Нещодавня ракетна атака Ірану в напрямку Туреччини могла мати на меті не просто залякування, а ураження стратегічного об’єкта Альянсу — авіабази Інджирлік, де зберігається американська тактична ядерна зброя. Попри серйозність загрози, НАТО наразі уникає прямого вступу в конфлікт, а Туреччина намагається дистанціюватися від наземних операцій США.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів віцепрезидент Об'єднаної конфедерації офіцерів резерву України НАТО, колишній дипломат посольства України в Ірані Володимир Джиджора.
Експерт пояснив, що насправді ракета не була спрямована безпосередньо проти Туреччини як держави. Її ймовірною ціллю була авіабаза Інджирлік на півдні країни — одна з найбільших баз НАТО у регіоні. На цій базі з 1950-х років розміщується американська тактична ядерна зброя — за різними оцінками від 20 до 50 боєголовок. Саме там дислокується 39-те авіаційне крило США, яке відповідає за обслуговування цієї зброї.
Експерт підкреслив, що попри удари США та Ізраїлю по Ірану, Тегеран атакує не лише американські об'єкти, а й об'єкти союзників НАТО, однак досі не активовано навіть статтю 4 Вашингтонського договору про консультації, не кажучи вже про статтю 5 щодо колективної оборони.
"Декілька днів вже я наголошую, що на превелике диво, попри те, що по суті американці почали першими удари по Ірану, водночас, оскільки Іран почав завдавати ударів не лише по американських об'єктах у регіоні, а й по об'єктах інших союзників НАТО. До цього часу навіть не ініційована дія Вашингтонського договору. Хоча б стаття 4 про консультації. От ця ситуація з Туреччиною — це питання не про Туреччину. Це питання про НАТО", — зауважив він.
Експерт також пояснив, що навіть у разі активації статті 5 НАТО це не означає автоматичного вступу всіх країн Альянсу у війну. Ця стаття передбачає добровільні зобов’язання: кожна країна самостійно визначає форму допомоги. Реакція може бути не лише військовою, а й політичною, дипломатичною або логістичною.
"Дивіться, п'ята стаття, попри всі наші бажання і попри її всю красу, як полюбляє казати Трамп, це добровільні зобов'язання. І вона не має імперативного зобов'язуючого формату, який змусив би країну чи країни-члени НАТО застосовувати саме зброю у разі нападу. Реакція не обов'язково має бути збройною. Всі ситуації — це можуть бути і політичні заяви, це може бути і допомога з логістикою", — підкреслив Володимир Джиджора.
Джиджора наголосив, що Туреччина навряд чи безпосередньо долучиться до військової операції проти Ірану. Анкара намагається зберігати баланс і робити ставку на дипломатію та переговори. Зокрема, Туреччина навіть надала майданчик для виступу міністра закордонних справ Ірану, який звинуватив США та їхніх союзників у порушенні міжнародного права та неспровокованій агресії.
Важливим фактором у цій ситуації є курдське питання. Курди — один із найбільших народів у світі без власної держави. Вони проживають у Туреччині, Ірані, Іраку, Сирії та частково в Азербайджані. Їхня чисельність приблизно співставна з населенням України.
"Курди проживають на території Ірану, Азербайджану, Туреччини, Сирії та Іраку, і це багатомільйонне населення... Туреччина тут буде з усієї сили дистанціюватися від посилення ролі курдів у протистоянні з Іраном. Однозначно вона не буде підтримувати ідею їх озброєння і якоїсь наземної операції за участі Сполучених Штатів. Тут Сполучені Штати залишаться наодинці", — зазначив він.
Експерт нагадав, що нинішня напруженість частково є наслідком рішень минулих років. Він підкреслив, що під час першої президентської каденції Дональда Трампа США вийшли з міжнародної угоди щодо іранської ядерної програми. Це, на його думку, дало Ірану можливість із 2018 року активно розвивати свій ядерний потенціал, що зрештою призвело до нинішньої кризи.
"Хочу нагадати, що саме адміністрація Трампа, а саме президент Трамп, під час своєї першої каденції вивів Сполучені Штати з переговорів щодо іранської ядерної програми і дав таким чином можливість, починаючи з 2018 року, іранцям нарощувати свій ядерний потенціал. Тому те, що ми зараз маємо, цей весь хаос, — це в тому числі наслідки рішень попередньої адміністрації Трампа, що стосується іранської ядерної програми", — підкреслив експерт.
"Апостроф" повідомляв, що міністерство оборони Туреччини повідомило про успішне перехоплення іранської балістичної ракети, яка рухалася в бік турецького повітряного простору.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія налагодила власне виробництво ракет та безпілотників за іранськими технологіями.
