Регулярні успішні удари по нафтопереробній інфраструктурі Російської Федерації спричинили серйозні логістичні проблеми для ворога, змусивши Кремль уперше за тривалий час відкривати стратегічні запаси пального та шукати можливості його імпорту.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів президент асоціації операторів ринку нафтопродуктів у 2008–2017 роках Леонід Косенчук.
За його словами, проблеми з пальним для Росії мають насамперед стратегічне значення, адже йдеться не лише про цивільне споживання, а й про забезпечення армії та наповнення державного бюджету. Він зазначив, що через удари по НПЗ Росія втрачає частину можливостей виробляти необхідні нафтопродукти.
"Проблема є насправді не стільки для населення Російської Федерації, скільки якби для військових потреб, да, і економіки Росії насправді. Чому? Тому що при зупинці експорту нафтопродуктів це, якби, суттєво підриває, доходи до бюджету Російської Федерації", — пояснив Косенчук.
Він наголосив, що нафтопереробні заводи є стратегічними об'єктами, адже виробляють не лише бензин чи дизель, а й авіаційний гас та інші продукти, необхідні для функціонування армії.
За словами експерта, Росія поки що має можливості частково компенсувати втрати завдяки запасам, імпорту та допомозі Білорусі. Водночас відкриття стратегічних резервів свідчить про те, що Москва вже змушена реагувати на дефіцит.
"І сьогодні вони вже для того, щоб був час на переналаштування логістики і імпорту, вони вже відкривають стратегічні запаси, чого не робили ніколи в своєму житті. Ну і це не може не радувати і не може, якби, надихати наші збройні сили щодо подальшого і систематичного знищення пунктів зберігання, логістичних шляхів і пунктів нафтопереробки", — пояснив він.
Спікер підкреслив, що відновлення пошкоджених потужностей вимагатиме від Москви колосальних коштів і часу. Ситуацію ускладнює те, що значна частина обладнання має імпортне походження. Хоча Росія вміє обходити санкції через треті країни, це суттєво здорожує логістику. Косенчук переконаний, що жодні урядові субсидії чи механізми на кшталт "нафтового демпфера" не зможуть компенсувати реальні збитки російських операторів.
"Я вже сказав про це. Можливість якби завезти достатню кількість пального для потреб армії і для потреб першочергових споживачів, вона є насправді, але це потребує коштів і часу. Ось в чому справа. Справа в тому, що Індія може дати велику кількість дизелю, з Азії можуть ще й бензин завозити, з Казахстану, з Білорусі", — резюмував фахівець.
За його словами, для цивільного населення паливо в Росії можуть постачати за залишковим принципом, тоді як пріоритетом залишатиметься забезпечення військових потреб.
Він також наголосив, що витрати на імпорт пального можуть створити додатковий тиск на російський бюджет. Якщо Москва буде змушена витрачати більше коштів на підтримку паливного ринку, менше ресурсів залишатиметься на фінансування армії.
"Чим більше вони будуть витрачати грошей на імпорт пального, тим менше буде йти на збройні сили, тим менше буде йти на фронт і так далі", — пояснив експерт.
"Апостроф" повідомляв, що президент Росії Володимир Путін вперше визнав наявність проблем із пальним у країні, зазначивши, що на заправках фіксують черги, а необхідні марки бензину не завжди є в наявності. На тлі цього держава-агресорка почала використовувати раніше накопичені обсяги та резерви палива, а також обговорює можливість запровадження повної заборони на експорт дизельного палива.
У ніч на 28 червня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по об'єктах військової логістики та промисловості Російської Федерації та на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, уражено два нафтопереробні заводи, залізничний міст, склад боєприпасів та цехи оборонного підприємства.
Раніше вже повідомлялося, що уряд Росії розглядає можливість запровадження обмежень на експорт дизельного палива, намагаючись запобігти нестачі нафтопродуктів на внутрішньому ринку. Причиною стали суттєві перебої в роботі нафтопереробної галузі після серії українських атак на російські НПЗ.
Україна значно активізувала удари вглиб території Росії, що на тлі поглиблення паливної кризи та падіння фінансових ринків викликає дедалі більшу тривогу серед російських еліт.
Дефіцит пального в Росії виникає не через брак бензину, а через порушення логістики — військові забезпечуються паливом за рахунок цивільного сектору, що створює потужний психологічний тиск на населення.
