15 липня — яке сьогодні церковне свято, історія, традиції та прикмети

У середу, 15 липня, Православна церква України вшановує пам'ять рівноапостольного великого князя Володимира, у святому хрещенні Василя — хрестителя Русі. Також цього дня в Україні відзначають День Хрещення Русі-України — державне свято, яке нагадує про подію, що визначила духовний і культурний розвиток нашого народу на багато століть.

"Апостроф" розповідає про рівноапостольного князя Володимира, історію Хрещення Русі, духовне значення цього дня, а також народні традиції і прикмети.

Згідно з літописами, князь Володимир Святославич спочатку був могутнім язичницьким правителем, який об'єднав значну частину руських земель. Однак із часом він почав шукати віру, яка могла б не лише зміцнити державу, а й об'єднати людей духовно.

У "Повісті минулих літ" зберігся знаменитий переказ про "вибір віри". Літопис розповідає, що князь вислухав послів різних народів, а потім відправив своїх бояр побачити богослужіння в різних країнах. Найбільше їх вразила служба у храмі Святої Софії в Константинополі.

За переказом, повернувшись до Києва, вони сказали князю слова, які стали відомими на весь світ: "Не знали ми, чи були на небі, чи на землі, бо немає на землі такого видовища і такої краси". Саме ця розповідь остаточно схилила Володимира до прийняття християнства.

Особливе місце в церковній традиції займає ще один давній переказ. Перед хрещенням у Корсуні (Херсонесі) князь Володимир несподівано осліп. Коли ж він прийняв святе хрещення, то, за переданням, одразу прозрів — не лише тілесними очима, а й духовно. Сам князь сказав: "Тепер я пізнав істинного Бога". Саме тому це чудо стало символом духовного прозріння всієї Русі.

Після повернення до Києва князь наказав охрестити киян у водах Дніпра. Літопис описує цю подію як велике духовне свято, коли тисячі людей одночасно входили у воду для прийняття хрещення. Саме 988 рік вважається початком християнської історії Русі-України.

Після хрещення життя самого князя разюче змінилося. Якщо раніше його знали як суворого воїна, то згодом він став відомий милосердям. За переказами, Володимир наказував щодня годувати бідних, вдовиць і сиріт, а для немічних, які не могли прийти до княжого двору, розвозили їжу та питво спеціальними возами. Саме за це народ назвав його "Красне Сонечко" — не лише за велич правління, а й за щедрість і людяність.

Історики вважають, що Хрещення Русі стало одним із найважливіших поворотних моментів української історії. Разом із християнством на Русі почали активно розвиватися освіта, книжність, іконопис, храмове будівництво, літописання та міжнародні зв'язки з європейськими державами. Саме за князя Володимира почали зводити перші кам'яні храми, а Київ поступово став одним із головних духовних центрів Східної Європи.

Для вірян цей день є нагадуванням про силу особистого духовного вибору, відповідальність правителя перед народом і про те, що справжні зміни в житті починаються зі зміни людського серця.

Молитва до рівноапостольного князя Володимира

Святий рівноапостольний княже Володимир, хрестителю Русі-України, моли Бога за наш народ, щоб Господь дарував Україні мир, єдність і духовну силу.

Випроси для нас мудрість, любов до ближніх, вірність християнській вірі та благословення для наших родин. Амінь.

Народні традиції 15 липня

У народному календарі день святого Володимира вважався одним із найшанованіших літніх свят. Казали: "На Володимира сонце землю благословляє", тому люди намагалися зустріти світанок просто неба. Вірили, що перші сонячні промені цього дня додають здоров'я, сили та Божого благословення.

У багатьох українських селах існував красивий звичай вмиватися ще до сходу сонця джерельною або криничною водою. Таку воду називали "володимировою". Люди вірили, що вона допомагає зберегти здоров'я, красу й душевний спокій на цілий рік.

Цей день також вважали добрим для примирення між родичами. Якщо в родині були давні образи, старші люди радили саме на Володимира зробити перший крок до порозуміння. Казали: "На Володимира мир у хаті дорожчий за золото".

Господарі обходили ниви з молитвою, але цього дня намагалися не працювати до знемоги. Перш ніж розпочати польову роботу, ставали обличчям до сходу сонця, хрестилися й дякували Богові за достиглі хліба. У деяких місцевостях зривали кілька стиглих колосків і ставили їх біля домашніх образів — як знак вдячності за майбутній урожай.

Цікавим був і звичай пригощати дітей медом, ягодами та свіжою випічкою. Вважалося, що щедрість цього дня повернеться достатком восени. А мандрівникам і подорожнім бажали: "Нехай святий Володимир освітить тобі дорогу".

Народні прикмети про погоду 15 липня

• Якщо світанок ясний і сонячний — жнива будуть легкими.
• Рясна ранкова роса віщує щедрий урожай пшениці.
• Якщо жайворонки довго співають — тепла погода протримається ще кілька днів.
• Павутиння літає в повітрі — осінь буде сухою й теплою.
• Якщо ввечері небо чисте й зоряне — серпень обіцяє бути спекотним.
• Дощ на Володимира — до доброго врожаю грибів і горіхів.

Що не можна робити 15 липня

У цей день не радили сваритися, згадувати старі образи чи відмовляти в допомозі нужденним. У народі вірили, що сварка в день Хрещення Русі може надовго порушити мир у родині.

Також не рекомендували легковажно ставитися до води — забруднювати річки, джерела чи криниці. Оскільки саме вода стала символом Хрещення Русі, до неї цього дня ставилися з особливою повагою.

Що треба зробити

Вірянам радять помолитися рівноапостольному князю Володимиру про мир в Україні, духовну єдність народу, мудрість для керівників держави та зміцнення християнської віри.

Доброю справою цього дня вважається відвідати храм, подякувати Богові і допомогти тим, хто потребує підтримки, примиритися з близькими та зробити щиру справу милосердя, наслідуючи приклад князя Володимира, який після свого хрещення присвятив життя служінню людям.

Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 14 липня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.