Війна на Близькому Сході створює додаткові ризики для української економіки, насамперед через різке зростання цін на нафту, подорожчання логістики та можливі перебої з постачанням пального.
Про це йдеться в Інфляційному звіті Національного банку України.
У НБУ зазначають, що бойові дії та загрози судноплавству в Ормузькій протоці вже вплинули на світові енергетичні ринки, спричинивши суттєве коливання вартості нафти та інших енергоносіїв.
За базовим прогнозом регулятора, напруження на Близькому Сході почне поступово спадати вже наприкінці другого кварталу 2026 року. У такому випадку середня ціна нафти Brent у другому кварталі становитиме близько 100 доларів за барель, а до кінця року знизиться приблизно до 80 доларів. Водночас у разі затяжного конфлікту ціни можуть зрости до 150 доларів за барель.
У НБУ наголошують, що навіть помірний сценарій уже створює для України більший економічний тиск, ніж прогнозувалося раніше. Через залежність від імпортного пального ціни на нього у квітні зросли на 36% у річному вимірі, тоді як на початку року очікувалося значно повільніше подорожчання.
Регулятор оцінює, що прямий вплив вартості пального на інфляцію вже становить майже 1 відсотковий пункт. З урахуванням зростання транспортних та логістичних витрат цей показник може збільшитися до 1,5 в. п., а за негативного розвитку подій — до 3 в. п.
Подорожчання енергоносіїв також негативно впливатиме на темпи економічного зростання. Найбільших втрат можуть зазнати енергоємні галузі та сфери, залежні від транспортування продукції. За оцінками НБУ, через ситуацію на Близькому Сході зростання ВВП України у 2026 році може сповільнитися на 0,3 відсоткового пункта, а у разі тривалої війни — на 0,6 в. п.
Окремо в НБУ звертають увагу на ризик дефіциту пального, адже Україна повністю залежить від імпорту нафтопродуктів. Можливі перебої можуть ускладнити логістику, а також вплинути на роботу аграрного сектору.
Крім того, очікується збільшення витрат на імпорт енергоносіїв. За розрахунками регулятора, у березні–грудні 2026 року Україна може витратити на це на 1,3 млрд доларів більше, ніж прогнозувалося раніше. У негативному сценарії ця сума може зрости більш ніж удвічі.
Додатковий тиск створює й ринок добрив. Вартість їхнього імпорту може зрости до 150 млн доларів, а у випадку затяжної війни — до 300 млн. Через дефіцит на світовому ринку можливе й скорочення фізичних обсягів постачання, що потенційно вплине на врожайність та експорт агропродукції у наступні роки.
Водночас НБУ вказує і на можливі позитивні фактори. Зокрема, зростання світових цін на аграрну продукцію може принести Україні додаткову валютну виручку. Також, за оцінками регулятора, міжнародний інтерес до українських оборонних технологій посилюється, що відкриває нові перспективи для експорту продукції оборонно-промислового комплексу.
Раніше ми писали, що Національний банк України у квітні 2026 року застосував заходи впливу до чотирьох небанківських фінансових установ через порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу.
