Зростаючі проблеми зовнішньої політики Європейського Союзу, від затримок із фінансуванням України до неоднозначної реакції на загострення конфліктів на Близькому Сході, дедалі частіше підштовхують до обговорення реформ системи ухвалення рішень, пише Politico.
Дипломати та експерти зазначають, що нездатність блоку діяти єдиним фронтом — наприклад, у питаннях надання кредиту в 90 мільярдів євро Києву, запровадження санкцій проти насильницьких поселенців на Західному березі Йордану або заходів щодо Росії — свідчить про серйозні структурні проблеми.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль висловився за скасування принципу одностайності у зовнішній політиці та політиці безпеки, зазначивши, що останні тижні роботи з підтримки України та санкцій проти Росії демонструють потребу у швидших і ефективніших механізмах прийняття рішень. Аналогічні думки висловив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, закликаючи до розгляду можливості використання кваліфікованої більшості для ухвалення рішень у зовнішній політиці.
Ці дискусії спалахнули на тлі дій Угорщини, яка перед виборами 12 квітня неодноразово блокувала ключові рішення, включно з виділенням кредиту для Києва. Дипломати побоюються, що політичні інтереси окремих країн-членів здатні ставати перешкодою для спільних рішень блоку.
Іспанський законодавець Начо Санчес Амор зазначає, що кожного місяця виникає нове питання, яке підкреслює проблеми системи: "Ми мусимо реагувати, бо сьогоднішні виклики не можна вирішувати старими методами". У той же час Франція, Бельгія та кілька менших країн наполягають на збереженні права вето як гарантії захисту національних інтересів.
Високопосадовці ЄС підкреслюють, що система одностайності суттєво гальмує роботу. Як приклад вони наводять санкції проти поселенців на Західному березі, підтримку яких висловили 26 із 27 країн, але впровадження було заблоковане лише через одну державу.
Нещодавні внутрішні суперечки щодо компетенцій між головою Європейської комісії та керівником дипломатії ЄС показують, що структурні проблеми лише підсилюють напруженість. Деякі експерти пропонують повернути Європейську службу зовнішніх справ до складу Комісії та створити нові механізми на кшталт Європейської ради безпеки для швидкого реагування на загрози, включно з безпілотниками та ракетними атаками.
Проте головним викликом залишається політична воля: навіть за наявності інституційних змін, одностайність блоку може залишатися перешкодою для ефективної зовнішньої політики. Як зазначають дипломати, можна створити будь-яку кількість структур, але поки зберігається принцип одностайності, робота блоку буде залишатися обмеженою.
Раніше Президент Реджеп Таїп Ердоган підтвердив готовність Туреччини прийняти наступний раунд переговорів делегацій України, США та Росії.
