Масовані удари українських безпілотників по території Росії дедалі виразніше демонструють слабкі місця російської системи протиповітряної оборони.
Як зазначає CNN з посиланням на військових аналітиків, тактика України полягає не лише у завданні ударів по конкретних об’єктах, а й у перевантаженні та виснаженні російської ППО великою кількістю цілей одночасно.
Як приклад видання наводить недавню атаку на Москву. За оцінками експертів, реакція російських військових більше нагадувала екстрені спроби локалізувати загрозу, ніж роботу чітко організованої системи оборони. На відеозаписах, проаналізованих журналістами, видно, як військовослужбовці запускають переносні зенітні ракети безпосередньо поблизу жвавих автомобільних магістралей.
Один із роликів також зафіксував момент, коли російська ракета ППО, ймовірно, влучила у нафтовий резервуар. Експерт Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру Маркус Шиллер назвав цей випадок "автоголом", який спричинив масштабну пожежу та потужний стовп диму.
На думку Шиллера, значна частина російських систем ППО базується на застарілих технологіях, які не завжди демонструють належну надійність. Водночас Україна протягом останніх років постійно вдосконалює власні безпілотні ударні засоби.
Старший аналітик McKenzie Intelligence Services Стю Рей також звернув увагу на неорганізованість дій російських військових під час відбиття атак. За його словами, використання засобів ППО поблизу цивільного транспорту без належних заходів безпеки свідчить про поспішність та відсутність належної координації.
Експерти нагадують, що від початку повномасштабної війни Україна систематично завдає ударів не лише по військових об’єктах, а й по самих елементах російської системи протиповітряної оборони — пускових установках і радіолокаційних станціях. Це змушує Росію розосереджувати свої ресурси на великій території та послаблює загальну ефективність захисту.
За даними українських військових, лише від початку поточного року було знищено понад 160 російських засобів ППО, а загальні втрати таких систем із 2022 року перевищили 1400 одиниць.
Фахівець Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень у Лондоні Томас Вітінгтон зазначає, що більшість російських комплексів створювалися насамперед для боротьби з літаками та ракетами, а не з великою кількістю відносно малих безпілотників. Саме тому сучасні дронові атаки створюють для них серйозні труднощі.
Додатковим фактором експерт називає санкційний тиск, який обмежує доступ Росії до технологій, необхідних для модернізації систем протиповітряної оборони.
Попри це, аналітики визнають, що російська ППО все ще здатна збивати значну частину українських безпілотників. Однак навіть добре насичена система захисту стикається з проблемами, коли атаки здійснюються сотнями дронів одночасно з різних напрямків.
Експерти також не виключають, що регулярні масштабні нальоти поступово виснажують запаси ракет для російських комплексів ППО. Точні обсяги цих резервів невідомі, однак за умов збереження високої інтенсивності атак навантаження на систему лише зростатиме.
На думку Вітінгтона, російське військове керівництво опинилося перед складним вибором, оскільки жоден із можливих сценаріїв реагування на нову тактику України не виглядає для Москви повністю ефективним.
У матеріалі The New York Times зазначається, що попри зростаючу ефективність українських ударів безпілотниками по території Росії, саме балістичні ракети можуть стати ключовим чинником, який потенційно вплине на стратегічні розрахунки Кремля та змусить його розглянути можливість реальніших переговорів.
