У четвер, 1 січня, Православна Церква України вшановує пам’ять святителя Василія Великого — одного з найвидатніших учителів і богословів Церкви, а також згадує про Обрізання Господнє — подію, що засвідчує виконання Божого Закону та смиренне входження Ісуса Христа в людську природу.

"Апостроф" розповідає про історію та значення свята, а також про пов’язані з цим днем традиції та народні вірування.

Духовне значення свята

Подія Обрізання Господнього відбулася на восьмий день після народження Ісуса Христа. Згідно зі старозавітним законом, саме цього дня немовля приймало знак завіту з Богом і отримувало ім’я. Так Христу було дано ім’я Ісус, що означає "Спаситель".

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Це свято нагадує вірянам, що Син Божий добровільно підкорився людському закону, показавши приклад глибокого смирення й послуху Отцеві. Для християн воно є знаком внутрішнього очищення, духовної дисципліни та готовності жити за Божими заповідями не формально, а серцем.

У цей же день Церква особливо вшановує святителя Василія Великого — одного з трьох вселенських учителів, чия спадщина стала основою православного богослов’я, монашества і соціального служіння.

Життя і подвиг святителя Василія Великого

Святий Василій Великий народився близько 330 року в Кесарії Каппадокійській у глибоко віруючій родині, яка дала Церкві кількох святих. Він отримав блискучу освіту в Афінах, де вивчав філософію, риторику і науки, але згодом свідомо відмовився від світської кар’єри, обравши шлях служіння Богові.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Після хрещення Василій присвятив себе подвижницькому життю, заклавши основи східного чернецтва. Саме його монастирські правила й сьогодні залишаються орієнтиром для православних монахів.

picture
Святитель Василій Великий

Ставши архієпископом Кесарії, святитель Василій мужньо захищав православну віру від єресей, не боячись ні тиску влади, ні переслідувань. Водночас він був прикладом милосердя: за його ініціативи створювалися притулки для бідних, лікарні та будинки для мандрівників. Сучасники називали ці заклади «Василіадами» — справжніми містами милосердя.

Святий Василій Великий залишив після себе глибокі богословські твори, проповіді та молитви. Саме його ім’ям названо одну з головних літургій Православної Церкви, яку звершують у найважливіші дні церковного року.

Народні традиції 1 січня

У народній традиції день святого Василія Великого здавна вважали початком нового життєвого кола, часом, коли закладається доля на цілий рік. Саме з цим святом пов’язаний звичай посівання — обряд символічного засіву оселі зерном на достаток, здоров’я і Божу благодать.

За новим церковним календарем ПЦУ посівання припадає на 1 січня, адже цього дня вшановують святого Василія, якого в народі вважали покровителем землі, врожаю та хліборобської праці. Зранку хлопці заходили до осель, обсівали хату пшеницею чи житом і бажали господарям миру, щастя й повних комор. Вірили, що перший посівальник має бути чоловічої статі — тоді рік буде щасливим. 

В народі казали: "Хто перший зайде в дім на Новий рік — той і принесе долю".  Саме тому посівати мали чоловіки або хлопчики — це вважалося добрим знаком.

 

picture  

Особливу увагу звертали на зерно: його зберігали як оберіг, не викидали, а навесні могли підмішувати до посівного — «щоб земля пам’ятала добро». У деяких місцевостях після посівання родина разом молилася, дякуючи Богові за прожитий рік і просячи благословення на прийдешній.

Народні прикмети 1 січня

У народі 1 січня здавна вважали особливим днем, що задає тон усьому року:

  • ясна й морозна погода — до врожайного й благополучного року;
  • сніг, що тихо падає, — до миру й злагоди в родині;
  • вітер — до змін і руху в житті.

Що не можна робити 1 січня

Не радили починати рік із лайки, злості чи важкої образи. Вважалося недобрим знаком відмовляти в допомозі або проявляти скупість, адже це могло притягнути нестачу й холод у стосунках протягом року.

Що треба зробити 1 січня

Цей день добре присвятити молитві, тиші та вдячності. У цей день треба молитися святому Василію і попросити про здоров’я, мудрість, достаток і захист дому. Наші предки вірили, що перша добра справа, зроблена 1 січня, повернеться сторицею.  

Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 31 грудня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА