Росія встановила додаткові антидронові сітки над підводними човнами на військово-морській базі "Рибачий" на Камчатці. Об'єкт розташований більш ніж за 7,2 тисячі кілометрів від України.
Про це свідчать супутникові знімки, оприлюднені американською компанією космічної розвідки Vantor.
Як пише Business Insider, на нових знімках від 4 серпня видно понад шість підводних човнів, над якими встановлено захисні сітки. Водночас на супутникових зображеннях, зроблених у травні, такий захист був помітний лише над двома субмаринами.
База "Рибачий" є одним із ключових об'єктів Тихоокеанського флоту ВМФ Росії. На ній базуються, зокрема, атомні підводні човни з балістичними ракетами та ударні субмарини.
На думку Business Insider, розширення антидронового захисту на об'єкті, який розташований далеко від України, свідчить про побоювання Росії щодо можливих атак безпілотників на її військові об'єкти навіть за межами безпосередньої зони бойових дій.
Українські Сили оборони вже неодноразово демонстрували здатність завдавати ударів по цілях на значній відстані від кордону. Видання також нагадує про операцію "Павутина" у червні 2025 року, під час якої українські безпілотники атакували російські військові об'єкти в різних регіонах, зокрема в Арктиці, Сибіру та на Далекому Сході.
Раніше Міністерство оборони Великої Британії оцінювало появу подібних конструкцій на російських військово-морських базах як превентивний захід у відповідь на розширення можливостей України щодо ураження віддалених цілей.
Антидронові сітки з'являються і на інших об'єктах російського флоту. Зокрема, супутникові знімки Vantor за червень показали захисні конструкції над бойовими рубками щонайменше трьох підводних човнів на військово-морській базі в Новоросійську Краснодарського краю.
Новоросійська база використовується Чорноморським флотом Росії та вже неодноразово ставала ціллю українських атак безпілотниками.
Раніше ми писали, що перші випробування українського комплексу протибалістичної оборони в межах проєкту FREYJA із перехопленням балістичної цілі заплановані на липень 2027 року. Водночас навіть за максимально стислих термінів серійне виробництво та насичення військ такими системами потребуватимуть значно більше часу.
