Після російських ракетних та дронових атак повітря в українських містах може містити небезпечні токсичні речовини, які утворюються внаслідок вибухів та пожеж. Особливо небезпечними є перші години після атаки, коли в повітрі можуть залишатися продукти горіння будівельних матеріалів, пластику, утеплювачів, техніки та інших матеріалів.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
За її словами, після детонації вибухових речовин у повітря потрапляють залишки тротилу, гексогену, оксиди азоту, важкі метали та інші токсичні сполуки. Додаткову небезпеку становлять пожежі, які виникають після ударів по житлових, промислових та логістичних об'єктах.
"Це дуже небезпечні викиди, бо в першу чергу це розриви снарядів, всіх вибухових речовин, які містять дуже серйозні токсичні такі речовини, які впливають на довкілля і, звичайно, впливають на людей. Потрапляє в повітря після детонації вибухових речовин і залишки тротілу, гексогену, як оксиди азоту, всі важкі метали, свинець, ртуть, це все мідь, сірка — це все знаходиться зараз в повітрі", — пояснила Тимочко.
Експертка наголосила, що під час пожеж горять будівельні матеріали, пластик, утеплювачі, оздоблення та побутова техніка. Це може призводити до утворення діоксинів, фуранів та інших високотоксичних сполук.
За її словами, особливо небезпечною є дрібнодисперсна сажа, яка утворюється під час горіння бітумів, лаків та фарб. Вона може потрапляти глибоко в легені та накопичуватися в організмі.
"Наприклад, коли горять бітуми, лаки і фарби, то потрапляє дрібнодисперсна сажа, це дуже шкідливо, тому що це заходить у легені і це в органах осідає і потім поступово розкладається. Важкі метали, оксиди азоту і сірка — це все зараз в повітрі", — зазначила голова Всеукраїнської екологічної ліги.
Тимочко зазначила, що під час обстрілу та одразу після нього необхідно максимально ізолювати житлове приміщення від забрудненого повітря. Зокрема, варто закрити вікна та не провітрювати оселю в перші години після вибухів і пожеж.
Вона зазначила, що токсичні речовини згодом осідають на деревах, дахах, будівлях та асфальті, а під час опадів можуть потрапляти у ґрунт та водойми.
"Саме тому, особливо в перші години після таких обстрілів і пожеж, ну, по-перше, уже під час самих обстрілів потрібно закрити всі вікна і якби ізолювати і своє помешкання, а вже потім його не ну, не провітрювати, тому що нічим буде провітрювати. І кілька годин це, звичайно, треба забезпечувати", — наголосила Тимочко.
За її словами, забруднення після атак може поширюватися на значні відстані залежно від напрямку та сили вітру. Тому небезпека може стосуватися не лише людей, які перебувають безпосередньо біля місця влучання.
Окрему небезпеку, за словами Тимочко, становлять удари по логістичних складах, де одночасно можуть зберігатися продукти харчування, побутова хімія, пластик та інші матеріали. Під час пожежі вони утворюють складну суміш токсичних речовин.
Експертка наголосила, що навіть локальна пожежа може впливати на людей, які перебувають на значній відстані від місця влучання, оскільки токсичні речовини переносяться повітряними масами.
"І навіть, якщо це удари в якомусь одному місці локально, але повітряні маси розносять цей токсичний набір речовин отруйних і дуже шкідливих для довкілля і здоров'я людей на великі відстані. І тому, ну, не можна якби в цих умовах зневажати або легковажити і думати, що це від нас далеко і ми тут якось, ну, от в цей раз нас Бог помилував, але нічого в нас немає, немає цих вибухів", — зауважила Тимочко.
За словами екологині, саме підвищення температури не має вирішального впливу на поширення токсичних речовин. Значно важливішими є вітер, хмарність та вологість.
У літній період за наявності вітру та меншої хмарності забруднення може швидше розсіюватися. Водночас це означає, що токсичні речовини можуть поширюватися на більшу площу.
Восени та навесні, коли погода стає більш вологою та хмарною, забруднене повітря може довше залишатися біля поверхні землі. Опади також сприяють потраплянню забруднювачів у ґрунт, на сільськогосподарські угіддя, городи та прибудинкові території.
"Апостроф" повідомляв, що Київські каштани потерпають не лише від мінуючої молі, а й від спеки, автомобільних потоків та змін клімату. Найбільш уразливими є дерева, висаджені вздовж доріг і великих магістралей.
