У матеріалі The New York Times зазначається, що попри зростаючу ефективність українських ударів безпілотниками по території Росії, саме балістичні ракети можуть стати ключовим чинником, який потенційно вплине на стратегічні розрахунки Кремля та змусить його розглянути можливість реальніших переговорів.
Журналісти пишуть, що нещодавні масовані атаки українських дронів по Москві демонструють здатність України відповідати Росії асиметричними методами. Водночас, попри успіхи безпілотної складової, Україні поки що бракує озброєння, яке є основою найбільш руйнівних повітряних ударів — балістичних ракет.
У виданні пояснюють, що такі ракети несуть значно більший бойовий заряд порівняно з дронами, а їхня висока швидкість ускладнює перехоплення системами ППО, що робить їх особливо руйнівними.
За оцінкою авторів матеріалу, Росія активно використовує балістичні ракети у війні проти України, що створює значний тиск на українську оборону, навіть попри обмежений прогрес російських сухопутних сил.
Українські посадовці, як зазначається, дедалі частіше говорять про необхідність розвитку власної балістичної програми. За словами представників влади, країна працює над створенням таких ракет, які можна було б швидко виробляти у відносно великих обсягах.
Водночас експерти підкреслюють, що розробка балістичних ракет є значно складнішою технологічною задачею, ніж виробництво дронів, і потребує часу та значних ресурсів.
Окремо зазначається, що українська оборонна промисловість уже працює над відповідними проєктами. Зокрема, компанія Fire Point Rocket Technology, відома виробництвом ударних безпілотників, заявила про розробку кількох типів балістичних ракет. Також українські виробники налагоджують співпрацю з європейськими партнерами для доступу до технологій, зокрема у сфері систем наведення.
Фахівці оборонного сектору нагадують, що Україна має певну технологічну базу ще з радянських часів, коли Дніпро був одним із центрів ракетного виробництва. Однак після розпаду СРСР значна частина цього потенціалу була втрачена або законсервована.
Також у матеріалі згадується, що попередні спроби створення української балістичної ракети, зокрема програма "Сапсан", не були доведені до завершення, а запас радянських ракет "Точка" був вичерпаний. Водночас Україна отримувала від партнерів обмежену кількість американських ATACMS, із певними обмеженнями щодо їх застосування.
Автори підкреслюють, що Росія, зі свого боку, нарощує виробництво балістичних ракет, і кількість таких ударів зросла у кілька разів порівняно з попередніми роками.
Українські дрони, як зазначається, стали першим етапом відповіді — вони використовуються для ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії, зокрема об’єктах, пов’язаних із виробництвом озброєнь. Така стратегія описується як спроба уражати не самі ракети, а системи, що їх виробляють.
Водночас експерти застерігають, що навіть за умов розвитку власних ракетних програм їх ефективність і точність залишаються під питанням.
У підсумку матеріал передає думку, що потенційна поява українських балістичних ракет може суттєво змінити характер війни, однак залишається відкритим питання їхньої реальної ефективності та стратегічних наслідків для подальшої ескалації.
У ніч на 20 червня російські війська здійснили чергову масовану атаку безпілотниками по території України. Загалом противник застосував 99 ударних та імітаційних БпЛА.
