Українські військові дедалі активніше використовують дистанційно керовані наземні безпілотники MAUL для евакуації поранених із ділянок фронту, де традиційний порятунок людей став надзвичайно небезпечним або практично неможливим.
Про роботу цих машин та одну з найскладніших операцій із їхнім застосуванням розповідає The Atlantic.
MAUL являють собою броньовані дистанційно керовані платформи, оснащені антенами для протидії ворожим дронам та захищеними капсулами для транспортування поранених. Після кожної місії машини очищають і дезінфікують. Водночас повністю позбутися запаху всередині капсули вдається не завжди.
Медик-координатор евакуації 1-го окремого медичного батальйону Віталій із позивним "Еш" розповів журналісту The Atlantic, що всередині машин змішуються запахи пороху, бензину та гангрени.
"Ти миєш і миєш, але запах — він ніколи не зникає", — зазначив він.
За словами медика, назва MAUL не є абревіатурою. Її обрали як відсилання до персонажа Дарта Мола із "Зоряних війн".
Російські оператори безпілотників швидко усвідомили роль таких машин на полі бою та почали цілеспрямовано полювати на них. Особливо небезпечним моментом є завантаження поранених, адже саме тоді евакуаційний робот часто стає ціллю для ворожого удару. Оператори українських машин при цьому дистанційно спостерігають за всією місією, тому втрата робота може означати не лише знищення техніки, а й загибель людей, яких намагалися врятувати.
Перші наземні безпілотники почали з’являтися на фронті наприкінці 2024 року. Спочатку їх використовували переважно для доставки боєприпасів, продовольства та інших вантажів. Однак уже на початку 2025 року одна з операцій показала, що такі платформи можуть проникати глибоко в так звану "кіл-зону" — простір, де через насиченість дронами перебування людей на відкритій місцевості є вкрай небезпечним — і повертатися звідти з пораненими.
Одна з найскладніших таких операцій відбулася поблизу Куп’янська у лютому 2025 року. Троє військових 154-ї механізованої бригади опинилися відрізаними від основних сил після російського наступу. Усі троє були поранені, двоє з них — тяжко. Протягом кількох тижнів військове командування намагалося організувати їхню евакуацію, але спроби завершувалися невдачею.
"Ми перепробували все", — згадує ветеранка бригади Ксенія Виноградова. Після кількох тижнів під російськими атаками, коли військові виживали завдяки запасам, які доставляли дронами, їхній стан значно погіршився. Рани загноїлися, а можливість вижити без евакуації ставала дедалі меншою. Тоді Виноградова звернулася по допомогу через Facebook.
На її допис відгукнувся Віктор Долгопятов, керівник оборонно-технологічної компанії "Буревій". На той момент інженери компанії працювали над наземною платформою, яку після встановлення протидронової сітки, оновлення програмного забезпечення та спеціального причепа для перевезення трьох людей можна було адаптувати для евакуаційної місії.
Першу машину назвали Ardal. Під час першої спроби вона підірвалася на міні. Після цього команда використала інший апарат, а маршрут додатково перевіряли за допомогою ударних дронів. Друга машина змогла дістатися позиції військових. Поранені завантажилися всередину, після чого робот вивіз їх із небезпечної зони.
Нині MAUL залишаються дефіцитним ресурсом, однак військові свідомо розглядають їх як техніку, яку можна втратити заради порятунку людей. За даними The Atlantic, у середньому на порятунок п’ятьох військових припадає втрата двох таких машин.
"Це інструменти. Ми до них не прив’язуємося", — пояснив "Еш".
Водночас деякі роботи стають для своїх операторів особливими. Один із MAUL витримав 10 евакуаційних місій і допоміг урятувати 11 військових. Після того як машину зрештою знищили, її оператори створили відео на знак пам’яті та опублікували його в інтернеті.
The Atlantic зазначає, що застосування наземних безпілотників поступово змінює підхід до евакуації поранених на фронті. Там, де використання автомобілів чи піші евакуаційні групи створюють надмірний ризик, дистанційно керовані машини дають змогу спробувати вивезти військових без безпосередньої присутності людини за кермом.
Сили оборони України 17 вересня та в ніч на 18 вересня уразили низку військових об’єктів російських військ. Серед них – наземна станція управління БпЛА "Оріон" на аеродромі Саки в Криму, місце запуску ударних дронів у районі Донецька та два склади на Луганщині.
