Європейський Союз поки не визначився з конкретною кандидатурою представника для можливого переговорного треку щодо завершення російсько-української війни, а ключова роль у питаннях зовнішньої політики та безпеки залишається за провідними столицями держав-членів ЄС, а не наднаціональними інституціями.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Богдан Ференс.
За його словами, питання призначення конкретних переговірників наразі більше циркулює в інформаційному просторі, ніж має реальне відображення у практичних діях, оскільки зовнішня політика в таких критичних питаннях досі залишається прерогативою національних столиць.
"По-перше, потрібно розмежовувати Європейський Союз. Це союз, який координується наднаціональними органами. Питання, які стосуються зовнішньої політики і оборони, до речі, завжди були прерогативою все ж таки столиць у контексті рішень держав-членів ЄС, а не наднаціональних органів ЄС", — зазначив Ференс.
Експерт вважає, що наразі в Європі ще не сформувалося розуміння, хто саме міг би стати ефективним учасником або посередником у переговорах щодо завершення війни. На його думку, сама роль такого представника є політично ризикованою через складність переговорного процесу та відсутність реальних передумов для швидкого досягнення миру.
Він також скептично оцінив перспективи залучення колишніх європейських лідерів до переговорного процесу. За словами Ференса, навіть такі фігури, як колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель або ексгенсек НАТО Єнс Столтенберг, навряд чи готові брати на себе відповідальність за настільки складний напрям. Експерт наголосив, що будь-який посередник повинен бути прийнятним для всіх сторін переговорного процесу.
Експерт наголосив, що залучення будь-яких європейських лідерів до переговорів напряму залежить від позиції Вашингтона. Наразі спостерігається тенденція до дистанціювання адміністрації Дональда Трампа від переговорного процесу щодо України через відсутність швидких політичних дивідендів. Водночас Кремль досі зацікавлений у контактах саме зі США для власної легітимізації на міжнародній арені.
За його словами, для Кремля контакти зі США залишаються важливими не лише через питання війни, а й як інструмент часткової міжнародної легітимізації Росії.
"Росіяни на це пішли, погодились, тому що за допомогою відновленої комунікації з Трампом Путін відчув, що він якось повертається у світ, так скажемо, особливо для третіх країн глобальної політики. Тобто це така легалізація через Трампа і його адміністрацію відбувалася, і тому Путін зацікавлений у збереженні цих контактів з американцями, хоча вони йому, по суті, зараз також особливо нічого не дають, і це визнають", — пояснив він.
Ференс вважає, що нинішня ситуація багато в чому нагадує новий етап холодної війни, коли Захід намагається обмежувати економічні та військові можливості Росії.
Експерт підкреслив, що Кремль досі розраховує на вигідність затяжної війни на виснаження, а Україна змушена стримувати цю загрозу надзвичайно високою ціною — життями військових, руйнуванням інфраструктури та загибеллю мирних громадян.
"На мою взагалі думку, це етапність поновлення холодної війни, яка буде спостерігатися ще точно тривалий час. А що таке була холодна війна до розпаду Радянського Союзу. Це стримання потенціалів, знову ж таки, за рахунок, насамперед, ізоляції, обмеження і неможливості економічно і там мілітарно конкурувати, наприклад, Радянському Союзу з Сполученими Штатами Америки і західними країнами. От власне, десь плюс-мінус таке схоже ми зараз спостерігаємо і будемо спостерігати", — пояснив він.
"Апостроф" повідомляв, що у середу, 24 червня, у Берліні пройде зустріч лідерів країн групи E5, до якої входять Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія та Польща. Ключовими темами переговорів стануть питання оборони та координація допомоги Україні.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна самостійно обиратиме переговорника, який представлятиме європейську сторону в діалозі з Росією.
Днями прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Російська Федерація готова до проведення переговорів із Європейським Союзом.
Bloomberg писало, що європейські посадовці намагаються встановити неофіційний канал комунікації з Кремлем для залучення російського диктатора Володимира Путіна до перемовин про завершення війни проти України.
