Російський диктатор Володимир Путін не планує йти на конструктивний діалог і завершувати війну щонайменше до лютого 2027 року, продовжуючи наполягати на своїх максималістських вимогах.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів експерт громадської організації "Бюро аналізу політики" Віктор Бобиренко.
За його словами, інформація ЗМІ про небажання Володимира Путіна вести конструктивний діалог до лютого 2027 року виглядає цілком логічною. Експерт пояснив, що російське керівництво саме зараз має ухвалити рішення щодо проведення чергової зимової військової кампанії, адже підготовка до неї потребує часу — від виробництва спорядження до мобілізації та навчання особового складу.
"Максимум, на що Путін піде, — це ще на одну зиму. Але скільки ж зим він уже хотів нас задушити холодом, голодом — не вийшло. Звідки у них впевненість, що ця зима буде іншою?" — зазначив Бобиренко.
Він вважає, що Кремль оцінюватиме результати саміту НАТО, рівень єдності західних партнерів та власні військові можливості перед ухваленням остаточного рішення щодо продовження бойових дій. На думку експерта, якщо Росія вирішить розпочати нову зимову кампанію, то найближчим часом може оголосити часткову мобілізацію 150–300 тисяч осіб.
Бобиренко переконаний, що для Росії обидва можливі сценарії є невигідними. Завершення війни створить серйозні соціально-економічні проблеми через необхідність демобілізації сотень тисяч військових, тоді як її продовження лише поглиблюватиме кризу російської економіки.
За словами експерта, для початку тривалої зимової кампанії Москві вже зараз необхідно запускати масштабні процеси — від замовлення екіпірування у Китаї до мобілізації щонайменше 300 тисяч осіб, яких потрібно встигнути підготувати й озброїти. Водночас, на його думку, Путін ухвалює рішення, керуючись не реальними обставинами, а власними уявленнями.
"Путіну, який вірить тарганам у своїй голові, а не вірить якимось реальним обставинам. Реально у Росії є два варіанти: поганий і дуже поганий. Поганий — це вийти з війни, тому що економіка на військових рейках, десь треба буде демобілізувати 700–800 тисяч, скажемо, не найкращої людської якості контингенту. Вони цього всього бояться. Але не вихід з війни — це взагалі шлях Росії до провалля. Я так думаю, що ті, хто вважають себе патріотами Росії, це мусять розуміти. І максимум, на що Путін піде, — це ще на одну зиму", — пояснив він.
Аналітик підкреслив, що сподіватися на масові протести чи внутрішній опір з боку російського суспільства наразі не варто, адже революційної ситуації в країні-агресорці немає. За його словами, загроза для Кремля може виникнути всередині еліт через накопичення невдоволення та економічний тиск. Він додав, що, попри втому пересічних росіян від війни, Кремль найбільше побоюється наслідків можливої демобілізації після потенційного заморожування конфлікту.
"78% росіян — за негайну заморозку конфлікту. Тобто росіяни вже втомилися від війни. Але ж треба буде половину потім на дембель відправляти. У нас також треба буде демобілізувати людей, але у нас піде якісний людський ресурс, а у них — що попало. І вони переймаються тим, що це буде сплеск злочинності.", — зазначив експерт.
На думку Бобиренка, найбільш болючим ударом по Росії могло б стати суттєве обмеження експорту російської нафти шляхом посилення контролю за проходженням підсанкційних танкерів. Крім того, важливим чинником залишаються українські удари по критичній інфраструктурі РФ.
Експерт вважає, що атаки українських безпілотників по об'єктах у глибині російської території вже створюють накопичувальний ефект. За його словами, проблеми з паливом можуть негативно позначитися не лише на військовій логістиці, а й на зборі врожаю та підготовці російських регіонів до зими.
"Апостроф" повідомляв, що президент США Дональд Трамп заявив, що, на його переконання, і Росія, і Україна зацікавлені у якнайшвидшому завершенні війни.
Путін намагається продемонструвати силу напередодні саміту НАТО та переговорів із Дональдом Трампом, влаштовуючи масовані обстріли України. Однак у Вашингтоні дедалі чіткіше бачать реальні проблеми Росії, що суттєво послаблює позиції Кремля на можливих переговорах.
Росія перейменувала "СВО" на війну, намагаючись пояснити власним громадянам погіршення економічної ситуації та підготувати ґрунт для можливих нових мобілізаційних заходів.
