Росія почала активніше використовувати проти України безпілотники з реактивними двигунами. Такі апарати значно швидші за звичайні дрони з гвинтовими двигунами, через що українській протиповітряній обороні складніше їх виявляти та знищувати.
Про це пише The New York Times, зазначаючи, що поява великої кількості реактивних безпілотників створює новий виклик для української системи ППО.
Росія почала застосовувати проти України іранські безпілотники "Шахед" восени 2022 року. Згодом на їхній основі було розгорнуто власне виробництво модифікованих апаратів, які отримали назву "Герань".
Перші повідомлення про російські дрони з реактивними двигунами з'явилися ще у 2025 році. Спочатку їх використовували відносно рідко, однак цього літа ситуація змінилася.
За словами речника Повітряних сил України Юрія Ігната, у липні кількість таких безпілотників зросла вп'ятеро порівняно з попереднім місяцем.
Радник президента України з питань військових технологій Сергій Бескрестнов повідомив The New York Times, що українська сторона зафіксувала близько 1500 російських реактивних дронів у липні. У серпні їхня кількість, за його словами, вже досягла приблизно 3000.
На відміну від традиційних "Шахедів", які легко впізнати за характерним гудінням двигуна, реактивні безпілотники мають інший звуковий профіль — їхній звук більше нагадує свист або приглушений шум літака.
Втім, головна відмінність полягає не у звуці. Реактивний двигун дозволяє дронам рухатися значно швидше, підніматися на більшу висоту, долати довші відстані та нести важче бойове навантаження.
Військовий аналітик із Відня Франц-Штефан Гаді назвав такі апарати "дешевими крилатими ракетами".
Висока швидкість скорочує час, який мають українські сили для реагування на загрозу. Одночасно зменшується і проміжок між виявленням цілі та її можливим ударом, що створює додаткові ризики для цивільного населення.
Україна протягом останніх років розбудовувала систему протидії ударним дронам, зокрема створювала мобільні вогневі групи з кулеметами та засобами ближнього перехоплення.
Однак проти швидших реактивних безпілотників ці засоби виявляються менш ефективними. Українські представники не розкривають точний рівень їхнього перехоплення, але визнають, що він нижчий, ніж у випадку старіших моделей.
The New York Times зазначає, що реактивні дрони вже вражали житлові будинки, пасажирський поїзд і торговельний центр. Крім того, Росія почала застосовувати їх не лише під час традиційних нічних атак, а й запускати хвилями протягом дня.
Попри переваги реактивних двигунів, їхнє масове виробництво має суттєві обмеження. Такі силові установки дорожчі у виготовленні, а необхідні компоненти та деталі складніше закуповувати у великих обсягах.
За словами Гаді, ефективність одноразових ударних дронів значною мірою залежить саме від їхньої масовості та низької вартості. Тому дорожчі реактивні двигуни можуть стати фактором, який обмежуватиме темпи нарощування виробництва.
"Реактивні двигуни є обмежуючим фактором — оброблені деталі та ланцюги постачання просто не можуть масштабуватися так, як це можливо у випадку поршневого двигуна, подібного до того, що встановлюється в газонокосарках", — пояснив аналітик.
Війна РФ проти України супроводжується постійним змаганням технологій: поява нового типу озброєння змушує іншу сторону швидко розробляти засоби протидії.
Старша наукова співробітниця Фонду Карнегі за міжнародний мир Дара Массіко вважає, що загроза з боку реактивних дронів може посилитися взимку, якщо Росія продовжить збільшувати їхнє виробництво.
Водночас Україна вже працює над новими системами перехоплення. За даними українських чиновників, чотири компанії розробили відповідні дрони-перехоплювачі. Наразі ці системи проходять випробування.
"Завдання полягає в тому, щоб якомога швидше довести ці розробки до необхідного рівня та налагодити виробництво в обсязі тисяч одиниць", — заявив міністр оборони України Євгеній Хмара.
Таким чином, поява реактивних безпілотників стає черговим етапом технологічного протистояння у війні. Для України ключовим завданням найближчого часу є масштабування засобів, здатних ефективно протидіяти цим швидшим цілям.
"Апостроф" повідомляв, що Росія взимку продовжить бити по енергетиці, тому до можливих проблем з електропостачанням варто готуватися вже зараз. Радник президента з технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов радить заздалегідь подбати про генератори, павербанки, акумулятори та запас пального.
