Повномасштабна війна проти України суттєво змінила баланс сил у відносинах між Росією та Китаєм, зробивши Москву значно залежнішою від Пекіна.
Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal, де зазначається, що позиції Володимира Путіна у переговорах із Сі Цзіньпіном помітно ослабли.
Під час свого 14-го візиту до Китаю російський лідер розраховував досягти домовленостей щодо будівництва газопроводу "Сила Сибіру-2", який Москва вважає стратегічно важливим проєктом. Однак, за інформацією джерел видання, підписання угоди так і не відбулося.
Співрозмовники WSJ стверджують, що китайська сторона погодиться на реалізацію проєкту лише за умови продажу російського газу за внутрішньоросійськими цінами, які є значно нижчими за ринкові. Фактично Пекін очікує, що Москва сама субсидуватиме постачання енергоносія.
Крім того, китайські чиновники нібито порадили представникам «Газпрому» більше не повертатися до цього питання, доки умови не зміняться. У підсумку Путін залишив Китай із десятками підписаних документів і спільних декларацій, однак без ключової для Кремля газової угоди.
Один із експертів, опитаних виданням, образно описав переговори, зазначивши, що Сі Цзіньпін прийняв Путіна "як імператор гостя у своєму палаці", після чого той повернувся додому без бажаного результату.
Попри це, журналісти наголошують, що стратегічне партнерство між Москвою та Пекіном залишається міцним. Після початку повномасштабної війни Китай посилив економічну підтримку Росії: закуповує російську нафту зі знижкою, постачає комплектуючі для оборонної промисловості та забезпечує фінансові механізми, які допомагають РФ обходити частину західних санкцій.
Водночас війна, на думку авторів матеріалу, суттєво змінила характер двосторонніх відносин. Якщо раніше Росію і Китай вважали майже рівноправними партнерами, то тепер Пекін дедалі більше диктує власні умови.
За даними джерел видання, російські спецслужби також фіксують випадки китайського шпигунства серед чиновників середньої ланки. Однак Кремль уникає публічних заяв із цього приводу, щоб не погіршувати відносини з ключовим союзником.
Аналітики, опитані WSJ, сумніваються, що Китай найближчим часом погодиться на будівництво "Сили Сибіру-2". На їхню думку, Пекін не зацікавлений у довгостроковому посиленні енергетичної залежності від Росії, маючи альтернативні джерела постачання газу.
Директор Центру "Карнегі Росія — Євразія" Олександр Габуєв вважає, що Китай може чекати подальшого погіршення економічної ситуації в Росії, щоб домогтися ще вигідніших для себе умов співпраці.
У Кремлі такі оцінки відкинули. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що твердження про статус Росії як «молодшого партнера» Китаю не відповідають дійсності. За його словами, взаємини між Москвою та Пекіном ґрунтуються на принципах рівноправності.
Раніше ми писали, що Китай продовжує збільшувати кількість важких військово-транспортних літаків Y-20B, які вже оснащуються не російськими, а вітчизняними турбовентиляторними двигунами WS-20. Це свідчить про поступове зменшення залежності країни від російських авіаційних технологій.
