Справу кооперативу "Династія" та обрання запобіжного заходу Андрію Єрмаку наразі складно оцінювати через обмежений доступ до матеріалів слідства. Ключове питання - походження коштів, які, за версією правоохоронців, були легалізовані злочинним шляхом, - поки що залишається без публічного пояснення.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів політичний оглядач, кандидат юридичних наук Геннадій Дубов.
Експерт зазначив, що сторона обвинувачення підготувала близько 16 томів матеріалів лише для розгляду запобіжного заходу, однак у відкритому доступі є лише частина інформації. За його словами, публічно відомо про підозру за статтею щодо легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, однак походження цих грошей та сам механізм їх отримання слідство поки не розкриває.
За його словами, у відкритому доступі наразі є лише невелика частина матеріалів справи. Йдеться про провадження за статтею 209 Кримінального кодексу України — легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом.
"А от найбільш таке тонке питання: а власне, звідки взялися кошти, які, за версією слідства, відмивали? Відповіді немає. І прокурор в засіданні говорив про те, що в цій частині те, що юридичною мовою називається предикатними злочинами, вони будуть оголошувати в закритому режимі. Тобто для того, щоб легалізувати гроші, здобуті злочинним шляхом, необхідно ці гроші здобути злочинним шляхом. А що це за кошти, який злочинний шлях їх отримання, ми лише в частині оцього "Енергоатому", шлагбаумів і всього іншого здогадуємося більше не по матеріалах, а по відповідних заголовках в ЗМІ", — пояснив Дубов.
Він пояснив, що стаття про відмивання коштів зазвичай застосовується разом із так званим "предикатним злочином" — основним правопорушенням, завдяки якому були отримані незаконні кошти. Однак наразі слідство публічно не розкриває деталей щодо цього аспекту справи.
Експерт також звернув увагу, що значну роль у подібних економічних провадженнях можуть відігравати матеріали негласних слідчих дій, зокрема записи розмов. Водночас самі "плівки", за його словами, не можуть бути основним доказом у суді.
Юрист підкреслив, що стаття 209 Кримінального кодексу зазвичай є супутньою до інших правопорушень, і її самостійне застосування є рідкісною практикою.
"Головною тонкістю тут є те, що оця 209-та, вона ніби як причеп завжди йде до якоїсь базової статті. І тому достатньо дивно бачити її на самоті, так би мовити. Тобто це такий вагон, який можна причепити до локомотиву якогось, тобто до головного злочину, так званого предикату. Власне оця 209-та, вона зазвичай іде у навантаження до чогось іще. А от "голу" 209-ту я, чесно кажучи, особливо ніколи і не бачив", — зауважив він.
Щодо доказової бази, зокрема аудіозаписів, Дубов наголосив, що в економічних злочинах розмови не можуть бути єдиним аргументом обвинувачення і потребують серйозного документального підкріплення.
"У такому випадку, коли мова йде про економіку, про владу, про зловживання або перевищення повноважень, вони є важливими але, безумовно, не можуть бути єдиним доказом. Тобто, як правило, вони підтверджують якісь інші об'єктивні докази. Самі по собі розмови конкретно в цьому випадку не будуть мати значення ядра доказів. Так чи інакше, там необхідно доводити і документально, і свідченнями свідків", — додав експерт.
Окремо він прокоментував інформаційний резонанс довкола справи після публікації так званих "плівок" кооперативу "Династія". За словами експерта, захист уже використовує аргумент про надмірний інформаційний тиск, однак для українського суду це навряд чи стане визначальним фактором під час обрання запобіжного заходу.
"Суд оцінює обґрунтованість підозри та наявність ризиків. Медійний шум сам по собі не є юридичним аргументом", — зазначив він.
Експерт також зауважив, що велика кількість томів справи не завжди свідчить про її складність чи переконливість доказів, оскільки значну частину матеріалів можуть становити технічні документи або банківські виписки. На його думку, наразі суспільство не має повного доступу до матеріалів справи, тому сформувати об’єктивну оцінку подій поки складно.
Що передувало
11 травня НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому главі Офісу президента Андрію Єрмаку. У НАБУ заявили про викриття організованої групи, що причетна до легалізації 460 млн грн "на елітному будівництві під Києвом". Йдеться про кооператив Династія в Козині.
12 травня колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак прибув до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), де мав відбутися розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК. Через те, що захист не встиг ознайомитися з матеріалами кримінальної справи, засідання перенесли на 13 травня.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що прокуратура проситиме для Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 180 млн грн.
У Вищому антикорупційному суді триває розгляд справи щодо обрання запобіжного заходу колишньому керівнику Офісу Президента Андрію Єрмаку. Під час засідання експосадовець заявив, що відчуває на собі тиск з боку суспільства, а саму підозру назвав необґрунтованою. Наразі у засіданні оголосили перерву через повітряну тривогу.
Вищий антикорупційний суд 13 травня продовжує розгляд справи щодо обрання запобіжного заходу колишньому керівнику Офісу Президента України Андрію Єрмаку. Його підозрюють у причетності до легалізації 460 млн грн "на елітному будівництві під Києвом".
