Європа десятиліттями економила на власній безпеці, покладаючись на Сполучені Штати Америки. Тепер, коли Вашингтон під проводом Дональд Трамп вимагає компенсації за це, між США та ЄС виникла серйозна криза довіри, яка безпосередньо впливає на обсяги військової допомоги Україні.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна" Іван Ус.
Він пояснив, що основа нинішньої євроатлантичної кризи закладалася протягом десятиліть після завершення Друга світова війна. Увесь цей час європейські країни покладалися на безпекову "парасольку" США і суттєво економили власні ресурси, не приділяючи належної уваги розбудові національних військово-промислових комплексів. Тепер Вашингтон висуває жорсткі вимоги щодо фінансової компенсації за свої послуги, до чого європейські столиці виявилися ментально та економічно неготовими.
"Проблема стосунків між Сполученими Штатами Америки і Європою полягає в тому, що після завершення Другої світової війни сформувалась певна модель, згідно з якою за безпеку Європи насамперед відповідали Сполучені Штати Америки. Це призвело до того, що країни Європи не дуже сильно приділяли увагу побудові власного військово-промислового комплексу. Чому? Тому що вони завжди були впевнені, що поруч є Сполучені Штати Америки. Фактично Європа економила кошти, необхідні на безпекові цілі, за рахунок Сполучених Штатів Америки. Трамп говорить, що нам не треба дбати про Європу. США говорять: все, ми занадто багато витрачали грошей на вашу безпеку, давайте ви нам їх будете тепер компенсувати. Європа не звикла це робити. Зараз вони дійсно погані, тому що є ізоляціоністські погляди США", — зазначив Ус.
Він додав, що у самих Сполучених Штатах роками точилися суперечки між прихильниками глобального впливу Америки та ізоляціоністами, які виступали проти того, щоб Вашингтон витрачав значні ресурси на безпеку інших держав.
За словами Івана Уса, Дональд Трамп належить саме до табору ізоляціоністів. Його позиція полягає в тому, що Європа повинна самостійно оплачувати власну безпеку, а не покладатися на американських платників податків. Саме тому нині між США та ЄС виникла криза довіри: Вашингтон вимагає від європейців значно більших фінансових витрат на оборону, тоді як Європа до такої моделі не звикла.
"Трамп якраз відноситься до других. Тобто він говорить, що ні, нам не треба дбати про Європу. І фактично зараз в чому проблема стосунків США і Європи? США говорять: все, ми занадто багато витрачали грошей на вашу безпеку, давайте ви нам їх будете тепер компенсувати. Європа не звикла це робити", — сказав він.
Експерт нагадав, що ще до президентства Джо Байдена у європейських медіа активно обговорювали ідею зближення Європейський Союз з Китай замість орієнтації на США. Однак після приходу Байдена до влади курс на євроатлантичну єдність був відновлений. На думку Уса, нинішня напруга між США та ЄС значною мірою залежить саме від того, хто перебуває при владі у Вашингтоні — прихильники глобалізму чи ізоляціонізму.
Він пояснив, що частина країн Альянсу, зокрема Польща, Нідерланди, держави Балтії та Північної Європи, добре усвідомлюють загрозу з боку Росії та підтримують ідею активнішої допомоги Києву. Вони розуміють, що саме Україна сьогодні стримує російську агресію та фактично захищає всю Європу від подальшого поширення війни.
Водночас низка західноєвропейських країн — Франція, Іспанія, Італія, а також Велика Британія та Канада — не готові настільки суттєво збільшувати витрати на підтримку України. За словами експерта, ці держави розташовані далі від російського кордону і не так гостро відчувають загрозу, тому ставляться до питання фінансування обережніше.
"Основний ризик для них — це Росія. Відповідно, зараз цей ризик не перетворюється на пряму загрозу через те, що є Україна. Поки Україна тримається і військові дії не переходять до країн Європейського Союзу. Для країн Балтії і для сусідніх з ними країн є розуміння, що треба, щоб Україна якомога довше трималася. Інші країни, більш віддалені від цього регіону, говорять: "Навіщо нам ці витрати? Навіщо нам сильно дбати про Україну?" Тому фактично це є діалог між тими, хто хоче і розуміє, що вони тримаються за рахунок України, і тими, хто не настільки оцінює внесок України в мир у Європі. Бо зараз війни в Європі нема, тому що є Україна. Не дай Боже, ми програємо — війна на цьому не закінчиться. Війна перейде на європейський континент", — підкреслив фахівець.
"Апостроф" повідомляв, що низка провідних країн НАТО, серед яких Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада, заблокували план генерального секретаря альянсу Марка Рютте щодо фінансування військової допомоги Україні.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль запропонував суттєво розширити оборонну співпрацю між Європою та Україною шляхом тіснішої інтеграції їхньої промисловості. Очільник німецького дипломатичного відомства виступив за постійне фінансування майбутніх військових потреб України європейськими членами НАТО задля прискорення темпів виробництва зброї.
Країни Європи дедалі гостріше усвідомлюють безпекові ризики з боку Росії, однак поки що заяви про жорстку відповідь Кремлю більше нагадують політичні заклики, ніж готовність до реального силового протистояння. У ЄС дедалі частіше говорять про кризу безпеки та необхідність демонструвати силу, аби не допустити реалізації російського сценарію.
Президент Чехії Петр Павел закликав НАТО діяти жорсткіше у відповідь на регулярні провокації Росії на східному фланзі Альянсу.
