Президент України підписав закон про запобігання та протидію антисемітизму, ухвалений Верховною Радою ще у 2021 році. На тлі зростання антисемітських інцидентів у Західній Європі, спровокованих конфліктом на Близькому Сході, Україна демонструє стабільно низький рівень злочинів на ґрунті ненависті, а поодинокі випадки вандалізму можуть мати ознаки штучних вкидів з боку російських спецслужб.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів експерт Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов.
Він наголосив, що закон не посилює покарання за прояви антисемітизму. В Україні вже діє відповідна норма Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за розпалювання ворожнечі та дискримінацію за різними ознаками — не лише етнічними чи релігійними. Новий документ лише уточнює, що саме вважається проявами антисемітизму, щоб полегшити правозастосування.
"Там не йдеться про посилення покарання. Стаття 161 вона загальна. Вона стосується усіх етнічних груп, усіх релігійних груп. Те, що зараз прийняли окремий закон про антисемітизм. Це не збільшує покарання, це уточнює, що саме мається на увазі, коли йдеться про прояви антисемітизму. Тобто це скоріше на уточнення, на те, щоб було краще можливо застосовувати цю статтю, яка і так вже існує", — пояснив він.
За словами експерта, в Україні немає тенденції до зростання антисемітських проявів. Навпаки, за останні роки їхня кількість зменшилася порівняно з ситуацією 10–15 років тому. Основною проблемою залишається не відсутність законодавства, а його застосування — правоохоронці часто не враховують мотив ненависті й кваліфікують такі інциденти як звичайне хуліганство чи пошкодження майна.
"Якраз в останні роки, з початком повномасштабної війни, це можна зрозуміти, але тренд був довготерміновий, і ще до війни він відчувався. У нас фіксується набагато менше антисемітських проявів, аніж це було 10–15 років тому. Тобто в нас, навпаки, є тенденція до покращення цієї ситуації", — зазначив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Ліхачов підкреслив, що злочини на ґрунті ненависті є більш небезпечними, адже вони спрямовані не лише проти конкретної особи, а й проти всієї спільноти, тому мотив ненависті має враховуватися як обтяжуюча обставина. Водночас в Україні рівень таких інцидентів залишається низьким: за останній рік зафіксовано лише кілька випадків, переважно актів вандалізму, і лише один — із застосуванням насильства. У попередні роки насильницьких проявів не фіксували.
"В Україні за рік фіксується небагато таких інцидентів: торік було зафіксовано п'ять випадків, з них лише один пов'язаний із насильством, решта — це акти вандалізму. У 2024-му і 2023-му роках не фіксувалося жодного випадку антисемітського насильства. В Європі таких випадків значно більше: навіть за останній місяць на тлі війни в Ірані була хвиля підпалів. У нас нічого подібного не фіксується", — наголосив він.
Експерт також звернув увагу, що частина антисемітських інформаційних вкидів у соцмережах може бути штучно створена, зокрема за участі російських спецслужб, з метою дестабілізації українського суспільства.
"Кожен такий випадок розхитує нашу стійкість та єдність всередині суспільства. Це, до речі, підриває довіру до влади з огляду на етнічне походження нашого президента, і тому це використовує наш ворог. Було багато досліджень, що деякі антисемітські вкиди в соціальних мережах координуються з боку російських спецслужб і створюються штучно", — зазначив Ліхачов.
Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський 14 квітня підписав Закон № 2037-ІХ, який запроваджує кримінальну відповідальність за антисемітизм. Документ вносить зміни до Кримінального кодексу України, прирівнюючи такі дії до порушення рівноправності громадян.
