Рішення президента США Дональда Трампа надати Україні ліцензію на виробництво американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot стало важливим політичним сигналом підтримки Києва. Водночас запуск повноцінного виробництва навряд чи буде швидким і може зайняти не менше року.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на експертів оборонної галузі.
На думку аналітиків, навіть після отримання відповідного дозволу Україна ще певний час залишатиметься залежною від постачання готових ракет союзниками, оскільки створення виробничих потужностей потребує значного часу та ресурсів.
Як зазначає агентство, домовленість, про яку Трамп оголосив під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі, стала свідченням покращення відносин між двома лідерами після напруженого періоду на початку 2025 року.
Експерти наголошують, що ракети Patriot залишаються єдиним засобом, здатним ефективно перехоплювати російські балістичні ракети. На тлі активізації ударів по українських містах та енергетичній інфраструктурі питання забезпечення України такими боєприпасами набуває особливого значення.
Водночас фахівці звертають увагу, що будівництво виробничих ліній, сертифікація підприємств і налагодження роботи десятків ліцензованих постачальників не дозволять швидко розпочати серійний випуск ракет PAC-2 чи PAC-3.
Reuters нагадує, що аналогічний проєкт у Німеччині також потребував тривалого часу. Після укладення угоди між Raytheon і європейською компанією MBDA у 2024 році перші поставки перехоплювачів очікуються лише у 2027 році. Водночас переговори щодо виробництва сучасніших ракет PAC-3 у Німеччині поки що не завершені.
За словами експертів, попри стрімкий розвиток українського оборонно-промислового комплексу після початку повномасштабної війни, виробництво високотехнологічних ракет-перехоплювачів є одним із найскладніших напрямів сучасного військового машинобудування.
Одним із можливих варіантів називають організацію виробництва на території Німеччини або іншої європейської держави, де безпечніше працювати в умовах війни. Після завершення бойових дій виробничі потужності можуть бути перенесені до України.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українські та американські технічні групи вже найближчим часом узгодять деталі реалізації проєкту. Він підкреслив, що Київ зацікавлений у якнайшвидшому запуску виробництва саме в Україні.
Крім того, глава держави повідомив, що Україна очікує поставок ракет PAC-3 зі США найближчим часом, а також продовжує переговори з партнерами щодо передачі перехоплювачів із наявних запасів у межах нової фінансової програми НАТО.
Водночас експерти звертають увагу на значний дисбаланс між виробничими можливостями сторін. За їхніми оцінками, Росія щороку виготовляє щонайменше 700–800 балістичних ракет типу "Іскандер" і "Кинжал", тоді як для перехоплення кожної такої цілі може знадобитися до трьох ракет Patriot.
Минулого року компанія Lockheed Martin випустила трохи більше 600 ракет PAC-3, а до 2030 року планує збільшити виробництво приблизно до двох тисяч одиниць щороку. За оцінками фахівців, українське підприємство після запуску могло б виготовляти близько 200–300 перехоплювачів на рік.
У зв'язку з цим Володимир Зеленський наголосив на необхідності пошуку додаткових рішень для посилення протиракетної оборони. Зокрема, Україна розраховує на розвиток альтернативних систем у межах європейського проєкту "Фрея", який реалізується за участю української компанії Fire Point.
Раніше ми писали, що отримання Україною американської ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot може суттєво посилити оборонний потенціал держави у майбутньому. Водночас налагодження серійного виробництва таких боєприпасів потребуватиме значного часу та ресурсів.
