Вручення підозри колишньому очільнику Офісу Президента Андрію Єрмаку стало важливим етапом, який має зняти питання про "штучність" справи "Міндічгейт". Тепер суспільство має отримати максимально відкритий судовий процес, який продемонструє реальну роботу антикорупційної системи.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат України, представник фракції Голос Ярослав Юрчишин.
За словами депутата, поява підозри свідчить про те, що справа вийшла за межі політичних дискусій і перейшла у юридичну площину. Він наголосив, що раніше у суспільстві лунали звинувачення щодо нібито "штучності" розслідування, однак зараз справа вже перебуває на етапі обрання запобіжного заходу.
"Були досить жорсткі дискусії про те, що це все постановочна, з пальця висмоктана справа. Бачите, вже скільки говорять про Міндічгейт, а підозри, власне, Єрмаку не було. Підозри є, зараз все заходить в юридичну площину. Дуже сподіваюся, що достатні будуть аргументи для сторони обвинувачення і достатні можливості у сторони захисту, щоб ми з вами стали свідками відкритого ефективного процесу з остаточним рішенням у суді", — зазначив Юрчишин.
Він підкреслив, що подальша доля справи залежатиме насамперед від якості підготовки доказової бази правоохоронними та антикорупційними органами. На його думку, те, що підозру не оголосили одразу після перших публікацій про можливі зловживання, свідчить про те, що слідчі збирали додаткові докази та намагалися уникнути передчасних і необґрунтованих звинувачень.
Юрчишин наголосив, що головним завданням зараз є недопущення розвалу справи в суді. Він визнав, що сторона захисту, як і в будь-якому резонансному процесі, може бути зацікавлена у затягуванні розгляду, однак саме відкритість процесу та якість доказів визначать довіру суспільства до результату.
Депутат також підкреслив, що процес має бути максимально відкритим для суспільства, адже справа стосується ймовірного розкрадання коштів через будівництво кооперативу "Династія" і не містить даних, пов’язаних із державною таємницею чи обороною.
"Дуже сподіваюся, що сторони не будуть заперечувати проти відкритості процесу. Важливо, щоби був максимально відкритий процес, щоби всі бачили аргументованість сторін, хто затягує, хто не затягує розгляд справи, наскільки фактично підготовані як сторона обвинувачення, так і сторона захисту. Тут важко знайти якусь інформацію, яка не становить суспільний інтерес чи має зв'язок з обороною, безпекою", — пояснив він.
Юрчишин наголосив на важливості збереження незалежності антикорупційної вертикалі. За його словами, парламент не повинен перетворюватися на орган політичного нагляду за НАБУ чи САП, хоча може використовувати механізми спеціальних комісій для отримання інформації.
"САП і НАБУ не підзвітні парламенту, і це, слава Богу. Політична залежність, а звіт — це переважно насправді може бути підставою для кадрових рішень. Відповідно, це прямий вплив, а не має бути в політичних органів впливу на правоохоронні органи. Скоріш за все, будуть через механізм спеціальних комісій окремі запити по конкретних компонентах взагалі Міндічгейту, а не до конкретної справи власне Єрмака", — підкреслив нардеп.
Депутат зауважив, що правоохоронні органи можуть надавати інформацію парламентським комісіям у межах закону, однак не повинні перебувати під політичним контролем.
Він також підкреслив, що політичний вплив на антикорупційні органи може призвести до руйнування незалежного правосуддя та перетворення правоохоронної системи на інструмент влади. Саме тому, за його словами, суспільство має отримувати інформацію насамперед через відкритий судовий процес, а не через політичні рішення.
Юрчишин прокоментував інформацію про те, що секретар РНБО Рустем Умєров фігурує у справі як свідок. Він наголосив, що статус свідка сам по собі не є підставою для відсторонення посадовця чи його звільнення. За словами депутата, рішення щодо можливих кадрових змін перебуває виключно у компетенції президента України.
"Секретаря РНБО може відсторонити президент, оскільки це є повністю вертикаль президента. Я сумніваюсь, що парламент підтримає таке звернення, навіть якщо би воно було... Президенту комфортно з таким представником України в переговорній групі. А відповідно, всі зауваження, які зараз є з боку САП і НАБУ... Поки що він не підозрюваний. В даному випадку він проходить як свідок. Свідок у корупційній справі не є підставою для, в принципі, звільнення", — підсумував він.
Юрчишин додав, що успіх справи залежатиме від професійності антикорупційної вертикалі та відсутності затягувань з боку захисту, що суспільство зможе оцінити під час відкритих судових засідань.
Що передувало
11 травня НАБУ вручило підозру Єрмаку за 3 ст. 209 Кримінального кодексу України — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Зазначалося, що йдеться про викриття організованої групи, причетної до легалізації 460 млн грн під час елітного будівництва у Київській області.
Як розповідав "Апостроф", народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк, керівник Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки повідомляв, що НАБУ та САП 11 травня проводять процесуальні дії, які можуть бути пов'язані з колишнім головою Офісу президента України Андрієм Єрмаком.
Нагадаємо, 1 травня журналісти видання "Українська правда" опублікували другу серію розшифровок "плівок Міндіча", з яких випливало, що група осіб завдяки звʼязкам з екскерівником Офісу президента Андрієм Єрмаком та бізнесменом, співвласником "Квартал 95", Тимуром Міндічем отримала в розпорядження держфінустанову Sense Bank та підприємство "Карпатнафтохім".
Також з нових "плівок Міндіча" стало відомо, що в кооперативі "Династія" в Козині будувалися будинки, власниками яких є чотири друга: співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов, невідомий "Андрій" та "Вова". Перші двоє вже також отримали підозру від НАБУ.
В Офісі президента відмовилися давати оцінки з приводу вручення підозри Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) колишньому керівнику ОП Андрію Єрмаку у кримінальній справі про легалізацію майна.
Юрист Юрій Танасійчук в етері телеканалу "Апостроф" повідомив, що сторона захисту може шукати способи уникнення активного судового розгляду, зокрема через мобілізацію Андрія Єрмака до лав Збройних сил України, що може стати підставою для зупинення процесуальних строків.
Секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Рустем Умєров має статус свідка у кримінальному провадженні щодо легалізації 460 млн грн під час елітного будівництва у Київській області, в рамках якого викрили організовану групу. Його вже допитали.
Також підозри отримали ще шість осіб, серед яких колишній віцепрем'єр-міністр та відомий бізнесмен.
12 травня ВАКС розгляне клопотання про застосування запобіжного заходу Андрію Єрмаку.
12 травня колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак прибув до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), де очікується розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК.
Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) переніс засідання щодо розгляду запобіжного заходу колишньому керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку на 13 травня.
