Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО), укладений у 1991 році між США та тодішнім СРСР, припиняє дію 5 лютого цього року. Ознак того, що Вашингтон і Москва готуються до його продовження або заміни новою угодою, наразі немає, повідомляє Reuters.
Як зазначає агентство, до завершення дії останнього чинного ядерного договору між США та Росією залишилися лічені тижні, однак сторони не проводили жодних переговорів щодо подальшого режиму контролю над стратегічними озброєннями. На тлі повномасштабної війни в Україні перспективи діалогу залишаються вкрай невизначеними.
У вересні 2025 року президент Росії Володимир Путін запропонував США ще на рік добровільно дотримуватися обмежень щодо наступальної ядерної зброї, які передбачають ліміт у 1 550 розгорнутих ядерних боєголовок для кожної зі сторін. Водночас президент США Дональд Трамп офіційно не відреагував на цю ініціативу, а західні експерти з питань безпеки розійшлися в оцінках її доцільності.
На думку аналітиків, відсутність правового режиму після завершення СНО може дозволити Росії без обмежень розвивати нові види стратегічних озброєнь, зокрема крилату ракету з ядерною установкою "Буревестник" та підводний безпілотник "Посейдон".
Колишній американський оборонний планувальник Грег Вівер звернув увагу на те, що з 2023 року Москва відмовляється від проведення взаємних інспекцій, які мали б гарантувати дотримання договору. СНО був підписаний ще лідером СРСР Михайлом Горбачовим і президентом США Джорджем Бушем-старшим.
Водночас прийняття пропозиції Путіна щодо тимчасового продовження обмежень могло б, на думку експертів, надіслати сигнал Китаю про те, що США не мають наміру нарощувати власні стратегічні ядерні сили у відповідь на стрімке зростання китайського ядерного потенціалу.
За даними Федерації американських науковців, Росія наразі володіє 5 459 ядерними боєголовками, США — 5 177. Разом на ці дві країни припадає майже 87% усього світового ядерного арсеналу. Водночас Китай активно нарощує свої спроможності й має близько 600 боєголовок, а за оцінками Пентагону, до 2030 року їх кількість може перевищити 1 000.
Попри заяви Дональда Трампа про прагнення до "денуклеаризації" у відносинах як з Росією, так і з Китаєм, Пекін вважає нереалістичними заклики приєднатися до переговорів щодо ядерного роззброєння з державами, чиї арсенали суттєво більші.
Додатковим ускладненням для глобального контролю над озброєннями є позиція Росії, яка наполягає на залученні до переговорів ядерних сил Великої Британії та Франції. Обидві країни таку вимогу відкидають.
Колишній радянський і російський переговорник з питань контролю над озброєннями Микола Соков зазначив, що спроба укласти нову багатосторонню ядерну угоду в нинішніх умовах фактично перебуває в глухому куті та може тривати роками.
За його словами, одним із можливих варіантів є створення наступника Нового СНО з більш гнучкими обмеженнями, які враховували б зростання ядерного потенціалу Китаю. Водночас значно швидшим і реалістичнішим кроком він назвав заходи зі зниження ризиків випадкового ядерного конфлікту.
Зокрема, наразі лише США та Росія мають цілодобову гарячу лінію для використання у разі ядерної кризи. При цьому жодна європейська столиця, включно зі штаб-квартирою НАТО, не має прямого каналу зв’язку з Москвою.
"Якщо паралельно розпочнуться переговори щодо контролю над озброєннями, це було б позитивно. Але треба усвідомлювати, що новий договір буде надзвичайно складним і вимагатиме часу. Тому головний пріоритет зараз — зниження ризиків і відновлення довіри", — підсумував Соков.
