Росія перейменувала "СВО" на війну, намагаючись пояснити власним громадянам погіршення економічної ситуації та підготувати ґрунт для можливих нових мобілізаційних заходів.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів аналітик і журналіст Сергій Гармаш.
За його словами, юридично нічого не змінилося, а російська влада вже не вперше використовує слово "війна". Водночас важливим є саме контекст: Кремль прагне переконати населення, що Росія нібито воює не з Україною, а з усім Північноатлантичним альянсом.
"Юридично не змінилася, а вербально вже неодноразово змінювалася. І цей меседж про те, що Росія воює не з Україною, а з усім НАТО, він вже з 2024 року точно працює. До речі, сам Пісков вже це озвучував, що це війна. А тому тут важливо не ця заява, а контекст", — зазначив експерт.
Гармаш зазначив, що така риторика насамперед розрахована на внутрішню аудиторію. Через дефіцит пального, погіршення рівня життя та постійні розмови про можливу мобілізацію Кремль змушений пояснювати громадянам, чому ситуація в країні погіршується попри заяви про "успіхи" на фронті.
Аналітик повідомив, що не варто очікувати оголошення масштабної мобілізації найближчим часом. За його словами, до виборів у Державну думу російська влада намагатиметься уникати рішень, які можуть викликати суспільне невдоволення.
"І тут універсальне пояснення тому, що ми Україну вже давно перемогли, але з нами воює не Україна, а майже все НАТО. І для нас це, в принципі, нічого поки що не змінює. Тобто навряд чи це буде мати наслідком оголошення мобілізації, принаймні до виборів.", - сказав він.
Він зазначив, що Кремль продовжує так звану "тиху мобілізацію". За словами журналіста, російська влада не скасовувала указ про мобілізацію 2022 року, а зараз поповнює армію без масових призовних кампаній.
"В них відбувається тиха мобілізація. Приходять рознарядки по кожному федеральному округу, приходять рознарядки на підприємства і висмикують просто людей і отак потрохи вони підживлюють свої військові ресурси", — сказав експерт.
На думку Гармаша, майбутнє російської мобілізаційної моделі значною мірою залежить від того, наскільки Україні вдасться й надалі послаблювати економічний потенціал Росії ударами по критичній інфраструктурі.
Водночас, за його словами, російська влада системно усуває або заарештовує нелояльних чи надто впливових командирів і лідерів думок, оскільки після заколоту Пригожина Кремль панічно боїться появи сильних фігур у військовому середовищі. Натомість реальна загроза для стабільності режиму, на його думку, криється у прихованому протистоянні між різними "вежами Кремля", насамперед у середовищі спецслужб.
"Коли з'являються такі повідомлення соціологів, які стають відомі не лише в Кремлі, а й людям, то це, я думаю, якраз свідчення того, що різні башти ведуть свою боротьбу. Одні хочуть продовження війни, інші розуміють, що війна може бути вже небезпечною для них і хочуть її завершити. І тут вже важливо, яка думка, скажемо так, буде для Путіна найбільш аргументованою, чи буде сприйнятною, чи подивиться взагалі Путін у бік реальності. Але зазвичай він живе у своїй мильній бульбашці", — підсумував Гармаш.
Раніше ми писали, що російська сторона навряд чи візьме участь у змістовних переговорах щодо припинення війни до лютого 2027 року. Російський диктатор Володимир Путін розраховує до цього часу окупувати всю територію Донецької області, а також очікує, що США схилять Україну до поступок.
Росія дедалі більше стикається з труднощами як на полі бою, так і в тилу, що може змусити Кремль вдатися до нової масштабної мобілізації.
У Росії почастішали випадки публічної критики на адресу президента Володимира Путіна. Як зазначає The Hill, причиною цього стали погіршення економічної ситуації, зростання інфляції, дефіцит пального, удари по енергетичній інфраструктурі та значні втрати російської армії у війні проти України.
