Попри численні прогнози про глибоку кризу та можливий параліч роботи Верховної Ради в умовах безстрокового воєнного стану, парламент демонструє ознаки стабільності. Монобільшості вдалося мобілізувати депутатів для участі у ключових голосуваннях, а в окремих випадках — навіть забезпечити конституційну більшість.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів професор КАІ, президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.
Він зазначив, що хоча голові фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії вдалося змотивувати фракцію на ключові голосування, це не знімає системних питань до якості урядової роботи, особливо у відносинах із міжнародними фінансовими інституціями.
"Вдалося показати і дати серйозний сигнал, що Верховна Рада життєздатна, що вона спроможна проводити важливі рішення. Але чи це, скажімо так, анулювало, закрило питання по парламентській кризі? Ні, не закрило. Народні обранці просто казали, що вони готові триматись державницької позиції, але чи готові вони голосувати сліпо за все, що буде їм давати уряд без серйозної роботи в комітетах, без серйозного діалогу", — пояснив Буряченко.
Буряченко зазначає, що серед депутатів зберігається невдоволення роботою уряду та підходами до ухвалення рішень. Зокрема, йдеться про ситуації, коли парламентарів фактично ставлять перед необхідністю підтримувати урядові ініціативи без достатнього обговорення, зокрема у контексті домовленостей із МВФ.
"Коли виходять депутати і дають навіть конституційну більшість на декілька голосувань, навіть коли її там не потрібно, тому що це були не конституційні законопроекти, не підключені кількість голосів. Це безумовно говорить про те, що і Верховна Рада дієздатна, і фракція дієздатна, так би мовити, монобільшість. Тому зараз, я думаю, що будуть всі питання зняті відносно "є більшість, мала більшість, коаліція в Верховній Раді чи немає", — зазначив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він наголосив, що формально монобільшість залишається дієздатною, адже здатна забезпечувати необхідну кількість голосів. Однак це не знімає питання внутрішньої єдності та ефективності взаємодії між парламентом і урядом.
"Апостроф" повідомляв, що в українському медіапросторі з’явилася інформація про підготовку спеціального плану роботи парламенту на випадок, якщо воєнні дії триватимуть ще один, два або три роки. Попри чутки про втому депутатського корпусу та можливий розпад монобільшості, Верховна Рада продовжує функціонувати в межах конституційних повноважень, а ключовим завданням залишається координація дій між усіма гілками влади.
