Системні удари українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі Російської Федерації спровокували масштабну паливну кризу, вивівши з ладу близько третини виробничих потужностей ворога. Найбільш відчутного удару зазнали цивільний сектор та логістика європейської частини РФ після зупинки Московського НПЗ у Капотні, який забезпечував понад 70% потреб столичного регіону.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів президент Асоціації операторів ринку нафтопродуктів у 2008–2017 роках Леонід Косянчук.
За його словами, проблема полягає не у видобутку нафти, а у потужностях її переробки. Внаслідок ударів українських безпілотників Росія вже втратила близько третини нафтопереробних потужностей, що створює серйозні труднощі як для виробництва бензину, так і для забезпечення внутрішнього ринку паливом.
Експерт пояснив, що найбільші та найсучасніші нафтопереробні заводи розташовані саме в європейській частині Росії. Вони були орієнтовані насамперед на виробництво бензину, авіаційного та дизельного пального. Натомість підприємства за Уралом більше спеціалізуються на випуску важких нафтопродуктів.
Фахівець підкреслив, що під ударом опинилися найсучасніші підприємства галузі. Зокрема, виведення з ладу заводу в Капотні вже спричинило транспортні труднощі в Москві, вплинуло на роботу провідних аеропортів та поставило під загрозу збиральну кампанію в аграрних регіонах через жорсткий розподіл залишків пального на користь окупаційної армії.
"Сам цей завод у Капотні, який вчора вже там добили до кінця насправді, він, е, забезпечував понад сімдесят відсотків потреб Москви, Московської області і навколишніх регіонів, у тому числі по бензину, реактивному пальному. І ми бачимо, що вже Шереметьєво і Внуково, і інші аеропорти, вони скасовували рейси і затримували і таке інше", — сказав експерт.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За словами експерта, наслідки вже відчувають не лише автомобілісти. Через нестачу пального виникають труднощі в роботі аеропортів, а також у сільському господарстві, де триває сезон польових робіт. Косянчук наголосив, що в умовах дефіциту пріоритет надається забезпеченню армії та фронту. Водночас цивільний сектор змушений конкурувати за обмежені ресурси, що поглиблює кризу на внутрішньому ринку.
За його оцінками, проблеми з пальним уже спостерігаються більш ніж у 33 регіонах Росії. При цьому відновлення пошкоджених нафтопереробних заводів ускладнюється санкціями та залежністю від імпортного обладнання.
Він нагадав, що Україна отримала підтримку європейських партнерів та змогла оперативно налагодити нову логістику. Росії ж доведеться вирішувати проблему на значно більшій території та без аналогічної міжнародної допомоги.
"Коли у нас була розбомблена вся інфраструктура по зберіганню і по виробництву, то нам підставила плече вся Європа. І тоді так швидко була налагоджена логістика доставки з Європи пального", — підкреслив він.
На його думку, навіть якщо Росія зможе закуповувати нафтопродукти за кордоном, їх доставка до центральних регіонів буде дорогою та складною.
"Азербайджан, мабуть, не буде експортувати в Росію пальне. Казахстан, можливо, якусь частину там і дасть, але теж під сумнівом. Ну Білорусь зрозуміло. Я думаю, що Мозирський НПЗ і Новополоцький якби вийдуть на максимальну потужність", — припустив він.
Косянчук зазначив, що оскільки танки працюють на дизелі, а автомобільний транспорт і квадроцикли — на бензині, втрата нафтопереробки в європейській частині суттєво ускладнює логістику постачання для російських військ. Це дає підстави очікувати зриву літніх наступальних планів окупантів.
"Апостроф" повідомляв, що у ніч на четвер, 18 червня, Сили оборони України завдали повторного удару по Московському нафтопереробному заводу (НПЗ).
На території підприємства зафіксовано масштабну пожежу, горять щонайменше п'ять об'єктів, зокрема установки з переробки нафти та резервуари.
Окрім об'єкта в Московському регіоні, українські сили уразили цілі в Ростовській області, а також на тимчасово окупованих територіях України.
У результаті удару українських безпілотників по Московському нафтопереробному заводу (НПЗ) в Капотні було пошкоджено комбіновану установку "Євро+". Її ввели в експлуатацію у 2020 році в рамках модернізації підприємства.
Атаки українських безпілотників по Москві та інших об’єктах у глибині Росії демонструють зміну характеру війни та зростання можливостей українських Сил оборони. Ураження паливної й логістичної інфраструктури РФ не лише завдає економічних збитків, а й безпосередньо впливає на здатність російської армії вести бойові дії на фронті.
