Призначення виконувача обов'язків генерального прокурора без розгляду кандидатури у Верховній Раді може бути способом уникнути публічної дискусії та відкласти проведення відкритого конкурсу, якого вимагають європейські партнери.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла народна депутатка України від фракції "Європейська Солідарність" Софія Федина.
За її словами, призначення Антона Ковальського виконувачем обов'язків генерального прокурора відбулося за спеціальною процедурою на час воєнного стану. Водночас Федина вважає, що президент міг би внести кандидатуру на повноцінну посаду генерального прокурора на розгляд Верховної Ради.
Федина зазначила, що наразі складно говорити про Ковальського як про потенційного кандидата на постійне призначення. На її думку, президент призначив людину, яка не мала значних публічних досягнень, але водночас не була пов'язана з гучними скандалами.
Депутатка поставила під сумнів необхідність призначати саме виконувача обов'язків, коли посада генерального прокурора вже вакантна. На її думку, президент міг би внести кандидатуру на розгляд парламенту, після чого депутати мали б час ознайомитися з біографією претендента, провести консультації з фракціями та визначитися щодо підтримки.
"Насправді президент призначив особу, яка, з одного боку, нічим особливим не відзначилася, але з іншого боку нікуди особливо не зашкварилася... Мається на увазі, тобто призначили нейтральну наразі людину, щоб принаймні не піднімати додаткових хвиль. Але я не розумію, чому президент зараз подає, за, скажемо так, такою специфічною процедурою, виконувача обов'язків у той час, коли у нас уже звільнений генеральний прокурор і насправді був би час подати кандидатуру на розгляд Верховної Ради на посаду генерального прокурора", — зазначила Федина.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Вона наголосила на необхідності ухвалити законопроєкт про відкритий конкурс на посаду генерального прокурора. За її словами, такий механізм підтримують депутати з різних фракцій, однак відповідний законопроєкт досі не виносять на порядок денний.
Федина також зазначила, що аналогічні питання стосуються перезавантаження Державного бюро розслідувань та забезпечення доброчесності суддів. На її думку, парламент має зосередитися на рішеннях, яких очікують від України міжнародні партнери.
За словами Федини, однією з причин, чому ключові кадрові питання не вирішуються, може бути політична воля керівництва держави. Вона також заявила, що після низки скандалів кількість фахівців, готових працювати в системі влади, могла скоротитися.
Федина також заявила, що західні партнери України дедалі чіткіше наголошують на необхідності виконання Києвом взятих на себе зобов'язань. За її словами, раніше на окремі проблеми могли не звертати такої уваги через воєнний стан, однак нині позиція партнерів стала жорсткішою.
"Кілька років тому ще дуже всі одноголосно говорили, що це нормально, це воєнний стан, треба вистояти всі, от питання про узурпації, цензуру, а, скажімо так, одну вертикаль влади, хоча у нас мають бути незалежні гілки влади, давайте потерпимо, це наслідки війни і ми це все переживемо. Зараз вони, навпаки, дуже чітко на ці всі речі вказують. Звичайно, вони дуже часто не виходять в публічний простір, щоби не демотивувати громадян своїх країн підтримувати українську державу, тому що це теж дуже складний момент", — розповіла депутатка.
За її словами, серед нагальних питань залишається виконання вимог, пов'язаних із боротьбою з корупцією та реформуванням державних органів. Федина вважає, що затягування з такими рішеннями може негативно впливати на відносини України із західними партнерами.
Федина наголосила, що сама наявність корупції не є унікальною проблемою для України, однак важливим є те, як держава реагує на такі випадки.
Депутатка також зазначила, що уряд має ухвалити 44 постанови до 1 листопада, тоді як Верховна Рада — понад 40 законопроєктів. Водночас за поточний пленарний тиждень, за її оцінкою, парламент ухвалив у другому читанні лише один законопроєкт і ще три — у першому читанні.
"44 постанови — це треба безперервно працювати. Принаймні в нас уряд працює. Верховна Рада має прийняти понад 40 законопроєктів, з них ще 16 уряд має подати і зареєструвати. Понад 40 законопроєктів. Станом на зараз за цей пленарний тиждень було прийнято один законопроєкт у другому читанні і три законопроєкти у першому читанні", — розповіла депутатка.
Федина також заявила, що в Україні тривалий час залишаються вакантними або невизначеними окремі ключові посади. Серед них вона назвала посаду генерального прокурора та керівника Служби безпеки України.
"Дивіться, це політична воля і вибачайте, але монобільшість у нас не є самодостатньою сутністю. Точніше, монобільшість, тому що там вже навіть 200 немає депутатів. Уряд у нас не є самостійною сутністю, бо, на жаль, монобільшість діє за командами з Банкової, що уряд виконує і узгоджує все з питаннями Банкової. Я думаю, що час задавати запитання Володимиру Олександровичу Зеленському: а що це відбувається?", — сказала вона.
На її думку, до кінця року Україна має максимально виконати ті зобов'язання перед міжнародними партнерами, які не потребують додаткового фінансового навантаження на громадян. Це, за словами депутатки, дозволило б продемонструвати партнерам прогрес у проведенні реформ і підвищити прозорість використання міжнародної допомоги.
Що передувало
8 вересня генеральний прокурор України Руслан Кравченко подав заяву про відставку.
Звільнення відбулося на тлі антикорупційних розслідувань та суспільної уваги до діяльності Офісу генпрокурора: спецоперації НАБУ і САП під назвою "Карфаген" щодо неправомірних вигод за невтручання у діяльність шахрайських кол-центрів.
В її рамках затримали заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергія Кропиву, якого вважають ключовим учасником схеми.
Кравченко та його перша заступниця Марія Вдовиченко фігурують у матеріалах негласних слідчих дій, проте офіційної підозри йому не висували.
Пізніше він підтвердив, що перебуває у закордонному відрядженні. За даними журналістів, за кордон також виїхала його дружина Олександра Кравченка.
Глава Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос заявив, що генпрокурор Руслан Кравченко самостійно оформив собі відрядження за кордон. Він зазначив, що у випадку оголошення підозри будь-якій особі, яка перебуває за межами України, антикорупційні органи діятимуть у межах закону та кримінального процесу, використовуючи міжнародні механізми, включно з екстрадиційними процедурами.
Нагадаємо, 15 вересня президент України Володимир Зеленський остаточно затвердив звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора, підписавши указ №932/2026,
Міністерству закордонних справ України невідоме місцеперебування Кравченка. Відомство не володіє жодними даними, адже він не звертався до дипломатичних установ.
Верховна Рада вже ухвалила законопроєкт №10190 про посилення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство та діяльність шахрайських кол-центрів.
"Апостроф" також повідомляв, хто такий Антон Ковальський: що відомо про нового в. о. генпрокурора.
