Чергові заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка про перевірку боєготовності армії та підготовку до відбиття агресії є частиною традиційних інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) Кремля. Попри войовничу риторику та спроби створити образ "обложеної фортеці", білоруське військо наразі не готове до ведення сучасної війни та не демонструє ознак формування ударних угруповань.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.
За його словами, Лукашенко традиційно формує образ зовнішнього ворога, щоб утримувати контроль над суспільством та демонструвати лояльність Кремлю. Він намагається показати Володимиру Путіну, що залишається союзником Росії та готовий підтримувати спільну риторику про загрози з боку Заходу й України.
Братчук зазначив, що нинішні заяви білоруського керівництва активізуються саме тоді, коли ситуація для Росії на фронті складається невдало. У такі моменти Кремль, за його словами, посилює інформаційний тиск через різні інструменти — від ядерних погроз Дмитра Медведєва до заяв Лукашенка про можливу війну.
"Наразі всі ці заяви у Кремля виглядають не більше, ніж проведення чергової традиційної інформаційно-психологічної спецоперації. Лукашенко насправді не говорив про те, що він дослівно збирається воювати вкотре, хоча завжди у його промовах формується образ ворога: дивіться, навколо нас, навколо білоруської фортеці, а фактично — російської фортеці, є вороги. Йому цей образ потрібен для того, аби утримувати владу", — пояснив Братчук.
Він наголосив, що білоруська армія наразі не готова до ведення сучасної війни. Попри отримання російського озброєння, військо Білорусі не має реального бойового досвіду і не здатне діяти на рівні армій, які вже тривалий час беруть участь у бойових діях.
"Ми прекрасно розуміємо, що це військо сьогодні не готове до ведення сучасної війни. Воно, попри заяви про відповідне оснащення російською зброєю, все одно не може так її використовувати на полі бою. Лукашенко намагається посилати сигнали Путіну про те, що він надалі перебуває з ним в одній обоймі та нагадує про себе", — зазначив він.
За словами Братчука, Україна уважно стежить за ситуацією на кордоні з Білоруссю, який залишається укріпленим, а Сили оборони готові реагувати на будь-які загрози. Водночас він підкреслив, що наразі не спостерігається формування великих ударних угруповань на білоруському напрямку.
Братчук припустив, що багаторічне перебування при владі могло сформувати у білоруського диктатора ознаки політичної параної. На його думку, Лукашенко намагається постійно демонструвати власну незамінність та підтримувати атмосферу страху в суспільстві.
Братчук наголосив, що Білорусь фактично є співучасником російської агресії проти України з початку повномасштабного вторгнення. Йдеться не лише про використання білоруської території російськими військами, а й про технічну допомогу, зокрема використання обладнання для наведення дронів.
"Лукашенко є безпосереднім учасником російсько-української війни від самого початку. Україна не буде завдавати жодних ударів по території Білорусі. А ось адекватно реагувати на можливі, зокрема провокаційні дії, звісно, буде. Отаких конкретних ризиків ми наразі не бачимо", — запевнив він.
Братчук додав, що Росія навряд чи здатна надати Білорусі серйозну військову підтримку для відкриття другого фронту, оскільки всі ресурси агресора наразі кинуті на "закриття дірок" на основній лінії бойових зіткнень.
"Російська армія думає зовсім про інше — про те, як проводити перегрупування на російсько-українському фронті. Зараз не до Білорусі, тому що ми бачимо ті втрати, яких Росія зазнає. Вона має закривати власні дірки тут, на фронті", — підсумував Братчук.
"Апостроф" повідомляв, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про підготовку нової державної програми озброєння на 2026–2030 роки.
Незважаючи на контрольовану ситуацію на кордоні з Білоруссю, цей напрямок залишається потенційно небезпечним. Постійний тиск Росії на Мінськ та розвиток логістичної інфраструктури дозволяють Кремлю швидко наростити військову присутність, як це вже було у 2022–2023 роках, коли там перебувало близько 10–12 тисяч російських військових.
