ. Російські дрони отримують автономні системи навігації, а українські ударні БПЛА вже здатні вражати цілі на відстані понад тисячу кілометрів.
Важливу роль відіграє й розвиток розвідки. Використання супутникових даних, агентурної інформації та аналіз логістики дозволяє точніше виявляти виробничі майданчики й ланцюги постачання.
Фахівці вважають, що удари по заводах і складах можуть тимчасово скорочувати кількість доступних безпілотників та зменшувати інтенсивність атак. Однак вирішального впливу така тактика поки не матиме, адже і Росія, і Україна мають розгалужені виробничі мережі та можливості швидко відновлювати пошкоджену інфраструктуру.
Аналітики порівнюють нинішню стратегію з тактикою боротьби проти мереж виробництва саморобних вибухових пристроїв під час конфліктів на Близькому Сході, коли удари по виробничих центрах допомагали знижувати рівень загрози, але не могли повністю її усунути.
Україна зацікавлена в далекобійних засобах ураження на кшталт німецьких ракет Taurus, однак вже має ракети схожої дальності.
