Європейський Союз (ЄС) наразі не розглядає можливість вступу України за спрощеною чи прискореною процедурою. Ключовим бар’єром для членства залишається високий рівень корупції та проблеми з незалежністю судової системи.
Про це повідомляє видання Financial Times.
За інформацією джерел у Брюсселі, без повномасштабного вторгнення Росії Україна взагалі не отримала б статусу кандидата. Європейські дипломати наголошують, що занепокоєння щодо верховенства права та ефективності судової влади залишаються значними.
Один із високопоставлених представників ЄС заявив, що не можна ввести до ЄС країну з 40 мільйонами населення, яка "посідає 104 місце у світовому списку корупції. Це було б глузуванням з усього проєкту".
У Брюсселі також визнають, що орієнтовна мета вступу до 2027 року, озвучена українською владою, була радше політичним сигналом і "криком про допомогу", ніж реалістичним терміном.
Після початку великої війни політика розширення ЄС змінила акценти: від економічних мотивів вона перетворилася на безпекову.
Члени блоку прагнуть бачити українські збройні сили, які мають бойовий досвід, у спільній системі оборони. Водночас сам ЄС виявився неготовим до швидкого прийому нових членів. Саме тому Франція та Німеччина пропонують модель поетапної інтеграції, яка передбачає поступовий доступ України до єдиного ринку та програм ЄС у міру виконання необхідних реформ, а не негайне повноправне членство.
Останні соціологічні опитування свідчать, що майже половина громадян ЄС підтримують приєднання України. Проте рівень підтримки поступово знижується у ключових країнах — Польщі, Німеччині та Франції, які раніше були найактивнішими прихильниками євроінтеграції Києва.
Як розповідав "Апостроф", Вищий антикорупційний суд призначив запобіжний захід через підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації Ользі Стефанішиній. Слідство закидає колишній дипломатці те, що вона не внесла до декларації дані про дві квартири у Києві та витрати на їхній ремонт.
