У Європі дедалі активніше обговорюють можливість майбутніх переговорів із Росією та потенційних представників ЄС, які могли б вести діалог із Кремлем щодо завершення війни в Україні. Водночас наразі ці дискусії залишаються радше теоретичними, оскільки бойові дії тривають, а передумов для мирних переговорів поки немає.
Про це у колонці для The Guardian пише аналітикиня Наталі Точчі.
За її словами, сама поява подібних розмов свідчить про важливі зміни у настроях як у Європі, так і в Україні. Авторка зазначає, що вперше з кінця 2022 року відчуває певну впевненість щодо ситуації.
Точчі підкреслює, що українці не мають ілюзій щодо швидкого завершення війни. Після важкої зими, під час якої Росія масовано атакувала енергетичну інфраструктуру, в Україні готуються до нових ударів — зокрема по системах водопостачання.
Окрім цього, в українському суспільстві дедалі сильніше відчувають розчарування через позицію США. Авторка зазначає, що після повернення Дональда Трампа до влади американська військова підтримка скоротилася, а перспектив її відновлення українці не бачать.
На думку Точчі, більшість українців також не вірить у швидке завершення війни та вважає, що конфлікт триватиме доти, доки при владі в Росії залишатиметься Владімір Путін. Водночас Київ розуміє, що повернення значних окупованих територій за нинішніх умов є малоймовірним.
Попри це, авторка звертає увагу на уповільнення російської військової машини та дедалі помітніші проблеми в економіці РФ. Саме це, за її словами, додає українцям впевненості у здатності продовжувати опір.
Окремо Точчі наголошує на розвитку української оборонної промисловості. Якщо кілька років тому Україна майже повністю залежала від західної військової допомоги, то нині близько 60% озброєння та військових можливостей забезпечуються власним виробництвом.
Крім того, європейські оборонні компанії дедалі активніше прагнуть співпрацювати з українськими виробниками.
Авторка також вважає, що українці стали впевненішими у підтримці з боку Європи, особливо після усунення Віктора Орбана від влади в Угорщині. На її думку, у Києві розуміють: підтримка ЄС ґрунтується не лише на солідарності, а й на прагматичному усвідомленні європейських інтересів.
Серед можливих кандидатів на роль європейського представника у потенційних переговорах із Росією називають колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель, президента Фінляндії Олександра Стубба та експрем’єра Італії Маріо Драгі.
Водночас Меркель уже заявила, що не має наміру брати участь у таких переговорах, оскільки вважає, що Євросоюз наразі не використовує повною мірою свій дипломатичний потенціал для припинення війни.
Стубб, коментуючи можливу роль переговорника, заявив, що не може категорично відмовитися від такої перспективи. Водночас він наголосив, що будь-які розмови про мир можливі лише після того, як Росія погодиться на припинення вогню.
Президент Фінляндії Александр Стубб припустив, що може стати представником Європейського Союзу на майбутніх мирних переговорах із Росією. За його словами, сам діалог стане можливим лише після того, як російська сторона візьме на себе зобов'язання припинити вогонь.
