Союзники по Північноатлантичному альянсу (НАТО) виступили з рішучою заявою, в якій засудили останні інциденти з російськими безпілотниками, що порушували повітряний простір Польщі та Румунії. Вони наголосили на своїй повній готовності захищати кордони та реагувати на будь-які провокації.
Про це інформує пресслужба НАТО.
Під час засідання члени Альянсу наголосили, що саме Росія несе повну відповідальність за небезпечні порушення, які свідчать про її дедалі більшу "толерантність до ризику".
"Члени Альянсу НАТО зустрілися сьогодні вранці (у середу, 12 серпня) на засіданні Північноатлантичної ради, щоб обговорити нещодавні порушення повітряного простору в Польщі та Румунії, а також нещодавні інциденти з безпілотниками. Вони висловили свою повну солідарність і підтримку постраждалим членам Альянсу", — йдеться у повідомленні.
Альянс повідомив, що продовжить посилювати інтегровану систему протиповітряної та протиракетної оборони на східному фланзі — від Балтійського регіону й аж до Чорного моря.
У НАТО наголосили, що провокаційні дії Москви не здатні змінити позицію союзників щодо допомоги Україні.
"Водночас, союзники підтвердили свою повну підтримку України у захисті її свободи, суверенітету та територіальної цілісності, а також у прагненні до миру. Союзники наголосили, що ці та інші безвідповідальні дії Росії не зупинять їх від незмінної відданості Україні, безпека якої сприяє нашій", — йдеться у заяві.
Посилення захисту країн ЄС
Польща, Латвія, Литва та Естонія планують застосувати додаткові заходи безпеки з метою захисту стратегічних об’єктів — дамб, електростанцій та газової інфраструктури. Приводом є дані розвідок про загрозу російських провокацій "під чужим прапором", зокрема із використанням українських дронів.
Зокрема, днями Литва заявила, що Москва може готувати подібні атаки. У Польщі, Латвії та Естонії також попередили про ризик саботажу, що може бути спрямований для перевірки реакції НАТО. У Литві військові вже допомагають поліції охороняти термінал для імпорту скрапленого газу, нафтопродуктів, енергетичне з’єднання з Польщею та гідроелектростанцію Круоніс.
У Польщі компанія Orlen аналізує альтернативні маршрути імпорту газу на випадок перебоїв, а оператор Gaz-System повідомив про "підвищену пильність" на об’єктах у районі Свіноуйсьце.
У Латвії підвищили рівень охорони всієї критичної інфраструктури, зокрема дамби на річці Даугава поблизу Риги та газосховища в Інчукалнсі. Прем’єр країни Андріс Кулбергс повідомив, що потенційна гібридна загроза зараз більш імовірна, ніж було до цього.
Представники розвідки країн Балтії повідомили агенції, що російські спецслужби можуть готувати атаку на інфраструктуру як у самій РФ, так і в Польщі чи Балтії, використовуючи українські БпЛА. За їхніми даними, для цього потрібне рішення російського керівництва.
Кремль заперечив звинувачення: речник Дмитро Пєсков назвав їх "страшилками", які нібито використовують для виправдання мілітаризації проти РФ.
Як розповідав "Апостроф", раніше міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що останнім часом випадків порушення повітряного простору країн Балтії не фіксували. На його думку, це може бути пов'язано зі зміщенням українських ударів по російських цілях углиб території РФ.
