Європейський Союз планує надати Вірменії фінансову допомогу на суму понад 50 млн євро та запровадити режим безмитної торгівлі після введення Росією обмеження на імпорт з цієї країни низки товарів. При цьому для України, яка п’ятий рік протистоїть повномасштабній російській агресії, аналогічні пільги було скасовано.
Як пише 5 канал, ця ініціатива голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн викликала дискусії серед експертів та критиків.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, посилаючись на свою недавню телефонну розмову з Головою Європейської Комісії, 7 червня заявив, що ЄС став новим експортним напрямком для вірменських товарів.
"Урсула фон дер Ляєн передала дуже важливу інформацію: сільськогосподарська продукція з Вірменії експортуватиметься до ЄС без митних зборів, тобто в рамках вільного митного режиму", – повідомив прем'єр-міністр.
Напередодні парламентських виборів у Вірменії, 20 травня, Росія почала запроваджувати обмеження на імпорт із цієї країни низки товарів, включаючи овочі, зелень, фрукти, а також рибу та квіти. В Москві пояснили ці заходи санітарними порушеннями, проте Росія не вперше використовує торгівлю як інструмент політичного тиску.
Хоча формально йдеться про санітарні претензії, насправді вони виглядають як інструмент економічного тиску на тлі зближення Єревана з ЄС. Для Кремля такі рішення часто збігаються з моментами, коли сусідні держави демонструють надто самостійну зовнішню політику, а Вірменія стала черговим прикладом цієї логіки.
Рішення Брюсселя швидко відкрити для Єревана нові можливості може виглядати як підтримка. Але Євросоюз іншим своїм рішенням відібрав аналогічні пільги у України - країни, яка з 2022 року ціною величезних жертв протистоїть військовій агресії Москви. Режим безмитного доступу українських товарів на ринок ЄС припинив діяти 5 червня 2025 року, а наступного дня ЄС відновив мита та квоти на низку українських сільськогосподарських товарів.
"Сама обіцянка фон дер Ляйєн дана Пашиняну про безмитний доступ на ринок ЄС виходить за рамки звичайної логіки прийняття рішень у Євросоюзі. Подібні заходи не можуть вживатися під час телефонної розмови та не входять до особистої компетенції голови Єврокомісії. Зміна митного режиму, надання нових тарифних пільг чи безмитного доступу потребує обов'язкового правового оформлення через Раду ЄС та Європарламент. Це прямо випливає із правил формування торговельної політики ЄС, викладених на офіційній сторінці Єврокомісії", - йдеться в статті.
У випадку з Вірменією, наголошують в статті, це важливий нюанс: адже її виключили 1 січня 2022 року із системи торгових преференцій ЄС (GSP/GSP+), оскільки більше не відповідала критеріям країни-бенефіціара. Політика фон дер Ляйєн щодо Південного Кавказу все більше виглядає не як збалансований підхід ЄС, а як політично ангажована та провірменська лінія.
"Зокрема, у 2020-2023 Азербайджан поклав край 30-річній вірменській окупації Карабаху та прилеглих районів. Тим самим Баку відновив суверенітет над своїми міжнародно визнаними територіями відповідно до резолюцій Радбезу ООН 822, 853, 874 і 884, які вимагали виведення звідти вірменських сил", — пише “5 канал”.
Російський торговельний тиск небезпечний не лише для Вірменії – він знову показує, як Москва перетворює ринки на інструмент покарання за політичну самостійність. Але відповідь ЄС має бути сильнішою за дзеркальну політичну реакцію.
"Якщо Брюссель діє вибірково і фактично в односторонньому порядку, він сам послаблює аргумент про правила, якими протистоїть Росії. Для України важливо, щоб європейська відповідь на шантаж не ставала новим прецедентом непрозорих рішень. Та водночас постає питання – де закінчується солідарність і починається вибіркова політика", - резюмували автори статті.
