Судовий процес над лідеркою "Батьківщини" Юлією Тимошенко за звинуваченням у спробі підкупу народних депутатів є частиною масштабної політичної гри, метою якої було руйнування монобільшості та створення так званого "уряду національної єдності". Попри серйозність звинувачень, досвідчена політикиня може використати цю справу як медійний плацдарм для підготовки до майбутніх виборів.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив письменник та політичний експерт Володимир Цибулько.
За його словами, справу проти Тимошенко неможливо розглядати виключно в юридичній площині — вона має чіткий політичний вимір. Судовий процес, на його думку, буде "цілком цинічним", однак незалежно від результату Тимошенко зможе скористатися увагою медіа та публічністю процесу для посилення власного політичного впливу, закріплення іміджу активного гравця та підготовки до виборчої кампанії. Цибулько наголосив, що вона традиційно використовує кризові ситуації для завоювання нових політичних позицій.
Політолог підкреслив, що, попри відсутність відкритого спротиву з боку фракції "Батьківщина" проти чинної влади раніше, нинішній судовий процес може стати для Тимошенко майданчиком політичних маневрів.
"Я думаю, що змагання судове буде дуже цинічним. Фракція "Батьківщина" за весь час перебування у Раді дев'ятого скликання жодної фронди на адресу Зеленського чи діючої влади не влаштовувала. Навпаки, вона старанно і регулярно голосувала в інтересах влади. Але тепер, коли вона в суді, коли поряд з нею буде кілька зубатих адвокатів і велика кількість медіа, вона буде почуватися як риба у воді", — зазначив Цибулько.
На його думку, саме тому звинувачення у спробі підкупу депутатів виглядають як інструмент політичної боротьби, що дає Тимошенко можливість одночасно створювати "інформаційні гачки" для різних медійних аудиторій.
Цибулько припускає, що за спробою підкупу депутатів, у межах якої фігурує сума 40 тисяч доларів, стояв розрахунок позбавити фракцію "Слуга народу" статусу монобільшості та змусити владу йти на коаліцію з "Батьківщиною".
"Якщо проаналізувати напрямок зусиль Тимошенко, то він був пов'язаний з тим, аби зруйнувати монобільшість. Бо формально монобільшість має 228 голосів — фракція "Слуга народу". Якщо їх стає 225, підстав вважати наявну більшість у парламенті немає", — зазначив він.
Політолог уточнив, що для Тимошенко важливо створити інформаційні та політичні переваги напередодні формування уряду, позиціонуючи себе як ключову альтернативу.
"Мені здається, що Тимошенко хотіла тут переграти саме Петра Порошенка, запропонувати себе як єдину альтернативу. Тобто йдеться не про те, що коаліція єдності має створитися, де всі депутатські фракції увійдуть у цю коаліцію. А достатньо буде Тимошенко і "слуг", аби потім це голосно назвати коаліцією національної єдності", — пояснив експерт.
Поява у справі так званих "депутатів-шпигунів", за словами Цибулька, свідчить про наявність у правоохоронних органів важелів впливу на значну частину парламенту. Сама справа, ймовірно, базується на свідченнях осіб, які погодилися на співпрацю зі слідством, аби уникнути відповідальності за власні порушення.
"Треба нагадати, що близько 40 депутатів є фігурантами досліджень. Мені здається, що спостереження зафіксувало незаконні дії багатьох депутатів, і деякі з них зрозуміли, що єдиний спосіб уникнути реального покарання — це співпраця зі слідством. І оця співпраця зі слідством створила обставини для фіксації дій Юлії Тимошенко", — наголосив Цибулько.
Що передувало
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на спробі підкупу народних обранців. Посадовця підозрюють у пропозиції грошей колегам з інших політичних сил за підтримку або відхилення певних законопроєктів. Правоохоронці проводили слідчі дії, зокрема обшуки в партійному офісі в Києві.
Хоча тоді правоохоронні органи офіційно не називали ім'я підозрюваної особи, за інформацією джерел "Української правди" в політичних колах, йдеться про лідерку фракції "Батьківщина" Юлію Тимошенко. Співрозмовники видання зазначали, що представники НАБУ і САП здійснювали обшуки в офісі партії, розташованому на вулиці Турівській у столиці.
Слідчі дії в партійному офісі політичної сили тривали протягом усієї ночі, за результатами яких правоохоронці вилучили документи та особисті речі політикині. Сама Тимошенко категорично заперечує провину, називаючи дії силовиків політичним замовленням та зачисткою конкурентів перед виборами.
Пізніше антикорупційні органи України офіційно повідомили про підозру очільниці однієї з фракцій Верховної Ради. Політикині закидають спробу створення системного механізму підкупу народних депутатів в обмін на їхню лояльність під час голосувань за законопроєкти. Слідство встановило, що пропонована схема передбачала регулярні виплати та чіткі інструкції щодо поведінки парламентарів у сесійній залі на тривалий період.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до суду клопотання про обрання запобіжного заходу главі парламентської фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко. Прокурори наполягають на призначенні застави у розмірі 50 мільйонів гривень та покладанні на підозрювану певних процесуальних обов’язків. Розгляд справи за участю лідерки політичної сили має відбутися найближчим часом.
У п'ятницю, 16 січня, Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) розпочав засідання з обрання запобіжного заходу лідерці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко. Сторона обвинувачення клопоче про призначення застави у розмірі 50 млн гривень через підозру у пропозиції неправомірної вигоди парламентарям за лояльне голосування.
